Ellie Goulding - Біографія та дискографія, усі альбоми й пісні | Сторінки: 3

Ellie Goulding (повне ім’я — Elena Jane Goulding; народилася 30 грудня 1986 року в Герефорді, Англія) — британська співачка й авторка пісень, чия музика поєднує pop, synth-pop, electropop, електронну танцювальну музику та акустичні елементи, що виросли з її раннього захоплення фолком.

Goulding розпочала кар’єру наприкінці 2000-х, а у 2010 році одночасно очолила опитування BBC Sound of 2010 і отримала BRIT Critics' Choice. Її дебютний альбом Lights посів перше місце у британському чарті. Згодом вершину UK Albums Chart також підкорили Halcyon, Brightest Blue і Higher Than Heaven.

Серед найвідоміших пісень Ellie Goulding — «Starry Eyed», «Lights», «Anything Could Happen», «Burn», «Love Me Like You Do», «On My Mind», «Still Falling for You», «Close to Me», «Hate Me» і «River». Окреме місце в її дискографії посідає співпраця з Calvin Harris: «I Need Your Love», «Outside», «Miracle» і «Free».

За даними Official Charts, Goulding має чотири сингли №1 у Великій Британії. Вона двічі номінувалася на Grammy, отримала дві BRIT Awards, а у 2026 році була удостоєна MBE за діяльність у сфері захисту біорізноманіття та клімату.

Дитинство в Герефордширі

Ellie Goulding народилася в Герефорді й виросла в сільській частині Герефордширу в сім’ї з чотирма дітьми. Батьки розлучилися, коли Еллі було близько п’яти років. Мати працювала в магазині, вітчим — водієм вантажівки.

Сім’я жила досить скромно, і професійна музична кар’єра не розглядалася як очевидний шлях. Сама Goulding пізніше розповідала, що вдома в неї навіть не завжди була можливість спокійно співати: кімнату доводилося ділити із сестрами, а заняття музикою довго залишалися особистим захопленням.

У дитинстві вона навчалася грати на кларнеті, пізніше взяла до рук гітару. Помітний вплив мала фолк-музика, з якою її познайомив дядько. Серед виконавців, яких вона тоді слухала, були Alison Krauss і Fleetwood Mac.

Гітару Goulding опановувала, зокрема, через fingerpicking — спосіб гри пальцями, характерний для folk і singer-songwriter традиції. Ці акустичні звички не зникли й після переходу до електронної поп-музики: гітара залишилася постійною частиною її концертних виступів і багатьох балад.

Університет і перші пісні

Після школи Goulding вступила до University of Kent у Кентербері, де вивчала драму.

Саме в університеті вона вперше отримала простір, у якому могла регулярно грати на гітарі й писати власні пісні. Один із ранніх поворотних моментів стався на студентському музичному конкурсі: її виступ помітила людина, пов’язана з музичним менеджментом.

Спочатку Goulding виступала практично як звичайна акустична авторка-виконавиця — голос і гітара, невеликі концерти та матеріал, близький до фолку.

Поступово вона почала шукати продюсерів через інтернет. Одним із перших став Frankmusik, якому Еллі надіслала акустичну пісню «Wish I Stayed». Електронна обробка показала їй, що власні композиції не обов’язково залишати у традиційному singer-songwriter форматі.

Ще важливішим виявилося знайомство з продюсером Starsmith, справжнє ім’я якого Fin Dow-Smith. Разом вони почали поєднувати акустичну основу пісень Goulding із синтезаторами, електронними ударними та програмуванням.

Саме цей підхід сформував раннє звучання Ellie Goulding: пісня могла бути написана на гітарі, але у готовому записі перетворювалася на electropop із дробною ритмікою та багатошаровим вокалом.

Заради музичної кар’єри Goulding залишила університет і переїхала до Лондона. У 2009 році вона підписала контракт із Polydor Records.

Under the Sheets, BBC Sound of 2010 і BRIT Critics' Choice

Першим офіційним синглом стала «Under the Sheets», випущена в листопаді 2009 року. У британському чарті вона піднялася до №53.

Комерційний результат був помірним, але на той момент музична преса вже активно стежила за молодою співачкою. Її поєднання фолкової мелодики та електронного продакшену добре збіглося з хвилею британського electropop кінця 2000-х.

