
Іраклі (повне ім’я — Іраклій Пірцхалава; нар. 13 вересня 1977 року, Москва) — співак, композитор і радіоведучий грузинського походження, один із помітних артистів російської поп-сцени 2000-х років. Широку популярність здобув після участі у другому сезоні телевізійного проєкту «Фабрика зірок». Серед найвідоміших пісень виконавця — «Вова-чума», «Лондон-Париж», «Время», «Капли абсента», «Я с тобой», «Сны», «Нелюбовь» і «Luna».
Дитинство, музика та футбол
Іраклій Пірцхалава народився 13 вересня 1977 року в Москві. Його виховувала мати Нана, інженер за професією. У дитинстві Іраклій одночасно займався музикою та спортом: навчався гри на скрипці й серйозно цікавився футболом. Деякий час він тренувався в системі московського «Локомотива», однак професійним футболістом не став.
У підлітковому віці Пірцхалава дедалі більше цікавився сучасною міською музикою. На його ранні музичні смаки вплинули хіп-хоп, R&B і танцювальна культура початку 1990-х. У старших класах він танцював у колективі Богдана Титомира, а приблизно у шістнадцять років записав свою першу пісню в професійній студії.
Перші музичні проєкти
До початку сольної кар’єри Пірцхалава брав участь у кількох музичних колективах. У середині 1990-х він працював у московському хіп-хоп-середовищі, зокрема в дуеті K&K, де використовував сценічне ім’я Клик. У ранній біографії артиста також згадується проєкт White Hot Ice.
Згодом Іраклі став учасником гурту «Тет-а-Тет», продюсером якого був Матвій Анічкін. Колектив поєднував поп-музику, R&B та естетику бойз-бендів другої половини 1990-х. Робота в гурті стала для Пірцхалави одним із перших тривалих професійних досвідів у музичній індустрії.
Клубна сцена та радіо
Після роботи в «Тет-а-Тет» Іраклі продовжив діяльність у музичному та клубному середовищі. Він займався організацією R&B-вечірок і танцювальних заходів у Москві, працював артдиректором клубу «Галерея», а також вів авторську радіопрограму «Клубные перцы» на «Хит-FM».
На момент появи на федеральному телебаченні Пірцхалава вже мав досвід виконавця, танцівника, клубного промоутера та радіоведучого. Однак саме участь у телевізійному музичному проєкті вивела його кар’єру на новий рівень.
«Фабрика зірок-2»
У 2003 році Іраклій Пірцхалава став учасником другого сезону проєкту «Фабрика зірок», музичним продюсером якого був Максим Фадєєв. Проєкт став головним переломним моментом його кар’єри та представив артиста широкій телевізійній аудиторії.
У цей період довге ім’я Іраклій Пірцхалава для сцени скоротили до Іраклі. Після завершення проєкту співпраця з командою Максима Фадєєва продовжилася, а Пірцхалава почав активно випускати сольні пісні.
«Вова-чума», «Лондон-Париж» і перші хіти
Однією з перших пісень, що міцно пов’язали ім’я Іраклі з російською поп-культурою початку 2000-х, стала «Вова-чума». За нею вийшли «Лондон-Париж» і «Время». Ці композиції сформували впізнаване звучання раннього Іраклі — поєднання поп-музики, електронних аранжувань і R&B-інтонацій.
Особливо успішною стала «Лондон-Париж». У 2004 році композиція принесла виконавцю премію «Золотий грамофон». Пісня стала однією з найвпізнаваніших робіт Іраклі та закріпила його позиції серед популярних російських виконавців середини 2000-х.
Альбом «Лондон-Париж»
У 2004 році вийшов дебютний альбом Іраклі «Лондон-Париж». До нього увійшов матеріал раннього сольного періоду, зокрема «Лондон-Париж», «Вова-чума», «Закрой глаза рукой» і «Время».
Альбом закріпив успіх виконавця після «Фабрики зірок» і визначив основні риси його звучання того часу: мелодійний поп, R&B, танцювальну електроніку та виразну пісенну основу.
