Сплин
HIM — фінський рок-гурт із Гельсінкі, що з перервами існував із 1991 до 2017 року. Колектив на чолі з Вілле Вало (Ville Valo) виробив власне поєднання готик-року, хард-року, хеві-металу та мелодійного поп-року, яке самі музиканти назвали love metal.
Головною особливістю HIM став контраст між важкими гітарними рифами та романтичними піснями про кохання, втрату, пристрасть і смерть. Найвідоміші композиції гурту — Join Me in Death, Wicked Game, When Love and Death Embrace, Right Here in My Arms, The Funeral of Hearts, Buried Alive by Love, The Sacrament, Wings of a Butterfly, Killing Loneliness і The Kiss of Dawn.
HIM випустили вісім студійних альбомів, продали понад десять мільйонів записів і стали одним із найуспішніших фінських рок-гуртів на міжнародному ринку. Альбом Dark Light зробив їх першим гуртом із Фінляндії, який отримав золоту сертифікацію RIAA у США.
Перші роки та His Infernal Majesty
Історія HIM почалася в Гельсінкі у 1991 році, коли шкільні друзі Вілле Вало та басист Мікко «Міге» Паананен (Mikko «Mige» Paananen) заснували гурт під назвою His Infernal Majesty.
На ранньому етапі Вало сам грав на бас-гітарі та інших інструментах, склад постійно змінювався, а музика існувала переважно у формі репетицій і демозаписів. На початку 1990-х колектив розпався після того, як Міге пішов на військову службу.
У 1995 році Вало повернувся до проєкту разом із гітаристом Мікко «Лінде» Ліндстрьомом (Mikko «Linde» Lindström). Незабаром знову приєднався Міге, а склад доповнили барабанщик Юхана «Пяткя» Рантала та клавішник Антто Меласніємі.
Таким чином, троє музикантів, які визначили всю подальшу історію HIM, — Вілле Вало, Міге та Лінде — остаточно об’єдналися саме у другій половині 1990-х.
666 Ways to Love: Prologue
Першим офіційним релізом став мініальбом 666 Ways to Love: Prologue, випущений обмеженим накладом у Фінляндії у 1996 році.
До нього увійшли Stigmata Diaboli, Wicked Game, Dark Sekret Love і The Heartless. Уже цей короткий реліз містив основні елементи майбутньої естетики HIM: важкі гітари, меланхолію, романтичні тексти та характерний низький голос Вілле Вало.
Особливе значення мала переробка Wicked Game Кріса Айзека. HIM перетворили атмосферну оригінальну композицію на важку рок-пісню, фактично продемонструвавши принцип, на якому згодом буде побудована значна частина їхнього власного стилю.
Greatest Lovesongs Vol. 666
Дебютний студійний альбом Greatest Lovesongs Vol. 666 вийшов 3 листопада 1997 року. Продюсером виступив Хійлі Хійлесмаа (Hiili Hiilesmaa), який значно вплинув на формування раннього звучання HIM.
Альбом поєднав власні композиції гурту з каверами. До нього увійшли Your Sweet 666, The Heartless, When Love and Death Embrace, нова версія Wicked Game, а також інтерпретація (Don’t Fear) The Reaper Blue Öyster Cult.
Саме тут остаточно сформувалася центральна тема творчості Вало — постійне сусідство кохання та смерті. Назви, тексти й візуальне оформлення HIM будувалися на протилежностях: романтичне й похмуре, м’яке й важке, красиве й болісне співіснували в межах однієї пісні.
Greatest Lovesongs Vol. 666 мав успіх у Фінляндії, після чого музика HIM почала поширюватися в Німеччині та інших країнах Центральної Європи.
Razorblade Romance і Join Me in Death
Міжнародний прорив стався з другим альбомом Razorblade Romance, випущеним у Фінляндії наприкінці 1999 року та широко представленим у Європі в 2000 році.
На той час за ударними вже грав Міка «Gas Lipstick» Карппінен, а клавішні партії виконував Юска Салмінен.
Головним хітом стала Join Me in Death. Композиція була пов’язана з науково-фантастичним фільмом The Thirteenth Floor 1999 року та використовувалася під час його просування. Пісня посіла високі позиції в європейських чартах і особливо успішно виступила в Німеччині та Фінляндії.
Всупереч трактуванню, яке іноді трапляється, текст Join Me in Death не задумувався як заклик до самогубства. Вілле Вало пов’язував його з романтичною моделлю «Ромео і Джульєтти» та ідеєю готовності відмовитися від усього заради кохання.
Іншими важливими композиціями Razorblade Romance стали Right Here in My Arms, Poison Girl, Gone with the Sin, Resurrection і One Last Time.