Наприкінці 2009 року Goulding очолила BBC Sound of 2010 — щорічне опитування критиків і представників музичної індустрії, присвячене найперспективнішим новим артистам.

Майже одночасно вона стала переможницею BRIT Critics' Choice 2010. Ще до виходу дебютного альбому Еллі опинилася одразу у двох найпомітніших британських списках нових виконавців.

Наступний сингл «Starry Eyed» підтвердив інтерес публіки: пісня досягла четвертого місця UK Singles Chart.

Lights

Дебютний альбом Lights вийшов у березні 2010 року й одразу посів перше місце у британському альбомному чарті.

Продюсером значної частини матеріалу став Starsmith. В альбомі поєдналися акустичні гітари, синтезатори, електронні біти та характерний вокал Goulding, який часто записувався у кілька шарів.

Окрім «Starry Eyed», до початкової версії увійшли «Guns and Horses», «The Writer», «Wish I Stayed» та інші ранні пісні.

Пізніше у 2010 році альбом отримав розширене перевидання Bright Lights. Саме там з’явилися два записи, які стали особливо важливими для подальшої кар’єри: «Lights» і кавер на «Your Song» Elton John.

«Your Song» була використана в різдвяній рекламній кампанії John Lewis і піднялася до другого місця у Великій Британії.

У квітні 2011 року Goulding виконала пісню на весільному прийомі принца Вільяма та Кетрін Міддлтон у Букінгемському палаці.

«Lights» тим часом отримала особливо велике друге життя у США. Пісня поступово піднімалася в американських чартах і досягла №2 Billboard Hot 100, перетворивши Goulding з успішної британської дебютантки на міжнародну артистку.

Halcyon

Другий альбом Halcyon вийшов у 2012 році.

Якщо на Lights електронна обробка часто контрастувала з доволі світлою акустичною основою, то тут матеріал став щільнішим і похмурішим. В аранжуваннях з’явилося більше масштабних синтезаторних просторів, важких ударних і хорових вокальних шарів.

Головним першим синглом стала «Anything Could Happen». До альбому також увійшли «Figure 8», «Explosions», «My Blood», «Only You» та інші композиції.

Halcyon спочатку дебютував на другому місці британського чарту, але пізніше піднявся на перше й загалом провів на вершині три тижні.

У цей самий період почалася одна з найтриваліших співпраць Goulding — із Calvin Harris.

У 2012 році вона записала вокал для «I Need Your Love», що увійшла до альбому Harris 18 Months. Пісня досягла четвертого місця у Великій Британії.

Halcyon Days і «Burn»

У 2013 році вийшло розширене видання Halcyon Days.

До нього увійшла «Burn», спродюсована Greg Kurstin. Пісня стала першим сольним синглом Ellie Goulding, який очолив UK Singles Chart, і залишалася на першому місці три тижні.

До цього періоду також належать «Goodness Gracious» і версія «How Long Will I Love You» гурту The Waterboys, записана Goulding для фільму About Time і благодійної кампанії BBC Children in Need.

У лютому 2014 року Ellie Goulding отримала BRIT Award як British Female Solo Artist. Це була її друга перемога на BRIT Awards після Critics' Choice чотирма роками раніше.

Того ж року вона знову попрацювала з Calvin Harris — цього разу над «Outside» для його альбому Motion. Сингл досяг шостого місця у Великій Британії.

Love Me Like You Do

На початку 2015 року вийшла «Love Me Like You Do», записана для саундтреку до фільму Fifty Shades of Grey.

Композицію написала команда Max Martin, Savan Kotecha, Ali Payami, Ilya Salmanzadeh і Tove Lo. Тому Goulding тут виступає саме як виконавиця, а не як авторка пісні.

Сингл став одним із найбільших комерційних успіхів її кар’єри. У Великій Британії він провів чотири тижні на першому місці й залишався в чарті близько року.

«Love Me Like You Do» принесла Goulding першу номінацію на Grammy — Best Pop Solo Performance.

Сама композиція також була номінована на Golden Globe як Best Original Song. Водночас технічно номінація Golden Globe у цій категорії стосується авторів пісні, тому називати її персональною номінацією Ellie Goulding не зовсім точно.

Delirium

Третій студійний альбом Delirium вийшов у листопаді 2015 року.

