Клава Кока
Філіп Бедросович Кіркоров — російський естрадний і поп-співак, продюсер, актор та автор пісень. Народився 30 квітня 1967 року у Варні, Болгарія. Від кінця 1980-х його кар’єра пройшла кілька помітно різних етапів — від традиційної естради та телевізійних фестивалів пізнього СРСР до масштабних концертних постановок, поп-музики цифрової епохи та співпраці з артистами наступних поколінь. Кіркоров — народний артист Російської Федерації, кавалер ордена Пошани та багаторазовий лауреат російських і міжнародних музичних премій.
У його репертуарі — «Атлантида», «Ты, ты, ты», «Зайка моя», «Единственная моя», «Дива», «Ой, мама, шика дам!», «Я за тебя умру», «Жестокая любовь», «Снег», «Просто подари», «Цвет настроения синий» та десятки інших пісень. Окрім власної сценічної кар’єри, Кіркоров багато років працював як продюсер і композитор, зокрема над проєктами для конкурсу «Євробачення».
Сім’я та дитинство
Філіп Кіркоров народився в музичній родині. Його батько Бедрос Кіркоров — співак вірменського походження, який зробив кар’єру в Болгарії та СРСР. Мати, Вікторія Марківна Лихачова, працювала ведучою концертних програм та артисткою розмовного жанру. У ранньому дитинстві Філіп часто перебував за лаштунками під час гастролей батьків і з перших років бачив професійне концертне життя зсередини.
Коли йому було сім років, родина переїхала до Москви. Кіркоров займався музикою, опановував фортепіано та гітару, брав участь у шкільних театральних постановках і конкурсах. Після закінчення школи він вирішив здобути професійну сценічну освіту.
Гнесинське училище та перші виступи
У 1984 році Кіркоров вступив до Державного музичного училища імені Гнесіних на відділення «актор музичного театру». Його педагогом із вокалу була Маргарита Ланда. Училище він закінчив із відзнакою у 1988 році.
Телевізійний дебют відбувся ще під час навчання. У листопаді 1985 року Кіркоров з’явився у програмі «Шире круг!», де виконав болгарською мовою пісню «Алёша».
У 1987 році його запросили до Ленінградського мюзик-холу під керівництвом Іллі Рахліна. У складі колективу молодий артист брав участь у закордонних гастролях, зокрема виступав у Німеччині та Чехословаччині. Ця робота дала йому перший досвід великої професійної сцени ще до початку сольної кар’єри.
Алла Пугачова та «Рождественские встречи»
Навесні 1988 року Кіркоров виступив у програмі Іллі Резніка «Вернисаж». Там відбулося його перше знайомство з Аллою Пугачовою. Через кілька місяців вона запросила молодого співака до перших «Рождественских встреч» і до колективу власного Театру пісні.
Робота поруч із Пугачовою стала важливим професійним етапом, але власний ранній репертуар Кіркорова значною мірою сформував інший автор — Леонід Дербеньов. На його вірші з’явилися «Ты, ты, ты», «Небо и земля», «Атлантида», «Днём и ночью» та інші пісні, з якими співак на початку 1990-х розпочав самостійну кар’єру.
У 1990 році було знято один із його перших музичних відеокліпів — «Кармен», а на міжнародному конкурсі «Шлягер-90» у Ленінграді Кіркоров отримав Гран-прі за «Небо и земля». Того ж року вийшов його перший сольний диск «Филипп».
«Ты, ты, ты», «Атлантида» та перші сольні програми
У 1991 році вийшов альбом «Ты, ты, ты». Пісні цього періоду остаточно сформували ранній образ Кіркорова як романтичного естрадного співака з мелодійним репертуаром і виразною театральною подачею.
Однією з найвідоміших ранніх пісень стала «Атлантида». На початку 1990-х Кіркоров представив власні концертні програми «Небо и земля» і «Атлантида», розпочав сольні закордонні гастролі в Німеччині, Ізраїлі, США та Канаді.
У 1992 році він отримав другу премію міжнародного конкурсу «Золотой Орфей» у Болгарії та першу премію конкурсу Interfest у Македонії. Тому поширене твердження, що Кіркоров «переміг на „Золотому Орфеї“», потребує уточнення: офіційна біографія Гнесинського училища вказує саме другу премію.
