Русский Размер
Indira Paganotto (нар. 30 травня 1992 року, Лас-Пальмас-де-Гран-Канарія, Канарські острови, Іспанія) — іспанська діджейка та музична продюсерка з італійським корінням, одна з найпомітніших представниць сучасної psy-techno-сцени. Її нинішнє звучання поєднує техно та психоделічний транс, тоді як ранні записи були значно ближчими до хаусу й мінімал-техно.
Міжнародний прорив Paganotto пов’язаний із релізами Red Ninja, Himalaya і Lions of God, після яких з’явилися власний лейбл ARTCORE, виступи на найбільших фестивалях, співпраця з Nina Kraviz, Joseph Capriati, Armin van Buuren і Nile Rodgers, а також дебютний альбом Arte Como Amante.
Гран-Канарія та перші музичні захоплення
Indira Paganotto виросла на Гран-Канарії в родині, де музика постійно була частиною повсякденного життя. Її мати — італійка та прихильниця класичної музики й опери, батько — іспанець, лікар і діджей, який певний час жив і працював в Індії. У його колекції були диско, джаз, acid house і Goa trance.
Спочатку психоделічна музика батька не надто приваблювала Indira. У підлітковому віці вона більше цікавилася детройтським техно та чикагським хаусом, збирала власні платівки, вчилася зводити музику й пробувала створювати перші композиції. У шістнадцять років Paganotto отримала можливість виступати в Moon Club у Лас-Пальмасі, де пізніше стала резиденткою.
Мадрид і початок професійної кар’єри
У вісімнадцять років Paganotto переїхала до Мадрида, вирішивши зосередитися на музиці. Вона грала на невеликих вечірках і поступово увійшла до місцевого клубного середовища. Одним із важливих майданчиків стала серія Stardust, де вона працювала резиденткою близько двох років.
Рання музика Indira сильно відрізнялася від її сучасних високотемпових виступів. Вона працювала насамперед із хаусом, deep house і мінімал-техно, а перехід до більш жорсткої електронної музики тривав кілька років.
Underground Love і ранні релізи
Першим добре задокументованим релізом Paganotto став Underground Love, випущений разом із Sergio Wos 25 квітня 2012 року на Pooledmusic. Чотиритрекове видання включало Underground Love, Burning і два ремікси та безпосередньо належало до хаусу.
Упродовж наступних років Paganotto випускала музику на незалежних лейблах, поступово збільшувала темп і дедалі активніше поєднувала техно з елементами психоделічного трансу. Цей перехід був тривалим: міжнародна популярність прийшла більш ніж через десять років після її перших виступів.
Red Ninja, KNTXT і Himalaya
Вирішальним етапом став 2021 рік. Лейбл Second State випустив Red Ninja — роботу, в якій уже виразно чути майбутній почерк Paganotto: швидке техно, психоделічні мелодії, вокальні фрагменти та вплив трансу.
Майже одночасно її музикою зацікавилася Charlotte de Witte. На її лейблі KNTXT вийшов чотиритрековий EP Himalaya. Співпраця з KNTXT стала одним із головних чинників міжнародного зростання Paganotto: вона почала регулярно виступати на заходах лейбла, а її музика отримала значно ширшу аудиторію.
У 2022 році на KNTXT вийшов EP Lions of God. До цього моменту поєднання техно і психоделічного трансу стало центральною частиною її звучання.
ARTCORE
У 2022 році Paganotto запустила ARTCORE — власний лейбл, серію заходів і візуальний проєкт. Назва поєднує поняття мистецтва та хардкору й відображає прагнення артистки об’єднати музику, візуальне оформлення та концертне середовище в межах однієї ідеї.
Одним із перших великих релізів ARTCORE став Guns & Horses. У композиції Jambo, наприклад, Paganotto поєднала важку електронну ритміку з гітарними фрагментами, що нагадують фламенко. Подібне поєднання контрастних елементів стало характерною рисою її музики.