Це найбільш явно pop-орієнтована робота ранньої дискографії Goulding. Для запису вона співпрацювала з Max Martin, Greg Kurstin, Ryan Tedder та іншими великими продюсерами.

Замість камерної folktronica перших років основою став масштабний сучасний pop: потужні ударні, синтезаторні баси, великі приспіви й щільні вокальні аранжування.

Альбом досяг третього місця UK Albums Chart.

До нього увійшли «On My Mind», «Something in the Way You Move», «Army», «Lost and Found», «Keep on Dancin'» і вже випущена «Love Me Like You Do».

«Army» Goulding присвятила своїй близькій подрузі Hannah Lowe. Ця пісня показує більш особистий бік Delirium: за масштабним поп-продакшеном збереглася звична для Еллі манера писати безпосередньо про конкретні стосунки.

Альбом супроводжувався тривалим світовим туром. Після кількох років майже безперервної студійної та концертної роботи Goulding згодом зменшила інтенсивність гастролей.

Still Falling for You і період між альбомами

У 2016 році вийшла «Still Falling for You», записана для фільму Bridget Jones's Baby. У Великій Британії вона досягла №11.

Наступні кілька років минули без нового студійного альбому, однак співачка регулярно випускала окремі сингли й брала участь у колабораціях.

У 2017 році вона записала «First Time» із Kygo. Потім з’явилися «Close to Me» з Diplo і Swae Lee, «Sixteen» та «Hate Me» із Juice WRLD.

Цей період дозволив Goulding працювати з електронною та урбаністичною поп-музикою без необхідності підлаштовувати кожен запис під загальну концепцію альбому.

River і третя пісня №1

Наприкінці 2019 року Ellie Goulding записала власну версію «River» Joni Mitchell.

Пісня була випущена як різдвяний сингл і в останній тиждень 2019 року піднялася на перше місце UK Singles Chart.

Після «Burn» і «Love Me Like You Do» це став третій британський №1 у її кар’єрі.

Brightest Blue

Четвертий студійний альбом Brightest Blue вийшов у липні 2020 року й очолив UK Albums Chart.

Запис був свідомо розділений на дві частини.

Основний блок Brightest Blue зосереджений на більш особистому й авторському матеріалі. До нього увійшли «Flux», «Power», «Love I'm Given», «New Heights» та інші пісні.

Окремий блок EG.0 зібрав переважно більш комерційні колаборації, включно з «Close to Me», «Hate Me» і «Worry About Me» з blackbear.

Такий устрій альбому дозволив Goulding буквально розділити дві лінії своєї кар’єри: авторку більш інтимних пісень і вокалістку, яка регулярно працює з великими електронними та поп-продюсерами.

Higher Than Heaven

П’ятий студійний альбом Higher Than Heaven вийшов 7 квітня 2023 року.

Після досить особистого Brightest Blue Goulding свідомо зосередилася на dance-pop. Пізніше вона визнавала, що цей альбом менше пов’язаний із її власною біографією і більше — із самим процесом створення ефективної поп-музики.

Серед синглів — «Easy Lover» із Big Sean, «Let It Die», «Like a Saviour» і «By the End of the Night».

Higher Than Heaven дебютував на першому місці у Великій Британії й став четвертим альбомом №1 у її кар’єрі після Lights, Halcyon і Brightest Blue.

Miracle з Calvin Harris

Практично одночасно з альбомом з’явився один із найбільших танцювальних хітів Goulding — «Miracle» із Calvin Harris.

Сингл вийшов у березні 2023 року й був побудований навколо звучання trance і eurodance кінця 1990-х — початку 2000-х.

«Miracle» провела вісім непослідовних тижнів на першому місці британського чарту.

Для Ellie Goulding це був четвертий UK №1 після «Burn», «Love Me Like You Do» і «River».

У 2024 році «Miracle» отримала номінацію Grammy у категорії Best Pop Dance Recording. Це була друга Grammy-номінація співачки після «Love Me Like You Do».

Композиція також номінувалася на BRIT Song of the Year, а Goulding і Harris уперше разом виконали її на сцені BRIT Awards 2024.

Free і подальша співпраця з Calvin Harris

У серпні 2024 року вийшла ще одна спільна робота — «Free».

Таким чином, на той момент спільна дискографія Calvin Harris і Ellie Goulding включала чотири пісні:

• «I Need Your Love» — 2012;
• «Outside» — 2014;
• «Miracle» — 2023;
• «Free» — 2024.

