Новини шоу-бізнесу | Сторінка: 2
British Rap — голос вулиць, акценту та соціокультурного реалізму.
British Rap — це напрям хіп-хоп-культури, що сформувався у Великій Британії з кінця 1970-х — початку 1980-х років. На відміну від американських витоків, британський реп розвивався під впливом:
місцевого вуличного сленгу,
звучання soundsystem-культури,
карибських діаспор,
UK-електронної танцювальної сцени.
Йому притаманні унікальна ритміка, характерна вимова, акцент і більш виражена соціальна спрямованість текстів.
Витоки (1970–1980-ті)
Перші приклади британського репу з’явилися на тлі:
диско та раннього electro,
реггі-саундсистем,
dub і dancehall.
З’являються записи, натхненні американськими MC, але вже з локальною тематикою та британською лінгвістикою. Важливо: у країні існувала потужна культура toasting (MC-стиль із даб-вечірок).
Наприкінці...
Happy Hardcore — ультраенергійне звучання рейв-культури 90-х.
Happy Hardcore — це швидкий, емоційний і життєрадісний піджанр електронної танцювальної музики, що виник у Великій Британії на початку–в середині 1990-х. Для нього характерні високі BPM (160–180), насичена мелодика, «щасливі» синти, chipmunk-вокал (прискорені та підняті по тону вокальні семпли), а також фірмова рейвова ейфорія.
Цей стиль став символом ранньої рейв-культури, її неонової візуальної естетики, усміхнених смайлів і свободи танцполів. На відміну від агресивного hardcore, Happy Hardcore орієнтований на радість, позитив і мелодійність, зберігаючи шалену швидкість.
Історичний контекст
1991–1993 Корені Happy Hardcore формуються в рейверських спільнотах Великої Британії — на основі:
breakbeat hardcore,
early rave,
piano house,
jungle ...
Що таке Lowercase? Філософія, техніка та історія ультратихої електронної музики
Lowercase — це експериментальний напрям звукового мистецтва та електронної музики, побудований на ультрамінімалістичних, ледь чутних звуках. Це радикальне дослідження тиші, акустичних деталей об’єктів, шумів і текстур, які у повсякденні зазвичай лишаються непоміченими. Lowercase — не просто тихий: він сконцентрований на мікроскопічному аудіо і зміщує увагу слухача до субперцептивних звукових подій.
Історія та походження
Термін lowercase утвердився на початку 2000-х завдяки композитору Стіву Родену (Steve Roden), який запропонував музичну концепцію, засновану на:
випадкових побутових звуках,
об’єктах,
поверхнях,
мікрошумі.
Його альбом forms of paper (2001) вважають канонічним прикладом жанру. Роден обробляв шелест паперу, підсилював мікродеталі та розтягував їх у ч...
Dubwise — Естетика дабу: бас, ехо і версія. Продакшн-гайд для DnB і техно.
Dubwise — це підхід до музики, що виріс із ямайського дабу кінця 1960–1970-х і згодом закріпився як ярлик для треків/сет-подачі з акцентом на бас, ехо, простір і «версію». Сьогодні слово трапляється у реггі/дабі, джанглі та drum & bass, даб-техно, даунтемпо й bass-музиці: «dubwise» означає, що матеріал зроблено по-дабівськи — з глибоким низом, «дихаючою» ритм-секцією та ефектами як частиною аранжування.
Коротке визначення
Dubwise — це «мислення дабом»: мінімалістична ритм-секція, домінуючий бас, живе мікшерне перформанс-мислення (mutes/solos на групах), щедрі delay/echo/spring reverb, версійність (version, dub mix) і студійні прийоми як інструменти.
Витоки та еволюція
Ямайка, 1970-ті. Саундсистеми, B-side-версі...
Lo-Fi: Естетика недосконалості, хіп-хоп і хаус. Рецепт lo-fi beats (BPM)
Lo-Fi (low fidelity) — це естетика «недосконалого» звуку: навмисно залишені стрічкові шуми, «пил» вінілу, тріск голки, перевантажені мікрофони, домашні демо й прості гармонії. Сьогодні lo-fi — не лише про технічну якість запису, а окрема культура: від lo-fi hip-hop / chillhop і «study beats» до lo-fi house, «спального» інді-року, дрім-попу та ембієнту.
Що таке lo-fi: суть і звук
Артефакти як фарба. Шуми, кліки/попи, wow & flutter (мікроколивання швидкості), вузька смуга частот, м’який кліпінг.
Мінімалізм і петлі. Короткі лупи, прості джазові акорди, повторювані мотиви.
Тепла динаміка. Менше різких верхів, м’який низ, «стиснена» гучність — комфортний фон.
