Валерия
Армін ван Бюрен (Armin van Buuren) — нідерландський діджей, музичний продюсер, композитор, радіоведучий і співзасновник лейблу Armada Music. Один із головних представників світової транс-сцени, він відіграв важливу роль у популяризації жанру, перетворивши авторське радіошоу A State of Trance на міжнародну медіаплатформу, фестивальний бренд і глобальну спільноту шанувальників електронної музики.
Армін п’ять разів посідав перше місце в рейтингу DJ Mag Top 100 DJs, був номінований на премію «Греммі», випустив дев’ять основних студійних альбомів, а його професійна діяльність охоплює музичне виробництво, радіомовлення, організацію фестивалів і розвиток незалежного лейблу.
Дитинство та перші музичні захоплення
Армін ван Бюрен народився 25 грудня 1976 року в місті Лейден, Нідерланди, і виріс у родині, де музиці приділяли велику увагу. У дитинстві він витрачав гроші, зароблені на рознесенні газет, на платівки та поступово збирав власну музичну колекцію.
Коли Арміну було десять років, його мати виграла комп’ютер. Знайомство з обчислювальною технікою пробудило в ньому інтерес до програмування та електронних технологій. Незабаром він почав експериментувати з послідовностями звуків, створювати аматорські мікси й вивчати принципи електронної композиції.
Серед музикантів, які мали на нього найбільший вплив, Армін називав французького композитора Жана-Мішеля Жарра та нідерландського діджея і продюсера Бена Лібранда. Останній згодом допоміг молодому музикантові глибше розібратися у зведенні та студійному виробництві.
Одночасно з розвитком музичної кар’єри ван Бюрен вивчав право в Лейденському університеті. Через постійно зростаючу кількість виступів і студійної роботи завершення освіти зайняло більше часу, ніж планувалося, проте музикант усе ж здобув юридичний ступінь. Лейденський університет згодом неодноразово називав його серед своїх відомих випускників.
Перші записи та прорив
Перші роботи Арміна з’явилися в середині 1990-х років. Міжнародну увагу до молодого продюсера привернув інструментальний трек Blue Fear, випущений 1997 року. Композиція стала одним із ранніх записів, які сформували його впізнаваний мелодійний та емоційний підхід до трансу.
Наступним важливим етапом став сингл Communication, спочатку випущений 1999 року. Трек отримав широку клубну підтримку, став особливо популярним на Ібіці та в лютому 2000 року піднявся до 18-го місця британського чарту синглів. У танцювальному чарті Великої Британії композиція досягла другої позиції.
Саме в цей період ван Бюрен утвердився не лише як діджей, а й як самостійний автор і продюсер. Його ранні композиції вирізнялися тривалим розвитком, виразними мелодійними партіями та увагою до емоційної драматургії — особливостями, які згодом стали характерними для значної частини його творчості.
У 1999 році розпочав роботу імпринт Armind, на якому виходили як власні проєкти Арміна, так і музика інших транс-продюсерів. Серед ранніх релізів лейблу були записи One проєкту Gig і Free, випущена під ім’ям Gimmick. Ван Бюрен також використовував псевдонім Rising Star, під яким створював більш мелодійні композиції, орієнтовані на класичне транс-звучання.
A State of Trance
У червні 2001 року Армін ван Бюрен запустив щотижневе радіошоу A State of Trance, скорочено ASOT. Спочатку програма була присвячена новим релізам у жанрах trance і progressive, однак поступово перетворилася на одну з найвідоміших міжнародних радіопередач про електронну музику.
Формат шоу включає нові композиції, ексклюзивні прем’єри, гостьові мікси, голосування слухачів і постійні рубрики. Навколо програми з’явилися щорічні збірки A State of Trance, серії Year Mix і Classics, подкасти, власний лейбл і масштабні концертні заходи.
У 2017 році в штаб-квартирі Armada Music в Амстердамі відкрилася спеціальна студія, з якої випуски ASOT почали транслюватися наживо. Національні заходи проєкту згодом переїхали з Утрехта до Роттердама, а фестивалі під брендом A State of Trance почали проходити в різних країнах світу.
У 2025 році програма відзначила 1250-й епізод. У 2026 році A State of Trance виповнилося 25 років, а 31 липня вийшов уже 1288-й випуск. За даними офіційного прес-пакета Armada Music, аудиторія екосистеми ASOT налічує десятки мільйонів слухачів у понад 80 країнах.