ARTCORE поступово перестав бути виключно особистим лейблом Indira. На ньому почала виходити музика інших продюсерів, з’явилися міжнародні заходи та окремі сцени на фестивалях. У 2025 році Beatport визнав ARTCORE найкращим новим лейблом, а бренд провів власні програми на Tomorrowland, Mysteryland і Dreambeach.
Формування psy-techno
Сама Paganotto називає свій сучасний напрям psy-techno. Це визначення точніше за просте перелічення техно, трансу та hard dance, оскільки йдеться передусім про поєднання двох основних музичних мов: техно й психоделічного трансу.
Від техно її музика зберігає прямий ритмічний фундамент і клубну щільність, від psytrance та Goa trance — швидкі басові малюнки, психоделічні синтезатори, трансові мелодії та тривалі напружені переходи. Іноді Paganotto додає вокальні мантри, гітару й елементи, пов’язані з іспанською, індійською або близькосхідною музичною культурою.
Водночас етнічні мотиви не є обов’язковою ознакою її музики. Головною особливістю залишається здатність вільно переміщатися між техно та психоделічним трансом, не дотримуючись жорсткої жанрової схеми.
Великі фестивалі та міжнародний прорив
Після Himalaya і Lions of God Paganotto швидко вийшла на найбільші міжнародні майданчики. Вона виступала на Tomorrowland, Awakenings, EDC Las Vegas, EXIT, Sonus, Monegros та інших фестивалях, а у 2024 році зіграла на головній сцені Tomorrowland. Apple Music випустив офіційний мікс її виступу на Tomorrowland Mainstage.
Її концертні програми стали точкою зустрічі кількох аудиторій: прихильників техно, психоделічного трансу та більш швидкісної сучасної фестивальної електроніки.
White Horse, Gipsy Queen і Mantra
У 2023 році Paganotto випустила спільну з Nina Kraviz композицію White Horse. Ця співпраця ще сильніше підкреслила експериментальний бік її музики та здатність працювати за межами одного лейбла чи клубної школи.
У квітні 2024 року на ARTCORE вийшов Gipsy Queen EP, до якого увійшли заглавна композиція та Vendetta. Реліз став одним із найбільш упізнаваних у її власному каталозі.
У червні того самого року Paganotto та Joseph Capriati випустили Mantra EP. Тут її психоделічне звучання зустрілося з більш традиційною клубною школою техно Capriati.
До цього періоду належить і Blackbird SR-71, одна з найжорсткіших і найшвидших робіт Paganotto, випущена Cercle Records.
Coachella і світовий тур ARTCORE
2025 рік став одним із найнасиченіших етапів її кар’єри. Paganotto дебютувала на Coachella, де зіграла спільний сет із Sara Landry та Amelie Lens, а ARTCORE отримав власні заходи та фестивальні сцени в різних країнах.
Того ж року Paganotto посіла 36-те місце DJ Mag Top 100 DJs, піднявшись на 13 позицій порівняно з попереднім результатом. DJ Mag уже офіційно характеризував її стиль як psy-techno.
Dragon з Armin van Buuren
У червні 2025 року Indira Paganotto та Armin van Buuren випустили Dragon. Співпраця стала природним перетином двох сцен: психоделічного техно Paganotto та трансової традиції van Buuren. Розширена версія композиції має темп 146 BPM і в каталозі Beatport належить до psytrance.
Спільна робота супроводжувалася й виступами двох артистів, ще більше наблизивши Paganotto до світової трансової сцени.
Kalima і Arte Como Amante
У березні 2025 року Paganotto випустила Kalima EP на ARTCORE. Заглавна композиція продовжила високотемповий психоделічний напрям і була класифікована Beatport як psytrance.
Інший бік її музики показала спільна робота з Nile Rodgers — Arte Como Amante. Paganotto познайомилася з легендарним гітаристом і продюсером ще у 2020 році, а сама композиція створювалася протягом кількох років. Характерна ритмічна гітара Rodgers дозволила поєднати електроніку Indira з фанком і більш органічним звучанням.