«Капли абсента»
У 2005 році однією з головних пісень Іраклі стала «Капли абсента». Музику композиції написав Максим Фадєєв. Запис отримав широку радіоротацію та приніс виконавцю ще один «Золотий грамофон».
Згодом репертуар артиста поповнили «Я с тобой», «Ну и что», «Сны» і «Так не бывает». У цих піснях дедалі помітніше проявлялася більш лірична сторона творчості Іраклі.
Альбом «Сделай шаг»
У 2009 році вийшов другий великий альбом Іраклі — «Сделай шаг». До нього увійшли «Я с тобой», «Ну и что», «Капли абсента», «Сны», «Так не бывает» і заголовна композиція «Сделай шаг», записана за участю Dino MC47.
Цей період став завершенням багаторічної співпраці Іраклі з продюсерською системою Максима Фадєєва. Надалі співак продовжив кар’єру самостійно та почав активніше брати участь у виборі матеріалу й розвитку власного музичного напряму.
Самостійна кар’єра та дуети
У 2010-х Іраклі дедалі частіше випускав окремі сингли та спільні роботи замість повноформатних альбомів. У його репертуарі з’явилися «Вокруг Земли», «Напополам», «Ты одна», спільна з Б’янкою композиція «Белый пляж» і дует із Дашею Суворовою «Нелюбовь».
«Нелюбовь» стала однією з найпомітніших пісень цього етапу й у 2012 році принесла виконавцям премію «Золотий грамофон».
До інших спільних робіт Іраклі належать Dirty Girl із французьким діджеєм David Vendetta, «Я — это ты» зі ST1M і «Мужчина не танцует» з Леонідом Руденком. Завдяки таким релізам артист зберіг зв’язок із танцювальною музикою та R&B, водночас розширюючи репертуар поп-баладами й дуетами.
«Ангелы и демоны»
У 2016 році вийшов повноформатний реліз «Ангелы и демоны», що об’єднав значну частину матеріалу Іраклі першої половини 2010-х. До нього увійшли, зокрема, «Нелюбовь», «Я — это ты», «Не забывайте нас» з Йосипом Кобзоном і «На бульварном».
Реліз підбив проміжний підсумок самостійного періоду кар’єри, в якому Іраклі працював із різними авторами та виконавцями й поступово відійшов від єдиної продюсерської моделі своїх перших альбомів.
Luna і пізні спільні роботи
У 2019 році Іраклі записав разом із Lika Star нову версію пісні Luna. Композиція стала помітним поверненням до музики 1990-х у сучасному аранжуванні. У 2020 році ця робота принесла артистам премію «Золотий грамофон».
У пізніший період Іраклі продовжив випускати дуети. Серед них — «Просто дождь» із Машею Вебер і «Моя ми» з Іллею Зудіним.
Духовна музика та Metamorphosi
У 2020-х у творчості Іраклі сформувався окремий напрям, пов’язаний із християнською духовною тематикою. У 2023 році разом із проєктом Metamorphosi він випустив пісню «Слава Богу за всё».
Проєкт розвивався за участю схиархімандрита Серафима (Біт-Харібі) та хору монастиря Тринадцяти Сирійських Отців у грузинському селі Канда. Іраклі також брав участь у концертних програмах духовної музики.
У 2025 році Іраклі та Metamorphosi випустили композицію «Крест», а у 2026-му — «Любовь долго терпит». Таким чином, духовна музика стала самостійною частиною пізнього етапу його творчості.
Клінічна смерть і ставлення до віри
Іраклі публічно розповідав, що в молодості пережив клінічну смерть. Пізніше артист пов’язував цей досвід зі зміною свого ставлення до життя та віри. У зрілому віці релігійна тематика отримала безпосереднє відображення і в його музичній роботі.
Водночас звернення до духовних творів не означало відмови від естрадної кар’єри: Іраклі продовжив випускати поп-музику паралельно з проєктом Metamorphosi.
Музика у 2020-х
Попри стійку асоціацію з російською поп-сценою 2000-х років, Іраклі продовжує записувати нові пісні. У 2024 році вийшов сольний сингл «Уйти или остаться», а в наступні роки каталог артиста поповнили нові сольні та спільні релізи.
