Argy (Аргіріс Теофіліс, Argyris Theofilis) — грецький діджей, продюсер і автор електронної музики, який народився 1985 року на острові Родос. Розпочавши кар’єру на європейській minimal- і techno-сцені середини 2000-х, він послідовно працював із house, deep house, tech house, progressive house та експериментальною електронікою, а згодом здобув широку популярність завдяки власному звучанню melodic techno. Серед ключових робіт музиканта — Love Dose, Ketuvim, Tataki, Pantheon, Aria, Higher Power, Sierra і RITMO. Його альбомна дискографія включає Fundamentals, The Interior Journey, New World і NEWORLD II, а разом із вокалісткою Mama він записав альбом Dominonation.
Аргіріс Теофіліс виріс на Родосі й почав створювати електронну музику ще в шкільні роки. Після закінчення школи він переїхав до Лондона, де вивчав музичні технології. Його міжнародна кар’єра розпочалася 2005 року, коли німецький лейбл Poker Flat Recordings, заснований Steve Bug, випустив дебютний EP Love Dose.
Заголовна композиція швидко отримала підтримку європейської клубної сцени й стала першим великим успіхом Argy. Одним із музикантів, які активно підтримали реліз, був Luciano, котрий також створив власний ремікс на Love Dose. Для молодого продюсера ця робота стала входом до міжнародної мережі незалежних house- і techno-лейблів.
Перші роки: Poker Flat, Cocoon і європейська клубна сцена
Раннє звучання Argy формувалося в період розквіту minimal house і minimal techno. Його композиції будувалися навколо ритму, басової лінії та невеликих змін усередині груву, без масштабних мелодійних кульмінацій, характерних для пізніших робіт. Після дебюту він продовжив випускатися на Poker Flat, а також з’явився в каталогах Raum...musik, Cocoon Recordings та інших європейських лейблів.
Паралельно розвивалася його діджейська кар’єра. Уже приблизно у двадцятирічному віці Argy виступав у берлінському Panorama Bar, а згодом регулярно грав у великих клубах Європи та на Ібіці. На відміну від багатьох артистів, які здобули популярність насамперед завдяки окремим хітам, його рання репутація формувалася одночасно завдяки власним релізам і постійній клубній практиці.
У 2008 році Poker Flat випустив Focus On: Argy. Цю роботу іноді зараховують до його альбомів, однак за форматом це радше авторська компіляція, складена з власних композицій і спільних робіт продюсера.
У 2009 році Argy заснував власний лейбл These Days. Він дав музикантові змогу випускати матеріал без жорсткої прив’язки до одного стилю й став важливою частиною його діяльності протягом наступного десятиліття.
DJ-мікси та Fundamentals
Окрім студійних релізів, значну роль у кар’єрі Argy відіграли авторські DJ-мікси. У 2010 році на These Days з’явився Argy Presents: D.Edge São Paulo, пов’язаний із відомим бразильським клубом D-Edge. У добірці поєднувалися роботи Kerri Chandler, Jerome Sydenham, Aril Brikha, Motor City Drum Ensemble і власні композиції Argy, що добре відображало його інтерес до американського house, європейського techno та глибшого клубного звучання.
У 2011 році на Ibadan Records вийшов Fundamentals — перший повноформатний сольний альбом Argy. Порівняно з ранніми мінімалістичними релізами платівка помітно розширила його музичний діапазон. В аранжуваннях стало більше класичного house, насиченої гармонії та впливу американської танцювальної музики.
Ще однією помітною роботою цього періоду став подвійний DJ-мікс Vagabundos 2013, записаний Argy разом з Andrea Oliva для Cadenza. Реліз був пов’язаний із клубною серією Vagabundos і показав його не лише як автора власної музики, а й як діджея, здатного вибудовувати тривалу музичну розповідь із матеріалу інших продюсерів.
Zodiac Free Arts Club
Прагнення працювати поза межами звичної клубної структури привело до появи проєкту Zodiac Free Arts Club. Під цією назвою Argy звернувся до музики, натхненої krautrock, kosmische та психоделічною електронікою 1970-х років.