Альбом Arte Como Amante
30 січня 2026 року Indira Paganotto випустила дебютний студійний альбом Arte Como Amante на ARTCORE Records / [PIAS] Électronique. Цифрове видання містить 12 композицій загальною тривалістю близько 54 хвилин.
До альбому увійшли Sweet Tempest, Momento, El Mago, Hello I Love You, Crush, Warriors, This Is ARTCORE, Arte Como Amante, Disney, Arrogante, La Patrona і Black Magic. Заглавну композицію записано з Nile Rodgers.
Платівка навмисно виходить за межі psy-techno. У ній поєднуються транс, техно, психоделічна електроніка, вокальні композиції, гітара та більш спокійні форми електронної музики. Сам проєкт створювався протягом багатьох років і задуманий як відображення всієї музичної еволюції Paganotto, а не як добірка однотипних клубних треків.
ARTCORE у Hï Ibiza
Улітку 2025 року Paganotto провела першу 14-тижневу резиденцію ARTCORE у Club Room клубу Hï Ibiza. Успіх серії привів до значно масштабнішої програми наступного сезону.
У 2026 році Indira Paganotto Presents ARTCORE проходить у Hï Ibiza щонеділі з 31 травня по 4 жовтня — загалом 19 тижнів. До програми запрошені Ben Klock, Chris Liebing, Héctor Oaks, Pan-Pot, Anetha, SPFDJ та інші представники сучасної електронної сцени.
Резиденція підкреслює нову роль Paganotto: вона виступає вже не лише як діджейка та продюсерка, а й як кураторка власної музичної платформи.
DREAM і розвиток ARTCORE
26 червня 2026 року Indira Paganotto випустила DREAM разом із El Karima. Реліз вийшов на Tomorrowland Music і продовжив співпрацю ARTCORE з фестивальною екосистемою Tomorrowland.
До цього часу ARTCORE перетворився на повноцінний міжнародний проєкт: лейбл випускає інших артистів, проводить власні заходи, курує фестивальні сцени й має окрему тривалу резиденцію на Ібіці.
Дискографія Indira Paganotto
Студійний альбом
- 2026 — Arte Como Amante
Вибрані EP та ключові релізи
- 2012 — Underground Love — із Sergio Wos
- 2021 — Red Ninja
- 2021 — Himalaya
- 2022 — Lions of God
- 2022 — Guns & Horses
- 2023 — White Horse — із Nina Kraviz
- 2024 — Gipsy Queen
- 2024 — Mantra — із Joseph Capriati
- 2024 — Blackbird SR-71
- 2025 — Kalima
- 2025 — Dragon — із Armin van Buuren
- 2025 — Arte Como Amante — із Nile Rodgers
- 2025 — Crush
- 2026 — DREAM — із El Karima
Місце Indira Paganotto в сучасній електронній музиці
Кар’єра Indira Paganotto розвивалася поступово. Між першим офіційним релізом Underground Love і виходом на найбільші світові фестивалі минуло близько десяти років. За цей час вона пройшла шлях від хаусу та мінімал-техно до власного поєднання техно й психоделічного трансу.
Red Ninja, Himalaya і Lions of God закріпили той почерк, який згодом отримав назву psy-techno. Створення ARTCORE дозволило Paganotto перетворити власне звучання на ширшу платформу для релізів, заходів та інших артистів.
Водночас Arte Como Amante показав, що її музика не обмежується однією фестивальною формулою. Співпраця з Nile Rodgers, Armin van Buuren, Nina Kraviz і Joseph Capriati охоплює різні сторони електронної сцени, а власний альбом повернув у її музику більш мелодичні та органічні елементи.
Саме поєднання тривалого клубного досвіду, впізнаваного psy-techno-звучання та розвитку ARTCORE зробило Indira Paganotto однією з найпомітніших фігур сучасної європейської електронної сцени.
