MC Вспишкін — культова постать російської електронної сцени, символ петербурзької рейв-культури 1990-х і початку 2000-х років, артист, який зруйнував уявлення про вік, формат і роль MC на танцполі. Його феномен виходить далеко за межі музики: Вспишкін став персонажем епохи, живим втіленням рейв-енергії та внутрішньої свободи.
Справжнє ім’я — Володимир Олександрович Турков. Він народився 31 жовтня 1936 року в Ленінграді, і цей факт сам по собі робить його появу на рейв-сцені унікальною: на момент, коли електронна музика лише починала формуватися в Росії, Турков уже прожив насичене й повноцінне життя.
Ранні роки: музика, дисципліна та інженерне мислення
У дитинстві Володимир Турков співав у хорі хлопчиків і батьків «Роднік» при школі № 16. Музика була присутня в його житті з ранніх років, хоча професійної музичної освіти він так і не здобув. Пізніше Турков іронічно називав свій вокальний досвід «невдалим», але любов до музики проніс крізь усе життя.
Після школи він пройшов строкову службу в Радянській армії, а згодом здобув інженерну професію й працював у ВНДІ метрології імені Д. І. Менделєєва — одному з найавторитетніших наукових інститутів країни. Цей факт рідко згадують, але саме інженерна дисципліна й раціональність парадоксально поєднувалися в ньому з майбутньою сценічною ексцентрикою.
Переломним моментом стало відвідування концерту Володимира Висоцького у Будинку культури працівників харчової промисловості на вулиці Правди. За спогадами Туркова, саме тоді він остаточно зрозумів, що енергія живого виступу важливіша за ідеальну форму — ідея, яка згодом стане ключовою в його рейв-перформансах.
Ленінградське рок-підпілля та зв’язок із майбутніми легендами
У 1970-х роках Турков долучився до ленінградського рок-середовища, ставши адміністратором гурту «Кочевники» (також відомого як «Савояри»). Він свідомо переймав зовнішній і внутрішній код рок-андеграунду — навіть перестав голитися на знак солідарності з музикантами.
За словами самого Туркова, на його очах формувалися кар’єри Костянтина Кінчева та Юрія Шевчука, а Михайло Боярський, який мешкав неподалік, приходив до нього вчитися грати на гітарі. Ці епізоди підкреслюють важливий момент: Вспишкін не «з’явився нізвідки» — він десятиліттями перебував усередині музичного середовища, хоча й поза мейнстримом.
Вхід у рейв: зрілість як художній жест
У 1990-х роках, на тлі вибухового зростання електронної сцени Санкт-Петербурга, Володимир Турков несподівано для всіх з’являється на рейвах — і миттєво стає центральною фігурою. Він брав участь у великих подіях на кшталт «Колбасного цеху», «Вспышки сверхновой» та святкувань Дня молоді.
Його образ будувався на різкому контрасті:
-
літній чоловік у просторі молодіжного екстазу
-
стриманий зовнішній вигляд проти абсолютної свободи поведінки
-
лаконічні вигуки замість класичного вокалу
Вспишкін не був MC у хіп-хоповому розумінні цього слова. Він працював як каталізатор трансу, задаючи імпульс танцполу короткими, майже шаманськими формулами.
«Радіо Рекорд», «Колбасний цех» і загальнонаціональна відомість
З 2000 року MC Вспишкін стає ведучим шоу «Цех» («Колбасний цех») на Радіо Рекорд разом із DJ Riga. Радіо перетворило його з клубного феномену на загальнонаціональний символ рейву.
У радіоформаті голос Вспишкіна озвучував актор Дмитро Бекоєв — цікавий факт, який підкреслює театральність проєкту та його медійну конструкцію.
Дует із «Никифоровною» та головний хіт епохи
У 2002–2003 роках за ініціативи «Радіо Рекорд» формується дует MC Вспишкіна з проєктом «Никифоровна». Контраст між 19-річним вокалістом і артистом поважного віку став художнім прийомом.
Композиція «Колбасний цех» («Шишки») з приспівом
«Шишки падають у лісі, я йду по ковбасу»
провела 8 тижнів на першому місці хіт-параду, стала гімном фестивалю «Колбасний Цех 3» і увійшла до альбому DJ Гагаріна «Колбасний Цехъ 3».
У 2004 році вийшов альбом Sex, після чого дует активно гастролював клубами та фестивалями, остаточно закріпивши за Вспишкіним статус народного символу електронної сцени.
Людина поза сценою: родина, спорт і принципи
За сценічним божевіллям стояла людина суворих принципів. Володимир Турков був одружений понад 35 років, виховав трьох дітей і активно брав участь у житті онуків. Він пропагував спорт і здоровий спосіб життя, не вживав алкоголь і не курив, жартуючи, що «кинув пити й курити у 10 років».
Він катався на роликах уздовж набережних, регулярно відвідував спортзал і, за словами колег, у зрілому віці міг жати штангу вагою 90 кг. Цей контраст між тілесною дисципліною та сценічним хаосом лише посилював міфологію образу.
Смерть і культурна спадщина
Володимир Олександрович Турков помер 14 листопада 2011 року в Санкт-Петербурзі. Він не залишив великої дискографії, але залишив значно більше — культурний код.
Сьогодні MC Вспишкін — це:
-
символ петербурзького рейву
-
доказ того, що сцена не має віку
-
рідкісний приклад абсолютної щирості в електронній культурі
Він залишився в історії не як курйоз, а як людина, яка прожила музику тілом, голосом і характером.