Ці записи охоплюють різні періоди електронної поп-музики — від EDM початку 2010-х до trance revival десятиліття потому.

Save My Love і Destiny

6 червня 2025 року Marshmello, Ellie Goulding і AVAION випустили спільний dance-сингл «Save My Love».

Goulding також брала участь у написанні композиції. Трек зберіг її зв’язок з електронною сценою, хоча паралельно співачка вже працювала над значно більш особистим сольним матеріалом.

У листопаді 2025 року з’явилася «Destiny» — перша нова сольна пісня після періоду Higher Than Heaven.

За словами Goulding, вона була написана після розпаду шлюбу й стала однією з перших пісень нового періоду, в яких співачка перестала уникати прямої розмови про власне життя.

Якщо Higher Than Heaven навмисно відсував особисту історію на другий план, то новий матеріал рухався у протилежному напрямку.

Повернення Starry Eyed

На початку 2026 року несподівану нову популярність отримала «Starry Eyed».

Пісня, спочатку випущена ще у 2010 році, почала активно використовуватися в коротких відео й набрала популярності в TikTok.

У січні 2026 року «Starry Eyed» знову увійшла до офіційного британського синглового чарту більш ніж через п’ятнадцять років після первинного релізу.

Для Goulding це стало рідкісним прикладом того, як рання композиція отримала повноцінне друге життя вже в іншого покоління слухачів.

I Know Too Much

4 вересня 2026 року Ellie Goulding випустила шостий студійний альбом I Know Too Much на Polydor Records.

Основним продюсерським партнером і виконавчим продюсером став Jack Rochon. Goulding розповідала, що вперше звернула увагу на його роботу через TikTok, після чого вони почали писати музику разом.

Якщо попередній альбом був переважно вправою в dance-pop, I Know Too Much знову будується навколо особистого досвіду. У піснях Goulding розбирає стосунки, недовіру, спогади, зміни у власному житті й спроби зрозуміти події останніх років.

Альбом складається з десяти композицій:

• «Black Prada Dress»;
• «Jealousy»;
• «Loser»;
• «4 Seasons»;
• «Nobody Dances»;
• «Always Think of You»;
• «For Your Entertainment»;
• «Misremember You»;
• «I Know Too Much»;
• «Ravers».

Першим синглом стала «Black Prada Dress», представлена навесні 2026 року. Пісня поєднує струнні, gospel-відтінки й сучасний pop-продакшен.

Наступна «4 Seasons» повертає в музику Goulding акустичну гітару й більш відкрите singer-songwriter звучання.

Фінальна «Ravers», навпаки, знову звертається до танцювальної музики. Тому альбом не обирає між акустичною Ellie Goulding і електронною — обидві сторони існують усередині однієї платівки.

Hush з Muse

У червні 2026 року Goulding також з’явилася в композиції «Hush» гурту Muse.

Пісня увійшла до альбому Muse The Wow! Signal.

Для Goulding це незвична колаборація: попри велику кількість робіт з електронними продюсерами та поп-артистами, спільні записи з великими британськими рок-гуртами в її дискографії трапляються значно рідше.

Голос і музична манера

Голос Ellie Goulding легко впізнати завдяки високому, легкому тембру, придиховій атаці та характерній артикуляції.

Жорстко визначати його просто як «сопрано» не надто корисно: у студійних записах важливіший не академічний тип голосу, а те, як Goulding використовує різні регістри й обробку.

Одна з основних особливостей — багатошаровий запис вокалу. Головна партія нерідко оточена великою кількістю тихих дублів, гармоній і дихальних відтінків, що створюють майже хорову текстуру.

Особливо добре цей підхід чути в «Lights», «Anything Could Happen», «My Blood», «Burn» і ранніх роботах зі Starsmith.

Інший важливий елемент — контраст між акустичною композицією та електронним аранжуванням. Багато пісень Goulding можна зіграти лише на гітарі чи фортепіано, хоча підсумковий запис може звучати як повноцінний synth-pop або dance-трек.

Від folktronica до dance-pop

Перший період кар’єри зазвичай описують терміном folktronica: традиційна singer-songwriter основа поєднувалася з glitch, electropop і синтетичною ритмікою.