Успіх ASOT має особливе значення для історії трансу. У періоди, коли жанр втрачав позиції в комерційному радіомовленні, шоу зберігало стабільну міжнародну аудиторію, знайомило слухачів із новими артистами та забезпечувало транс-музиці постійну присутність у глобальному медіапросторі.
Armada Music
У 2003 році Армін ван Бюрен разом із музичним підприємцем Майкелом Піроном і менеджером Девідом Льюїсом заснував лейбл Armada Music. Назва компанії утворена з перших частин імен трьох засновників: ARmin, MAykel і DAvid.
Згодом Armada перетворилася на один із найбільших незалежних лейблів електронної танцювальної музики. Компанія керує каталогом, що налічує понад 50 тисяч записів, розвиває власні студії, концертні формати й освітню платформу Armada University. У різні роки з лейблом співпрацювали численні представники trance, progressive house, techno, melodic house і комерційної танцювальної музики.
До структури Armada увійшли пов’язані з Арміном лейбли Armind, A State of Trance і Who’s Afraid of 138?!. Завдяки цьому ван Бюрен отримав можливість не лише випускати власну музику, а й системно підтримувати як початківців, так і вже відомих продюсерів.
Студійні альбоми
Дебютний альбом Арміна ван Бюрена 76 вийшов 2003 року. До нього увійшли композиції Yet Another Day, Burned with Desire і оновлена версія Blue Fear. Назва платівки відсилала до року народження музиканта.
У 2005 році був випущений другий альбом Shivers. Його заголовна композиція, записана зі співачкою Сюзанною, стала однією з найвідоміших вокальних робіт Арміна. Альбом закріпив характерне для музиканта поєднання клубного трансу, мелодійних гармоній і пісенної структури.
Платівка Imagine, що вийшла 2008 року, позначила перехід до масштабнішого та різноманітнішого звучання. До альбому увійшли Going Wrong, In and Out of Love із вокалом Шарон ден Адель та інші композиції, які стали важливою частиною концертного репертуару артиста. Реліз супроводжувався світовим шоу Armin Only: Imagine.
У 2010 році Армін представив альбом Mirage, у записі якого взяли участь Софі Елліс-Бекстор, Крістіан Бернс, Феррі Корстен, Адам Янг та інші виконавці. Музикант продовжив розширювати межі трансу, поєднуючи його з попмузикою, прогресивним хаусом і стадіонною електронікою.
Одним із головних комерційних успіхів у кар’єрі ван Бюрена став альбом Intense 2013 року. Його провідний сингл This Is What It Feels Like, записаний із канадським вокалістом Тревором Гатрі, отримав номінацію на «Греммі» в категорії Best Dance/Electronic Recording. Композиція стала одним із найуспішніших радіохітів артиста та значно розширила його аудиторію за межами транс-сцени.
Альбом Embrace 2015 року був побудований на ідеї взаємодії електронної музики з іншими жанрами. У записі використовувалися джазова труба, гітари, живі ударні та оркестрові елементи. Серед учасників проєкту були Ерік Влойманс, Hardwell, Mr. Probz, гурт Kensington і Гевін Дегро.
У 2019 році вийшов подвійний альбом Balance, який відобразив прагнення ван Бюрена знайти рівновагу між клубним трансом, попмузикою та сучасним фестивальним EDM.
Восьмий студійний альбом Feel Again був повністю представлений 2023 року після послідовного випуску трьох частин. Концепція роботи була пов’язана з емоційним вигоранням, ізоляцією періоду пандемії та поступовим поверненням музиканта до спілкування з родиною, друзями, колегами й аудиторією. У 34 композиціях альбому об’єдналися trance, dance-pop, progressive, hardstyle і фестивальна електроніка.
У січні 2024 року вийшла платівка Breathe In, яка стала першою частиною наступного масштабного проєкту. У червні 2025 року її доповнив реліз Breathe Out, після чого обидві частини були об’єднані в дев’ятий студійний альбом Breathe. Підсумкова версія налічує 51 композицію та включає співпрацю з Девідом Геттою, Moby, Bon Jovi, Pendulum, Робом Свайром, Олівером Гелденсом, Індірою Паганотто та іншими артистами.
У листопаді 2025 року Армін випустив окремий акустичний проєкт Piano — альбом із 15 авторських фортепіанних творів. Це перша робота в його дискографії, повністю виконана на акустичному фортепіано. Одночасно музикант підготував спеціальний мікс, який об’єднав матеріал альбому з творами Ганса Циммера, Джона Гопкінса та Людовіко Ейнауді.