Альбом Floating World, випущений Permanent Vacation у 2011 році, помітно відрізнявся від танцювального каталогу музиканта. Проєкт був побудований на ідеї вільних студійних джемів і відсилав до експериментальної німецької сцени, зокрема до традиції Tangerine Dream, Klaus Schulze, Popol Vuh і Ash Ra Tempel. Назва Zodiac Free Arts Club також відсилала до берлінського Zodiak Free Arts Lab — експериментального простору кінця 1960-х.
Цей проєкт посідає важливе місце в дискографії Теофіліса: інтерес до атмосферних синтезаторних текстур і довгих музичних форм з’явився в його творчості задовго до періоду, з яким пізніше почали асоціювати його melodic techno-звучання.
Argy & Mama
У першій половині 2010-х Argy почав співпрацювати з вокалісткою Mama (Simone Ogunbunmi). Після EP Recluse, випущеного BPitch Control у 2014 році, проєкт отримав продовження у форматі повноформатного альбому.
Dominonation вийшов на BPitch Control у 2015 році. Альбом поєднав house з елементами garage, 2-step, R&B і клубної музики 1990-х. Вокал Mama посів центральне місце в композиціях, тому робота помітно відрізнялася як від ранніх мінімалістичних релізів Argy, так і від його інструментальних експериментів під назвою Zodiac Free Arts Club.
Упродовж 2010-х Argy продовжував випускатися на Cadenza, Crosstown Rebels, Cuttin' Headz, Bedrock, Permanent Vacation, Desolat та інших лейблах. Водночас він залишався активним гастролюючим діджеєм, виступаючи в Берліні, Лондоні, на Ібіці та в інших центрах європейської клубної сцени.
The Interior Journey і Ketuvim
У 2021 році на Renaissance Records вийшов альбом The Interior Journey. Він позначив помітну зміну студійного підходу Argy. Композиції стали просторішими, а в звучанні посилилися протяжні синтезаторні лінії, драматичні гармонії та елементи progressive house і melodic techno.
Однією з найважливіших робіт цього періоду стала Ketuvim. Згодом Argy називав її поворотним моментом у власній кар’єрі. Композиція привернула увагу Matteo Milleri з Tale Of Us, одного із засновників Afterlife, після чого розпочалася співпраця музиканта з лейблом.
Цей етап суттєво відрізнявся від звичайного дебюту нового артиста: на момент появи Ketuvim Argy вже близько п’ятнадцяти років випускав музику, мав власний лейбл, кілька альбомних проєктів і значний міжнародний досвід діджея.
Tataki і період Afterlife
У 2022 році на Afterlife вийшов Tataki. Композиція з важким пульсуючим ритмом, синтезаторним рифом і коротким повторюваним вокальним мотивом стала одним із найуспішніших релізів Argy та значно розширила його аудиторію.
У музиці цього періоду збереглася клубна основа попередніх робіт, однак змінився масштаб аранжувань. Ритмічні цикли почали поєднуватися з великими синтезаторними темами, тривалими наростаннями та виразними кульмінаціями, які добре працюють на фестивальних сценах і у великих концертних просторах.
У 2023 році з’явилася серія помітних спільних релізів. Разом із Goom Gum Argy записав Pantheon, а співпраця з Omnya привела до появи Aria. Разом із Anyma він випустив Higher Power. Argy та Omnya також створили офіційний ремікс на композицію Laura німецького музиканта Monolink.
New World і NEWORLD
15 березня 2024 року Afterlife випустив альбом New World. У чотирнадцяти композиціях Argy зібрав основні елементи свого нового періоду: ритмічно жорстку клубну основу, синтезаторні арпеджіо, масштабні мелодійні теми, хорові партії та короткі вокальні фрагменти.
Поступово ідея NEWORLD перестала обмежуватися назвою альбому. Argy почав розвивати її як окремий мистецький проєкт, у якому музика поєднується зі сценографією, візуальними образами та відеоматеріалами. В оформленні цього періоду помітний вплив наукової фантастики й, зокрема, естетики серії фільмів The Matrix.