Естрада 1990-х
У середині 1990-х дискографія Кіркорова швидко розширювалася. За альбомами «Я не Рафаэль» і «Примадонна» вийшов «Скажи солнцу: „Да!“». У каталозі цього періоду з’явилися пісні «Зайка моя», «Мне мама тихо говорила», «Не твоя вина» та інші композиції.
На відміну від багатьох артистів, для яких концерт залишався переважно виконанням пісень, Кіркоров від початку сольної кар’єри робив ставку на постановочну складову: костюми, балет, декорації, зміну сценічних образів і драматургію програми. Уже його перші великі шоу будувалися як самостійні естрадні вистави.
Із цим підходом пов’язана одна з найстійкіших особливостей його кар’єри: музичний матеріал регулярно оновлювався, але масштабна візуальна подача залишалася постійною частиною проєкту.
«Євробачення-1995»
На конкурсі «Євробачення» Кіркоров представляв Росію у 1995 році. Конкурс проходив у Дубліні. Він виконав пісню «Колыбельная для вулкана» (Kolybelnaya Dlya Vulkana) і посів 17-те місце, отримавши 17 балів.
Власний виступ Кіркорова не став успішним з погляду результату, однак згодом «Євробачення» посіло значно важливіше місце вже в його діяльності як автора та продюсера.
«С любовью к Единственной» та «Ой, мама, шика дам!»
Наприкінці 1990-х звучання та візуальний образ Кіркорова стали помітно еклектичнішими.
У 1998 році вийшли альбомні проєкти «С любовью к Единственной» і «Ой, мама, шика дам!». Останній складається з 16 композицій і поєднує традиційну естраду з танцювальною поп-музикою, східними мотивами та міжнародним репертуаром.
Пісні «Дива», «Ой, мама, шика дам!», «Единственная моя» та інші записи кінця десятиліття належать до найвпізнаванішої частини його репертуару 1990-х.
У цей же період Кіркоров отримав міжнародне професійне визнання. За даними ТАСС, він п’ять разів ставав володарем World Music Awards як найбільш продаваний російський виконавець — у 1996, 1999, 2004, 2005 і 2008 роках.
«ЧелоФилия» та музика 2000-х
У 2000 році вийшов «ЧелоФилия» — 17-трековий альбом, на якому традиційна естрадна основа Кіркорова поєднувалася з більш сучасним для початку нового десятиліття електронним поп-продакшеном. До платівки увійшли «Огонь и вода», «Шальной ветер», «Настроения нет», «Танго» та інші пісні.
Наступний період приніс «Влюблённый и безумно одинокий», «Жестокую любовь», «Незнакомку» і For You.... Саме у 2000-х з’явилися такі постійні концертні номери, як «Я за тебя умру», «Жестокая любовь», «Я эту жизнь тебе отдам» і «Полетели». Ці композиції збереглися в концертному репертуарі значно довше за початковий альбомний цикл.
Мюзикл «Chicago»
Окремим великим проєктом стала російська версія бродвейського мюзиклу Chicago.
У 2002 році компанія Philip Kirkorov Production отримала права на російську постановку. Кіркоров виступив генеральним продюсером і зіграв адвоката Біллі Флінна — центральну чоловічу роль. Вистава йшла в Московському театрі естради у 2002–2003 роках. Пізніше Кіркоров повернувся до цієї ролі вже в новій російській постановці мюзиклу.
Робота над Chicago важлива для його біографії не лише як акторський досвід: проєкт продовжив лінію, в якій Кіркоров розглядав поп-концерт і музичний театр як близькі форми сценічного мистецтва.
Кіркоров і «Євробачення» як продюсер
Після власної участі Кіркоров повернувся до «Євробачення» вже як автор, консультант і продюсер.
У 2007 році він написав музику до Work Your Magic Дмитра Колдуна. Представник Білорусі посів шосте місце — найкращий результат країни на той момент.
У 2008 році Кіркоров працював із Ані Лорак, яка представляла Україну з Shady Lady. Вона посіла друге місце.