Основна дискографія
Студійні альбоми:
- 76 — 2003
- Shivers — 2005
- Imagine — 2008
- Mirage — 2010
- Intense — 2013
- Embrace — 2015
- Balance — 2019
- Feel Again — 2023
- Breathe — 2025
Окремий акустичний альбом:
- Piano — 2025
Офіційний прес-пакет артиста відносить до основної студійної дискографії дев’ять електронних альбомів — від 76 до Breathe. Piano позиціонується окремо як перший акустичний проєкт музиканта.
Концерти та шоу Armin Only
Особливе місце в кар’єрі ван Бюрена посідає формат Armin Only — тривалі сольні шоу, у яких один діджей вибудовує повноцінну багатокомпонентну концертну програму. Різні постановки серії були пов’язані з альбомами Imagine, Mirage, Intense і Embrace.
У 2013 році Армін став першим сольним представником танцювальної сцени, який виступив із власним шоу в повністю розпроданому Madison Square Garden у Нью-Йорку. Тур Armin Only: Intense охопив понад 30 дат на п’яти континентах. У наступні роки музикант представив програми The Best of Armin Only і This Is Me — Feel Again.
Ван Бюрен регулярно виступав на Tomorrowland, Ultra Music Festival, Electric Daisy Carnival, Creamfields, Untold та інших найбільших фестивалях. Його концертний стиль поєднує класичний і сучасний транс, progressive, techno, melodic house, psytrance, big room і вокальну танцювальну музику.
Нагороди та визнання
Армін ван Бюрен п’ять разів посідав перше місце в рейтингу DJ Mag Top 100 DJs — у 2007, 2008, 2009, 2010 і 2012 роках. Він став першим учасником рейтингу, якому вдалося перемогти чотири роки поспіль. У 2025 році, майже через три десятиліття після початку кар’єри, артист усе ще входив до першої п’ятірки голосування.
У 2014 році пісня This Is What It Feels Like була номінована на премію «Греммі». Це залишається єдиною номінацією Арміна на головну американську музичну премію.
У 2011 році королева Беатрікс присвоїла музикантові звання офіцера Ордена Оранських-Нассау за його внесок у нідерландську музику та міжнародне просування танцювальної культури країни.
Особисте життя та громадська діяльність
Армін ван Бюрен одружений і виховує двох дітей — доньку Фенну та сина Ремі. В інтерв’ю й документальних проєктах музикант неодноразово говорив про необхідність зберігати рівновагу між гастрольним графіком, студійною роботою та сімейним життям.
У 2019 році ван Бюрен став глобальним послом океанів Всесвітнього фонду дикої природи та приєднався до кампанії #BeatPlastic, спрямованої на скорочення пластикового забруднення морів і океанів.
Армін ван Бюрен у 2026 році
У 2026 році Армін продовжив випускати клубні композиції та співпрацювати з артистами різних напрямів — від сучасного трансу й melodic techno до techno та комерційної танцювальної музики. Серед нових робіт з’явилися спільні записи з Glockenbach, Adam Beyer, Hannah Laing, Silver Panda та іншими продюсерами.
Однією з центральних подій року стало 25-річчя A State of Trance. У травні був випущений збірник A State of Trance 2026, що складався з трьох тематичних міксів — Pulse, Frequency і Energy. Це 23-тя щорічна частина основної компіляційної серії ASOT.
На той час діяльність ван Бюрена вже давно перестала обмежуватися роллю гастролюючого діджея. Він одночасно виступає як продюсер, куратор музичних лейблів, радіоведучий, організатор великих подій і один із головних міжнародних представників транс-культури.
Значення для електронної музики
Внесок Арміна ван Бюрена визначається не лише кількістю хітів, концертів чи нагород. Його головне досягнення полягає у створенні стійкої інфраструктури навколо транс-музики. A State of Trance об’єднує радіо, цифрові платформи, фестивалі, лейбл і міжнародну аудиторію, а Armada Music забезпечує випуск і просування музики різних поколінь електронних артистів.
Протягом кар’єри ван Бюрен неодноразово змінював своє звучання: від класичного uplifting і progressive trance кінця 1990-х до попорієнтованої електроніки, big room, techno, psytrance й акустичної музики. Ці експерименти періодично викликали суперечки серед шанувальників класичного трансу, однак дозволили артистові зберігати актуальність і працювати з кількома поколіннями слухачів.
Армін ван Бюрен залишається однією з ключових постатей світової електронної сцени — музикантом, який не лише створював композиції та виступав на найбільших майданчиках, а й сформував одну з найвпливовіших міжнародних платформ в історії транс-музики.