Концепція NEWORLD стала основою самостійних аудіовізуальних шоу Argy та його виступів на великих фестивалях. Водночас проєкт продовжив характерну для всієї його кар’єри практику: замість закріплення в одному жанрі музикант поєднує елементи techno, house, progressive і більш кінематографічної електронної музики у власній сценічній мові.
Окрім клубних релізів, Теофіліс працював і з прикладною музикою, створюючи матеріал для проєктів і кампаній міжнародних брендів. Ця частина його діяльності розвивалася паралельно з основною кар’єрою діджея та продюсера й демонструє інтерес до ширшого використання електронної композиції за межами танцполу.
NEWORLD II
30 січня 2026 року Argy випустив NEWORLD II на власному лейблі NEWORLD. Альбом продовжив концепцію попередньої платівки, але був побудований навколо великої кількості спільних робіт.
У записі взяли участь Omiki, TNY, Ekko, John Cala, Ovadia, ØSHER, Adam Sellouk, Joshlane, Eli & Dani, PEKI, MEDUZA, PollyAnna, SOLANCE, Son of Son і Omnya. До трекліста увійшли DONA, Control, WIND, Running, Into The Deep, BOOM, Feel Alive, Rage, Papito, Chasing Highs, Melodia, Alto, DURO, RITMO і ремікс Omiki на Aria.
Вихід платівки на власному лейблі став логічним продовженням шляху, розпочатого ще з These Days: Argy знову отримав незалежну платформу для своєї музики, але цього разу вона була пов’язана не лише з випуском записів, а й із загальною концепцією NEWORLD та її концертним втіленням.
Дискографія
Студійні альбоми
- Fundamentals — 2011
- Dominonation — 2015, спільно з Mama
- The Interior Journey — 2021
- New World — 2024
- NEWORLD II — 2026
Вибрані EP і ранні релізи
- Love Dose — 2005
- Focus On: Argy — 2008
- Recluse — спільно з Mama
- численні релізи на Poker Flat, Cocoon Recordings, Ibadan Records, Cadenza, Renaissance, Afterlife і власних лейблах
Вибрані сингли
- Love Dose
- Ketuvim
- Tataki
- Pantheon — з Goom Gum
- Aria — з Omnya
- Higher Power — з Anyma
- Sierra — з Baset
- RITMO — з Omiki та Son of Son
- DONA
- Control
- WIND
- Running
- Into The Deep
- BOOM
- Feel Alive
- Rage
- Papito
- Chasing Highs
- Melodia
- Alto
- DURO
Музичний стиль Argy
Дискографія Argy охоплює кілька помітно відмінних періодів. Його ранні релізи сформувалися в межах minimal house і techno середини 2000-х. На Fundamentals посилився вплив класичного та deep house, а Zodiac Free Arts Club дав музикантові можливість звернутися до krautrock, kosmische і психоделічної електроніки. Робота з Mama розширила вокальну складову його творчості, тоді як The Interior Journey позначив рух до масштабнішого progressive- і melodic-звучання.
Попри відмінності між цими періодами, у музиці Argy зберігається увага до повторення та чітко впізнаваного центрального мотиву. Ним може бути басова лінія, коротка вокальна фраза, синтезаторний риф або послідовність акордів. У ранніх записах цей принцип працював на мінімалістичний грув, а в роботах періоду Afterlife став основою масштабніших і драматичніших аранжувань.
Голос у сучасній музиці Argy часто використовується не як традиційна вокальна партія, а як самостійний ритмічний і тембровий елемент. Окреме слово, коротка фраза або хоровий фрагмент можуть багаторазово повторюватися й ставати головним упізнаваним мотивом композиції. Цей прийом особливо помітний у Tataki, Aria та інших роботах його пізнішого періоду.
Кар’єра Argy примітна насамперед своєю тривалістю та здатністю музиканта кілька разів суттєво змінювати власне звучання. Love Dose зробив його помітною постаттю європейської minimal-сцени, Fundamentals продемонстрував інтерес до класичного house, Zodiac Free Arts Club відкрив експериментальний бік його творчості, а Ketuvim і Tataki започаткували наймасштабніший етап його міжнародної кар’єри. Тому успіх Argy в melodic techno став продовженням багаторічної роботи в електронній сцені, а не відправною точкою його біографії.