Альбом очолив національні чарти Фінляндії, Німеччини та Австрії й перетворив HIM із відомого фінського рок-гурту на міжнародний проєкт.
Формування класичного складу
Після Razorblade Romance відбулася ще одна зміна клавішника. До гурту приєднався Янне «Burton» Пууртінен.
У результаті на початку 2000-х сформувався найдовговічніший склад HIM:
- Ville Valo — вокал;
- Mige — бас-гітара;
- Linde Lindström — гітара;
- Burton — клавішні;
- Gas Lipstick — ударні.
Ця п’ятірка зберігалася понад десять років і записала основну частину найвідомішої дискографії гурту.
Deep Shadows and Brilliant Highlights
Третій студійний альбом Deep Shadows and Brilliant Highlights вийшов у 2001 році.
Порівняно з двома попередніми платівками звучання стало м’якшим і значно сильніше наблизилося до мелодійного альтернативного та поп-року.
Основними піснями цього періоду стали Pretending, In Joy and Sorrow, Heartache Every Moment, Close to the Flame і Please Don’t Let It Go.
Робота над платівкою супроводжувалася розбіжностями з музичною індустрією та пошуком балансу між важчими музичними вподобаннями учасників гурту й прагненням продюсерів зробити матеріал доступнішим для радіо.
Love Metal
У 2003 році вийшов четвертий альбом Love Metal. Для самого Вілле Вало саме ця платівка стала моментом, коли HIM найточніше сформулювали власну музичну ідентичність.
Ключові пісні альбому — Buried Alive by Love, The Funeral of Hearts, The Sacrament, Soul on Fire і Sweet Pandemonium.
Платівка стала важчою за попередній альбом і водночас зберегла характерну мелодійність HIM. Гітарний вплив Black Sabbath тут поєднувався з готичною меланхолією, виразними клавішними партіями та майже поп-структурою приспівів.
Що означає love metal
Визначення love metal придумали самі HIM ще наприкінці 1990-х як відповідь на постійні спроби музичної преси віднести гурт до одного конкретного жанру.
Вілле Вало пояснював, що HIM були надто мелодійними для традиційного металу, але водночас надто важкими, щоб вважати їх звичайним поп- або готик-рок-гуртом. В основі лежало поєднання важких гітар і пісень переважно про кохання.
Тому love metal правильніше розуміти як власне стильове визначення HIM, а не як окремий музичний жанр із чітко встановленими правилами.
Назву четвертого альбому було обрано свідомо: Вало говорив, що тепер на запитання «що таке love metal?» гурт міг просто показати слухачеві цю платівку.
Heartagram
Не менш важливою частиною HIM став символ Heartagram — поєднання серця та перевернутої пентаграми.
Вілле Вало придумав його у 1996 році, у день свого двадцятиріччя. За задумом музиканта, знак виражав ті самі протилежності, що лежали в основі музики HIM: м’яке й важке, романтичне й темне, умовно жіноче й чоловіче начала.
Хоча Heartagram використовувався й раніше, центральним елементом оформлення альбому він уперше став саме на Love Metal. Надалі знак практично відокремився від конкретних обкладинок і перетворився на самостійний символ гурту.
Поширенню Heartagram за межами звичайної рок-аудиторії сприяв американський скейтбордист і телеведучий Bam Margera, який активно використовував цей символ і музику HIM у власних проєктах.
Bam Margera та американська аудиторія
Дружба Вілле Вало з Bam Margera відіграла помітну роль у знайомстві американської аудиторії з HIM у першій половині 2000-х.
Margera зняв для гурту кілька кліпів, включно з Buried Alive by Love, The Sacrament, Solitary Man і And Love Said No. У відео Buried Alive by Love з’явилася акторка Juliette Lewis.
Музика HIM і Heartagram також регулярно з’являлися в проєктах, пов’язаних із Bam Margera та його оточенням, що дозволило гурту вийти до американської аудиторії скейтбордингу, альтернативного телебачення та молодіжної рок-культури.
Dark Light і американський прорив
П’ятим студійним альбомом став Dark Light, випущений у 2005 році.
Для запису гурт зробив звучання компактнішим і доступнішим, зберігши важкі гітари, але посиливши роль мелодійних приспівів і ретельно вибудуваного студійного виробництва.
Головними піснями стали Wings of a Butterfly — на деяких виданнях Rip Out the Wings of a Butterfly — Killing Loneliness, Vampire Heart і Under the Rose.
Dark Light дебютував у першій двадцятці Billboard 200 і в 2006 році отримав золоту сертифікацію RIAA за продаж понад 500 тисяч примірників у США.
