Барбра Стрейзанд (повне ім’я — Barbra Joan Streisand, нар. 24 квітня 1942 року, Бруклін, Нью-Йорк, США) — американська співачка, акторка, кінорежисерка, продюсерка й одна з найтитулованіших та найвпливовіших артисток в історії американського шоу-бізнесу. Вона є володаркою премій «Оскар», «Греммі», «Золотий глобус», «Еммі» та «Тоні» — надзвичайно рідкісного «EGOT-набору». Її ім’я стоїть в одному ряду з найвидатнішими діячами мистецтва XX–XXI століть.
Ранні роки
Барбра зростала в Брукліні в небагатій єврейській сім’ї. Її батько, Еммануель Стрейзанд, викладач англійської мови, помер від ускладнень після епілептичного нападу, коли Барбрі було всього 15 місяців. Мати, Дайана Розен, вдруге вийшла заміж, але стосунки з вітчимом були для дівчинки складними.
З раннього дитинства Барбра виявляла артистизм і потужні вокальні здібності. У школі вона із задоволенням брала участь у хорі та театральних постановках, тоді як навчальні предмети цікавили її значно менше — майже весь вільний час вона віддавала творчості.
Після закінчення середньої школи вона почала відвідувати акторські курси в Нью-Йорку й поставила собі чітку мету — стати професійною артисткою.
Початок вокальної кар’єри (1960–1962)
У 1960 році Стрейзанд почала виступати в клубах Манхеттена — зокрема в популярному гей-барі «The Lion». Саме там вона отримала перші схвальні відгуки критиків і помітила, що її ім’я часто неправильно вимовляють, тож скоротила «Barbara» до Barbra, щоб воно виглядало й звучало більш унікально.
Невдовзі на неї звернули увагу театральні продюсери, і паралельно з клубними виступами вона почала грати в офф-Бродвейських мюзиклах.
Театр і контракт із Columbia Records (1962–1963)
Проривною стала роль Місс Мармелстайн у бродвейському мюзиклі “I Can Get It for You Wholesale” (1962). Хоча роль була другорядною, критики назвали Стрейзанд «відкриттям року». Ця робота принесла їй першу номінацію на премію «Тоні».
Враження від вистави виявилося настільки сильним, що лейбл Columbia Records запропонував Барбрі контракт. Однією з умов вона наполягла на творчій свободі — їй дозволили самостійно обирати репертуар.
У 1963 році вийшов її дебютний альбом “The Barbra Streisand Album”, який приніс співачці дві премії «Греммі», включно з нагородою «Альбом року».
Сходження на музичний Олімп
Упродовж наступних десятиліть Барбра випустила десятки альбомів, багато з яких отримали платиновий статус. Вона стала однією з найуспішніших співачок в історії США.
Серед її найвідоміших хітів:
-
“People”
-
“The Way We Were” (пісня №1 у США, 1974 рік)
-
“Evergreen (Love Theme from A Star Is Born)”
-
“Guilty” (дует з Баррі Гіббом)
-
“Woman in Love” (одна з найуспішніших її робіт)
Стрейзанд — єдина артистка, чиї альбоми досягали №1 у чарті Billboard протягом шести послідовних десятиліть.
Кіно: «Смішна дівчина» та міжнародне визнання
Давня мрія Стрейзанд стати акторкою здійснилася у 1968 році, коли вона зіграла головну роль в екранізації бродвейського мюзиклу “Funny Girl” («Смішна дівчина»).
Її втілення образу Фанні Брайс стало історичним: Барбра отримала «Оскар» за найкращу жіночу роль, закріпивши за собою статус однієї з провідних акторок Голлівуда.
Кар’єра в кіно (1969–1990-ті)
Згодом вона знялася в низці успішних фільмів, серед яких:
-
“Hello, Dolly!” (1969)
-
“The Way We Were” (1973)
-
“A Star Is Born” (1976)
-
“Nuts” (1987)
У 1983 році вона дебютувала як режисерка, продюсерка і виконавиця головної ролі у фільмі “Yentl”. Картина отримала «Оскар» за музику й увійшла в історію як один із перших голлівудських студійних фільмів, знятих жінкою-режисеркою для великої студії.
1990-ті: повернення на сцену
У 1994 році Стрейзанд повернулася на сцену з масштабним проєктом “Barbra Streisand: The Concert”. Тур став одним з найкасовіших живих шоу 1990-х і приніс їй кілька премій Emmy.
Нові альбоми й концерти Барбри незмінно ставали подіями національного масштабу.
2000-ні: нові записи та блокбастери
У 2004 році Стрейзанд з’явилася в комедії “Meet the Fockers” («Знайомство з Факерами»), яка стала найуспішнішою комедією року й закріпила за Барброю образ універсальної акторки.
У 2009 році вона випустила альбом “Love Is the Answer”, який очолив чарт Billboard 200. Це зробило її першою жінкою в історії, що досягла №1 у чотирьох різних десятиліттях.
2010-ті та пізні діяльність
У 2011 році Стрейзанд працювала над фільмом “The Guilt Trip” («The Guilt Trip» / «Прокляття моєї матері»), де зіграла одну з головних ролей.
Вона активно бере участь у суспільному та політичному житті США, підтримує демократичні кампанії, займається благодійністю й фінансує медичні дослідження.
Особисте життя
Барбра була двічі заміжня:
-
за актором Елліотом Гулдом (1963–1971),
-
за актором Джеймсом Броліном (з 1998 року й дотепер).
У неї є один син — Джейсон Гулд, який також знімався разом із нею у фільмі «Принц припливів».
Висновок
Барбра Стрейзанд — одна з найуніверсальніших і найнагородженіших артисток в історії США. Вона зробила величезний внесок у кіно, музику, театр і культуру загалом. Її кар’єра триває понад шість десятиліть, а вплив на світову поп-культуру залишається колосальним. Барбра — приклад неперевершеного професіоналізму, художнього смаку й сили індивідуальності, яка надихає мільйони шанувальників по всьому світу.