Halcyon зробив цю музику темнішою й масштабнішою. Delirium наблизив Goulding до великого міжнародного pop-продакшену. Brightest Blue спробував розділити особисту й комерційну сторони її музики, а Higher Than Heaven практично повністю зосередився на танцювальному pop.

I Know Too Much у 2026 році знову об’єднав ці лінії: акустична гітара й сповідальний текст можуть сусідити з house-ритмом і синтезаторним приспівом.

Тому кар’єру Goulding точніше розглядати не як перехід від фолку до попу, а як постійний рух між авторською піснею та електронною музикою.

Основні альбоми

• 2010 — Lights;
• 2012 — Halcyon;
• 2015 — Delirium;
• 2020 — Brightest Blue;
• 2023 — Higher Than Heaven;
• 2026 — I Know Too Much.

Чарти та нагороди

На британському ринку Ellie Goulding досягла рідкісного поєднання стабільного альбомного й синглового успіху.

Чотири її студійні альбоми — Lights, Halcyon, Brightest Blue і Higher Than Heaven — посідали перше місце UK Albums Chart.

Чотири записи з її вокалом очолювали основний UK Singles Chart:

• «Burn»;
• «Love Me Like You Do»;
• «River»;
• «Miracle» з Calvin Harris.

Goulding отримала BRIT Critics' Choice у 2010 році та British Female Solo Artist у 2014-му.

Вона двічі номінувалася на Grammy: за «Love Me Like You Do» і «Miracle».

Наприкінці 2025 року ім’я співачки було включене до New Year Honours 2026. Ellie Goulding отримала MBE за роботу у сфері біорізноманіття та клімату.

Екологічна діяльність

Екологічними питаннями Goulding займається паралельно з музичною кар’єрою.

У грудні 2017 року її призначили Global Goodwill Ambassador Програми ООН з навколишнього середовища — UNEP.

Вона брала участь у кампаніях проти забруднення повітря й одноразового пластику, виступала на міжнародних екологічних заходах і використовувала концертну діяльність для обговорення впливу музичної індустрії на довкілля.

У профілі UNEP період її роботи як Global Goodwill Ambassador зазначений як 2018–2024. Надалі Goulding продовжила екологічну діяльність уже поза цією посадою.

Із 2022 року вона також пов’язана з WWF як екологічна амбасадорка. Goulding виступала на COP26, COP27 і COP28 та брала участь у проєктах, присвячених збереженню природи й зниженню кліматичного впливу музичної індустрії.

Саме ця робота, а не музична кар’єра як така, стала підставою для присвоєння їй MBE.

Особисте життя

У серпні 2019 року Ellie Goulding вийшла заміж за арт-дилера Caspar Jopling.

У 2021 році в пари народився син Arthur.

У лютому 2024 року Goulding і Jopling публічно повідомили, що деякий час жили окремо й завершили стосунки.

Пізніше співачка почала стосунки з актором Beau Minniear. 6 березня 2026 року в пари народилася донька Iris Edaline.

Goulding намагається не перетворювати дітей на частину публічного образу й значно рідше розповідає про сімейне життя, ніж про свою музику та екологічну діяльність.

Творчий шлях

Початок кар’єри Ellie Goulding припав на момент, коли межа між singer-songwriter музикою та електронною поп-сценою ставала дедалі менш помітною. Її перші пісні могли починатися зі звичайної акустичної гітари, а після роботи зі Starsmith перетворюватися на записи, які однаково органічно звучали на радіо й в електронних реміксах.

Цей принцип зберігся й після того, як масштаби продакшену зросли. Halcyon зробив музику темнішою, Delirium — більш поповою, Brightest Blue розділив особисту й колабораційну сторони, а Higher Than Heaven майже повністю пішов у танцювальну естетику.

Шостий альбом I Know Too Much знову повертає до того, з чого Goulding починала: особистих текстів і пісень, які можуть існувати незалежно від масштабу продакшену. Водночас досвід «Miracle», «Save My Love» та інших електронних колаборацій нікуди не зник — dance music залишається другою постійною лінією її дискографії.

Саме поєднання цих двох підходів пояснює довговічність її каталогу: рання «Starry Eyed» змогла знову потрапити до британського чарту у 2026 році, тоді як сама Goulding уже випускала абсолютно новий матеріал шостого альбому.