Домашність. Інструменти «під ...
Slow Motion House — «chug», балеарна медитація й теплий грув на 90–108 BPM
Slow Motion House (його ще називають slo-mo house, chug, інколи «drug-chug») — це некваплива, гіпнотична гілка хаусу та диско на зниженому темпі. Тут важливіші в’язкий грув і «кінематографічний» настрій, ніж пікова енергія танцпола: щільні перкусійні малюнки, живі бас-лінії, аналогове звучання, психоделічні синти, етнічні/рокові текстури та довгі переходи.
Ключові ознаки звучання
Темп: зазвичай 90–108 BPM (рідше 110–112).
Грув: «котячий» мід-темпо з акцентом на хети й перкусію; кік м’якший, ніж у техно/хаусі.
Бас: теплий, жирний, часто з «живим» відтінком (стиль Moog/SH), короткі повторювані рифи.
Синти та FX: арпеджіо, фленджер/фейзер, тейп-вобл/тремоло, космічні ліди, гітари з педалями, індійські/близьк...
Big Beat — ламані біти, фанк і рвана енергія дев’яностих.
Big Beat — це потужна, танцювальна гілка електронної музики середини–кінця 1990-х, що виросла на перетині брейкбіту, хіп-хопу, фанку та рок-рифів. Головні ознаки: «жирні» семпльовані барабани, агресивні баси, гучні скретчі, «брудні» гітари, короткі вокальні хуки й невтримна динаміка, розрахована на великі танцполи та фестивальні сцени.
Коротке визначення
Big Beat — це «звучання великих кімнат»: важкі ламані біти (зазвичай 115–135 BPM), перевантажені барабани й бас, фанкові та рок-н-рольні семпли, ефектні брейки та дропи, часто з елементами скретчингу й речитативу.
Історія та контекст
Корені (кінець 1980-х — початок 1990-х)
Брейкбіт і хіп-хоп дали основу: нарізані драм-лупи, культура семплювання, DJ-підхід.
Фанк і соул ...
Dark ambient — темна архітектура звуку: історія, естетика, техніки, ключові імена
Dark ambient — це піджанр пост-індастріалу та ембієнту, побудований на повільних дронах, глибоких саббасах, протяжних ревербераціях і звукових фактурах, що створюють відчуття простору — від порожніх залів до підземель. Він сформувався в Європі до середини 1980-х як «темна» гілка ембієнту й швидко здобув власну естетику та коло авторів.
Як це звучить
Основа: протяжні дрони, шумові підкладки, ледь чутні гармоніки, поодинокі перкусійні акценти, шепоти та польові записи.
Тембр: «прохолодні» синтези, гранульовані семпли, віддалені удари, електричний гул, гулкі резонанси приміщень.
Ефект: не розрада, а відсторонення і «сповільнення часу»; музика створює місце, а не пісню.
Витоки та розвиток
До 1980-х: передумови
Космічний ембієнт і мініма...
Roland TR-808 — легендарна драм-машина, що змінила музику.
Roland TR-808 Rhythm Composer — це не просто драм-машина. Це культурний феномен, звуки якого назавжди змінили поп, хіп-хоп, електроніку і весь звуковий ландшафт кінця ХХ століття.
Випущена у 1980 році японською компанією Roland Corporation, TR-808 стала символом цілої епохи — від андеграунду до світової поп-сцени.
Історія створення
Після успіху синтезатора Roland Jupiter-4 інженер Ікутаро Какехаші (засновник Roland) мріяв про портативну установку, здатну замінити живого барабанщика — але з власним характером. TR-808 використовувала аналоговий синтез звуку, а не семпли, що надавало їй унікального тону — механічного, глибокого і водночас «теплого».
Спочатку TR-808 продавалася погано: продюсери вважали її «занадто штучною». Та згодом саме це &la...
Breakstep — міст між Garage, Drum’n’Bass і Dubstep.
Breakstep — це піджанр британської електронної сцени кінця 1990-х — початку 2000-х, який поєднав 2-step garage, breakbeat і drum’n’bass. Він став перехідним етапом між олдскульним UK Garage і новим напрямом — dubstep, сформувавши його ритмічну основу та басову потугу.
Витоки та розвиток
Кінець 1990-х, Лондон. Після розквіту UK Garage діджеї почали експериментувати з жорсткішим і «бруднішим» звучанням, додаючи ламані біти та глибокі баси.
З’являється Breakstep — агресивніша форма garage, натхненна breakbeat jungle.
Головні майданчики — FWD>>, Plastic People, де стиль формувався у сетах Oris Jay, Zed Bias, DJ Hatcha та Benga.