Пізніше він входив до команди Сергія Лазарєва. З піснею You Are the Only One Лазарєв посів третє місце у 2016 році та виграв глядацьке голосування фіналу. Кіркоров також брав участь у підготовці його конкурсного проєкту 2019 року.
Серед інших пов’язаних із ним конкурсних робіт — проєкти Анжеліки Агурбаш, сестер Толмачових і Наталії Гордієнко. Таким чином, після власного виступу 1995 року «Євробачення» стало окремою тривалою лінією його продюсерської діяльності.
«ДРУGOY» та нова концертна модель
У 2011 році з’явився великий музичний проєкт «ДРУGOY». До цього періоду належать «Снег», «Просто подари» та інші пісні, що міцно увійшли до концертного каталогу Кіркорова.
Ще масштабніший крок у сценічній режисурі було зроблено в середині 2010-х.
Шоу «Я» поставив Франко Драгоне, режисер, який багато років працював із Cirque du Soleil і створив постановку A New Day... для Селін Діон. Кіркоров і Драгоне задумували програму не як звичайну збірку концертних номерів, а як єдину візуальну виставу.
Проєкт став найпрямішим вираженням підходу Кіркорова до концертної сцени: вокальний репертуар тут був вбудований у складну постановку з декораціями, відео, хореографією та численними змінами костюмів.
«Цвет настроения синий» та оновлення аудиторії
У 2018 році в кар’єрі Кіркорова стався ще один помітний поворот. 14 березня вийшов сингл «Цвет настроения синий».
Композиція та кліп свідомо відходили від звичного образу урочистого естрадного артиста в бік самоіронії, інтернет-культури та співпраці з молодими медійними виконавцями.
Продовженням цієї лінії стала «Цвет настроения чёрный» — пісня Єгора Кріда за участю Філіпа Кіркорова, випущена 10 вересня 2018 року. Це важливо уточнювати: у цифрових каталогах виконавцем релізу вказаний саме Єгор Крід, а Кіркоров — запрошеним артистом.
У той же період з’явилася Ibiza із Миколою Басковим, а концертна концепція отримала розвиток у шоу #ЦВЕТНАСТРОЕНИЯ. Запис московського виступу 2018 року згодом був випущений як концертний альбом із 41 композиції.
Цей період показав здатність Кіркорова змінювати спосіб комунікації з аудиторією без відмови від власної естрадної історії: старі балади продовжували сусідити в сет-листах з іронічними сучасними поп-релізами.
Колаборації та цифрова поп-музика
У наступні роки спільні записи з артистами молодшого покоління стали постійною частиною дискографії.
У 2020 році DAVA випустив за участю Кіркорова «РОЛЕКС». Сингл був віднесений цифровими платформами вже не до традиційної естради, а до hip-hop/rap, що добре ілюструє жанрову свободу пізнього періоду артиста.
Серед наступних колаборацій — роботи з ANNA ASTI, Люсею Чеботіною та іншими представниками сучасної російськомовної поп-сцени. При цьому в цифрових сервісах серед найбільш затребуваного каталогу Кіркорова одночасно представлені пісні зовсім різних періодів: від «Жестокой любви» і «Снега» до «Хобби» та «Цвета настроения чёрного».
У 2026 році вийшов альбомний реліз UNO — 17 композицій загальною тривалістю понад годину. З проєктом пов’язані, зокрема, пісні та кліпи «Чёрная пантера», «Везувий» і «Одинокая нежная».
Так пізня дискографія Кіркорова не існує окремо від ранньої: нові сингли та колаборації регулярно сусідять у концертах і цифровому каталозі з піснями, записаними десятиліттями раніше.
Музичний стиль
Основа творчості Кіркорова — естрадна та поп-музика, однак його дискографія стилістично ширша за одне визначення.
Ранній матеріал будувався переважно навколо великої вокальної мелодії та класичної структури естрадної пісні. У 1990-х до неї додалися dance-pop, етнічні та середземноморські мотиви, російськомовні версії зарубіжних композицій і активніша робота зі сценічним шоу. «ЧелоФилия» і наступні альбоми розширили електронну складову, а у 2010–2020-х з’явилися елементи сучасного dance-pop, hip-hop та інтернет-поп-культури.