HIM стали першим фінським гуртом, чий альбом отримав золоту сертифікацію у Сполучених Штатах.
Саме період Love Metal — Dark Light можна вважати вершиною міжнародної масової популярності гурту.
Venus Doom
У 2007 році HIM випустили Venus Doom — одну з найважчих і найпохмуріших платівок своєї дискографії.
Після більш відполірованого звучання Dark Light гурт знову зробив акцент на гітарних рифах, довгих композиціях і впливі doom metal.
Основними піснями стали The Kiss of Dawn, Bleed Well, Sleepwalking Past Hope і заголовна Venus Doom.
Альбом досяг 12-го місця Billboard 200 — найвищої позиції студійної платівки HIM в американському чарті.
Screamworks: Love in Theory and Practice
Сьомий альбом Screamworks: Love in Theory and Practice вийшов у 2010 році.
На відміну від важкого Venus Doom, ця робота відзначається швидшим темпом, яскравими синтезаторами та значно безпосереднішою мелодикою.
До альбому увійшли Heartkiller, Scared to Death, Katherine Wheel, Like St. Valentine і Disarm Me (With Your Loneliness).
Тематика кохання та болісних стосунків збереглася, однак музично Screamworks став одним із найенергійніших і найбільш поп-орієнтованих записів HIM.
Проблеми Gas Lipstick і Tears on Tape
Після туру Screamworks діяльність HIM тимчасово сповільнилася через проблеми зі здоров’ям барабанщика Gas Lipstick, який отримав травму рук.
Після відновлення музиканта гурт повернувся до студії й у 2013 році випустив восьмий альбом Tears on Tape.
Платівка об’єднала різні сторони попереднього каталогу HIM — важкі рифи, меланхолійні мелодії, атмосферні інструментальні фрагменти та більш традиційний рок.
Серед основних композицій — All Lips Go Blue, Tears on Tape, Into the Night і Drawn & Quartered.
Tears on Tape став останнім студійним альбомом HIM, однак на момент його створення гурт ще не планував завершувати кар’єру.
Вихід Gas Lipstick
На початку 2015 року Gas Lipstick оголосив про вихід із HIM після шістнадцяти років роботи з гуртом.
Його замінив барабанщик Юкка «Kosmo» Крьогер. Саме склад Valo — Mige — Linde — Burton — Kosmo став останньою концертною версією HIM.
Гурт продовжував виступати й намагався працювати над новим матеріалом. Однак, за спогадами Вало, нові пісні почали звучати для самих музикантів надто знайомо, а колишнього творчого імпульсу вже не було.
Чому розпалися HIM
У березні 2017 року HIM оголосили, що завершать діяльність після останнього світового туру.
Розпад не супроводжувався публічним конфліктом. Вілле Вало пізніше пояснював рішення насамперед творчим вичерпанням: учасники намагалися писати нові пісні, але не відчували, що можуть сказати за їхньою допомогою щось справді нове.
Тому гурт вирішив зупинитися, зберігши добрі стосунки між учасниками.
Bang and Whimper — прощальний тур
Фінальне турне отримало назву Bang and Whimper 2017 — The Farewell Tour.
Воно розпочалося 14 червня 2017 року в Барселоні та включало концерти в Європі й Північній Америці.
Останній виступ HIM відбувся 31 грудня 2017 року в Гельсінкі в межах традиційного фестивалю гурту Helldone.
Так завершилася історія колективу, що з перервами тривала понад чверть століття.
Ville Valo після HIM
Після розпаду гурту Вілле Вало певний час не розпочинав повноцінну сольну кар’єру. У 2020 році під ім’ям VV він несподівано випустив трьохпісенний мініальбом Gothica Fennica Vol. 1.
У січні 2023 року вийшов перший сольний повноформатний альбом Neon Noir.
Вало самостійно виконав більшу частину інструментальних партій і продовжив розвивати музичну мову, близьку до HIM: важкі й мелодійні гітари, синтезатори, меланхолійні приспіви та тексти про кохання, смерть і емоційну залежність.
Серед основних пісень сольного періоду — Loveletting, Echolocate Your Love, The Foreverlost, Neon Noir і Salute the Sanguine.
Хоча матеріал VV природно нагадує HIM, Вало розглядав його як самостійний етап, а не як продовження гурту під іншою назвою.
Каталог HIM і Sony Music Publishing
У 2025 році Ville Valo уклав всесвітню видавничу угоду з Sony Music Publishing Germany.
Договір охоплює як майбутні авторські роботи Вало, так і написаний ним каталог HIM.
Під час оголошення угоди Sony Music Publishing вказувала на понад 10 мільйонів проданих записів HIM і VV, більш як 500 мільйонів потокових прослуховувань та численні золоті й платинові сертифікації.