Сучасний етап його кар’єри поєднує кілька напрямів: традиційну поп-музику, дуети, переосмислення матеріалу минулих років і духовні твори.
Телебачення
Після «Фабрики зірок» Пірцхалава неодноразово брав участь у телевізійних розважальних проєктах. У різні роки він з’являвся в програмах «Танцы со звёздами», «Остров», «Один в один!», «Новые звёзды в Африке» та інших шоу.
Телебачення залишалося помітною частиною публічної кар’єри Іраклі, однак його основним професійним напрямом і надалі залишалася музика.
Життя в Іспанії та Грузії
У середині 2010-х Іраклі деякий час жив із родиною в Іспанії. Однією з причин переїзду була освіта дітей. Пізніше родина переїхала до Грузії.
Окрім музичної діяльності, Пірцхалава брав участь у різних бізнес-проєктах, однак продовжував виступати, записувати пісні та працювати як автор і виконавець.
Особисте життя
Іраклі був одружений з Оленою Гребенщиковою. У шлюбі народилися двоє синів — Ілля та Олександр. Подружжя розлучилося у 2014 році.
Артист неодноразово говорив про значення родини та виховання дітей у своєму житті. Саме інтересами синів він, зокрема, пояснював тривалий період проживання за межами Росії.
Музичний стиль
Музичний стиль Іраклі сформувався на перетині кількох напрямів. Його ранній професійний досвід був пов’язаний із хіп-хопом та R&B, а після «Фабрики зірок» основою репертуару стала мелодійна поп-музика з електронним і танцювальним продакшеном.
У середині 2000-х характерне звучання артиста визначали такі пісні, як «Лондон-Париж», «Время», «Капли абсента» і «Я с тобой». Пізніше в його музиці стало більше балад, клубних колаборацій і дуетів.
У 2020-х поряд з естрадним репертуаром з’явився напрям духовної музики. При цьому Іраклі зберіг впізнавану манеру виконання та інтерес до поєднання мелодійної пісні із сучасним електронним продакшеном.
Основна дискографія
Альбоми та повноформатні релізи
- Лондон-Париж — 2004
- Сделай шаг — 2009
- Ангелы и демоны — 2016
Ключові пісні
- Вова-чума
- Лондон-Париж
- Время
- Капли абсента
- Я с тобой
- Сны
- Так не бывает
- Сделай шаг — з Dino MC47
- Белый пляж — з Б’янкою
- Нелюбовь — з Дашею Суворовою
- Я — это ты — зі ST1M
- Luna — з Lika Star
- Просто дождь — з Машею Вебер
- Слава Богу за всё — з Metamorphosi
- Уйти или остаться
- Крест — з Metamorphosi
- Любовь долго терпит — з Metamorphosi
«Золотий грамофон»
У різні роки Іраклі ставав лауреатом премії «Золотий грамофон». Серед відзначених нагородою робіт — «Лондон-Париж», «Капли абсента», дует «Нелюбовь» з Дашею Суворовою та Luna з Lika Star.
Нагороди відображають різні етапи його кар’єри: від головних сольних хітів середини 2000-х до спільних проєктів наступного десятиліття.
Місце в російській поп-музиці
Іраклі належить до покоління артистів, для яких «Фабрика зірок» стала потужним інструментом виходу до масової аудиторії. Водночас його професійна біографія почалася значно раніше телевізійного проєкту. Хіп-хоп, робота в музичних колективах, клубний промоушен і радіо сформували його досвід ще до співпраці з Максимом Фадєєвим.
Головний період масової популярності Іраклі припав на середину 2000-х, коли «Лондон-Париж», «Время», «Капли абсента» і «Я с тобой» стали помітною частиною російського радіоефіру.
Надалі артист не обмежувався повторенням формули своїх ранніх хітів. Його дискографія поповнювалася дуетами, танцювальними записами, поп-баладами та новими версіями знайомих пісень, а у 2020-х окреме місце у творчості посіла духовна музика.
Через понад два десятиліття після «Фабрики зірок-2» Іраклі продовжує випускати нові записи та виступати, зберігаючи зв’язок одночасно з поп-культурою 2000-х і сучасною музичною сценою.