Кіркоров при цьому насамперед інтерпретатор і шоу-артист, а не автор усього власного репертуару. Його пісні створювали Леонід Дербеньов, Ілля Резнік та багато інших композиторів і поетів. Сам Кіркоров також виступав композитором — найпомітніше ця сторона його діяльності проявилася у проєктах для «Євробачення».
Сценічний стиль
Для розуміння кар’єри Кіркорова концертна складова не менш важлива, ніж студійна дискографія.
Ще на початку 1990-х він будував програми навколо балету, костюмів і декорацій. Пізніше масштаб постановок збільшувався: Chicago переніс його безпосередньо у простір музичного театру, а співпраця з Франко Драгоне у шоу «Я» остаточно оформила принцип концерту як великої візуальної вистави.
Тому численні сценічні костюми та візуальна ексцентричність Кіркорова — не окреме доповнення до музики, а стала частина його професійного методу.
Особисте життя
Найвідоміший період особистого життя Кіркорова пов’язаний з Аллою Пугачовою. Вони перебували у шлюбі з 1994 по 2005 рік. Їхні стосунки водночас були частиною публічної культури 1990-х і супроводжувалися спільними концертами та телевізійними виступами.
У Кіркорова двоє дітей: донька Алла-Вікторія, яка народилася у 2011 році, та син Мартін, який народився у 2012-му.
Нагороди та професійне визнання
У 2008 році Філіпу Кіркорову було присвоєно звання Народного артиста Російської Федерації. У 2017 році він був нагороджений орденом Пошани. У 2018 році отримав звання народного артиста Молдови.
Він п’ять разів отримував World Music Awards як російський виконавець із високими показниками продажів, неодноразово ставав лауреатом «Золотого грамофона», премій «Муз-ТВ», «Овація» та інших музичних нагород.
При цьому для енциклопедичної біографії важливіша не сумарна кількість статуеток, яку часто завищують у рекламних матеріалах, а тривалість професійної кар’єри: Кіркоров залишається частиною масової поп-культури з другої половини 1980-х, неодноразово змінюючи репертуар і формат сценічного проєкту.
Вибрана дискографія
Великі альбомні релізи:
- «Филипп» — 1990
- «Ты, ты, ты» — 1991
- «Я не Рафаэль» — 1994
- «Скажи солнцу: „Да!“» — 1995
- «С любовью к Единственной» — 1998
- «Ой, мама, шика дам!» — 1998
- «ЧелоФилия» — 2000
- «Влюблённый и безумно одинокий» — 2002
- «Жестокая любовь» — 2002
- «Незнакомка» — 2003
- For You... — 2007
- «ДРУGOY» — 2011
- «Я» — 2016
- «Романы» — 2020
- UNO — 2026
Ключові пісні
Серед найвідоміших творів різних періодів:
- «Небо и земля»
- «Ты, ты, ты»
- «Атлантида»
- «Зайка моя»
- «Единственная моя»
- «Дива»
- «Ой, мама, шика дам!»
- «Я за тебя умру»
- «Жестокая любовь»
- «Снег»
- «Просто подари»
- «Полетели»
- «Цвет настроения синий»
- «Цвет настроения чёрный» — Єгор Крід feat. Філіп Кіркоров
- «РОЛЕКС» — DAVA feat. Філіп Кіркоров
- «Хобби»
Місце в поп-музиці
Кар’єра Філіпа Кіркорова дозволяє простежити кілька епох російськомовної масової музики. Він починав у системі пізньорадянської телевізійної естради, став одним із найпомітніших сольних виконавців 1990-х, у 2000-х розширив діяльність за рахунок музичного театру та продюсування, а у 2010-х адаптував власний сценічний образ до цифрової поп-культури й колабораційної моделі випуску музики.
За помітних змін репертуару незмінною частиною проєкту залишається ставлення до концерту як до постановочного шоу. Саме поєднання великої естрадної пісні, візуальної театральності, багаторічної концертної практики та здатності працювати з музикантами різних поколінь визначає місце Кіркорова в історії російської поп-сцени.