Чи можливе возз’єднання HIM
Після завершення прощального туру Вілле Вало неодноразово наголошував, що між колишніми учасниками не сталося конфлікту, який робив би повернення неможливим.
У 2026 році в інтерв’ю Metal Hammer він уже прямо говорив, що був би радий коли-небудь знову зіграти з HIM. За словами музиканта, учасники розійшлися спокійно, а сам гурт залишається для нього найважливішою частиною життя.
При цьому офіційного возз’єднання HIM, нового альбому або туру оголошено не було. Тому можливе повернення залишається бажанням і відкритою можливістю, а не підтвердженим проєктом.
Музичний стиль HIM
Звучання HIM змінювалося від альбому до альбому, тому зводити гурт виключно до готик-року або металу було б спрощенням.
У їхній музиці поєднувалися:
- важкі рифи в традиції Black Sabbath;
- doom metal і hard rock;
- готична меланхолія;
- альтернативний рок;
- поп-мелодика та виразні приспіви;
- синтезатори;
- романтична лірика.
Одними з найочевидніших орієнтирів для Вало були Black Sabbath і Type O Negative. Водночас у його піснях чутні впливи класичного попу, gothic rock і більш мелодійних виконавців — від Кріса Айзека до традиції драматичної любовної балади.
Ця подвійність і пояснює термін love metal: HIM прагнули створювати музику водночас важку й сентиментальну, не вважаючи ці якості взаємовиключними.
Вокал і авторство Вілле Вало
Практично весь основний авторський каталог HIM пов’язаний із Вілле Вало. Він писав музику й тексти більшості пісень та визначав візуальну концепцію гурту.
Його голос став одним із найвпізнаваніших елементів HIM. Вало використовує низький баритон, але здатний переходити до значно вищого й напруженішого регістру, завдяки чому одна пісня може змінюватися від майже інтимної подачі до масштабного рок-приспіву.
Тексти Вало регулярно поєднують романтичну лексику з образами смерті, релігії, тілесності та руйнування. Водночас він часто використовує навмисно перебільшений драматизм і гру з готичними штампами, тому сприймати всю символіку HIM буквально не слід.
Heartagram і масова культура
Heartagram став одним із рідкісних рок-логотипів свого часу, впізнаваність якого помітно вийшла за межі аудиторії самого гурту.
Його можна було побачити на одязі, скейтбордах, музичних інструментах і в проєктах Bam Margera. Для частини американської аудиторії знайомство з Heartagram відбувалося ще до знайомства з музикою HIM.
При цьому символ спочатку не мав самостійного релігійного значення. Для Вало це був візуальний еквівалент самої музики — поєднання протилежних начал.
Студійна дискографія HIM
- Greatest Lovesongs Vol. 666 — 1997;
- Razorblade Romance — 1999/2000;
- Deep Shadows and Brilliant Highlights — 2001;
- Love Metal — 2003;
- Dark Light — 2005;
- Venus Doom — 2007;
- Screamworks: Love in Theory and Practice — 2010;
- Tears on Tape — 2013.
Інші важливі релізи
- 666 Ways to Love: Prologue — мініальбом, 1996;
- And Love Said No: The Greatest Hits 1997–2004 — збірка, 2004;
- Uneasy Listening Vol. 1 — збірка альтернативних версій, 2006;
- Uneasy Listening Vol. 2 — 2007;
- Digital Versatile Doom — концертний альбом і відео, 2008;
- XX – Two Decades of Love Metal — збірка, 2012.
Місце HIM у фінській та світовій рок-музиці
HIM стали одним із найпомітніших музичних експортів Фінляндії кінця 1990-х і 2000-х років. Їхній міжнародний успіх розвивався паралельно з підйомом інших фінських рок- і metal-гуртів, але HIM зайняли власну нішу завдяки поєднанню важкого звучання з підкреслено романтичним образом.
Razorblade Romance відкрив гурту ринок Центральної Європи, Love Metal найточніше сформулював його художню концепцію, а Dark Light забезпечив найбільший американський комерційний результат.
Не менш довговічною виявилася візуальна мова HIM. Heartagram, графіка альбомів, сценічний образ Вілле Вало та поєднання готичної естетики з доступними рок-піснями стали помітною частиною альтернативної культури 2000-х.
HIM не винайшли готик-рок чи heavy metal, але створили легко впізнавану власну форму важкої романтичної музики. Термін love metal, Heartagram і пісні від Join Me in Death до The Funeral of Hearts зробили гурт одним із найхарактерніших європейських рок-проєктів свого покоління.