Breakstep став тим звуком, де garage зустрічає jungle, а бас виходить на перший план.
Характ...
Euro Trance — епос, мелодія та енергія 2000-х.
Euro Trance — один із найбільш упізнаваних піджанрів електронної музики кінця 1990-х і початку 2000-х. Він поєднав мелодійність eurodance, атмосферу trance і потужну енергію клубної сцени Європи.
Це музика ейфорії та світла — з мелодіями, що підіймають руки вгору, і бітом, який б’є просто в серце.
Походження та розвиток
Середина 1990-х — у Європі стрімко зростає популярність трансу (насамперед у Німеччині та Нідерландах). Продюсери починають поєднувати європейський поп-саунд eurodance із мелодичною структурою trance.
Перші класичні треки Euro Trance з’являються у 1996–1998 роках:
Sash! – Encore Une Fois,
Robert Miles – Children,
DJ Quicksilver – Bellissima,
ATB – 9 PM (Till I Come).
У 2000-х жанр досягає піку завдя...
Deep Techno — гіпноз звуку та архітектура ритму
Deep Techno — це піджанр техно, заснований на глибокій атмосфері, просторових текстурах і мінімалізмі. Його мета не агресія чи швидкість — навпаки, це занурення у звук, де ритм стає медитативним, а музика перетворюється на звукову архітектуру.
Походження та філософія жанру
Витоки: кінець 1990-х — початок 2000-х. Deep Techno виріс із Detroit Techno, Dub Techno і Ambient.
Ключові впливи: Basic Channel, Maurizio, DeepChord, Rod Modell, cv313, Fluxion, Monolake.
Естетика жанру базується на порожнечі, просторі та глибині — замість щільних бітів тут повітря, реверберації та м’який бас.
Deep Techno — це не танець, а стан. Саундтрек для внутрішньої подорожі.
Характерні риси звучання
ЕлементОпис
Темп
120–130 BPM, але сприймається повільні...
Indietronica — синтез інді та електроніки
Indietronica — це жанр, що поєднав незалежну гітарну музику (indie rock, indie pop) з електронними текстурами та синтезаторним звучанням. Він з’явився на межі 1990-х і 2000-х років, коли інді-гурти почали експериментувати з цифровими технологіями та електронною естетикою, зберігаючи меланхолію й живу емоційність виконання.
Походження та розвиток жанру
Коріння: у 1990-х, після розквіту бритпопу та тріп-хопу, музиканти шукали нові форми самовираження — менш комерційні, але технологічно прогресивні.
З’являються гурти, які поєднують аналогові синтезатори, драм-машини та гітарний мінімалізм.
Перші хвилі — The Postal Service, Hot Chip, The Notwist, Lali Puna, Broadcast і M83.
Жанр швидко став символом “інтелектуальної” поп-музики 2000-х — і...
Блюз — музика душі, дороги й свободи.
Блюз — один із найдавніших і найвпливовіших жанрів сучасної музики. Народившись наприкінці XIX століття серед афроамериканців півдня США, він став основою для року, джазу, соулу, ритм-н-блюзу та значної частини світової музичної культури.
Це музика, що говорить про біль, надію та внутрішню свободу — простими словами й глибокими емоціями.
Походження та історія
Кінець XIX століття, дельта Міссісіпі (США): Блюз виріс із духовних пісень (spirituals), польових кличів (field hollers) і робочих пісень (work songs), які співали раби та робітники на бавовняних плантаціях.
Основні елементи:
блюзова гама (blue notes — знижені III, V і VII щаблі);
12-тактовий формат;
щирі тексти про кохання, тугу, боротьбу, дорогу.
Перші легенди:
W.C. Handy — “батько запис...
Ska — це музика сонця, пружного ритму та вуличної свободи.
Ska — це енергійний і життєрадісний музичний жанр, що з’явився на Ямайці наприкінці 1950-х років. Він став попередником rocksteady та reggae, а пізніше дав життя таким напрямкам, як 2 Tone і ska-punk. Ska — це музика танцю, духових інструментів, синкопованої гітари та усмішки, яку неможливо стримати, коли звучить характерний “сканк”.
Як з’явився Ska?
Кінець 1950-х, Кінгстон, Ямайка. Американські rhythm & blues та джаз, що звучали по радіо, надихнули місцевих музикантів. Вони поєднали їх із карибськими ритмами — менто та каліпсо, і додали сильний акцент на другу та четверту долю (offbeat).
Головна риса: пружний ритм гітари/фортепіано, духові секції та “walking bass”.
Батьківщина жанру: студії Studio One і Treasure Isle, де прац...
