Maddix - Біографія та дискографія, усі альбоми й пісні

Maddix — сценічне ім’я нідерландського діджея та музичного продюсера Pablo Rindt, який народився 3 грудня 1990 року. Він розпочав міжнародну кар’єру як представник big room і festival EDM, став одним із постійних артистів Revealed Recordings, а згодом суттєво змінив власне звучання, поєднавши techno, trance, acid, rave та характерну для великих фестивальних сцен енергію. Найвідоміші роботи Maddix — Ecstasy, Heute Nacht, My Gasoline, The Formula, ACID, Revolution, Open Sesame (Abracadabra) і спільні записи з Hardwell, Armin van Buuren, Timmy Trumpet, KSHMR, UMEK, Vini Vici та іншими артистами.

Особливість його кар’єри полягає в тому, що найбільш упізнаваний стиль сформувався далеко не на самому початку. Більшу частину 2010-х Maddix випускав музику в період розквіту big room house, але замість поступового зникнення разом зі зниженням популярності цього напряму зміг перебудувати власну продюсерську мову. Поворот почався з жорсткіших експериментів і остаточно проявився в Ecstasy у 2020 році. До середини наступного десятиліття його музику вже характеризували насамперед як суміш techno, rave, trance і hard dance, а DJ Mag називав Heute Nacht і My Gasoline серед головних треків артиста.

Музична родина, ударні та FL Studio

Pablo Rindt виріс у Нідерландах у родині, де музика була частиною повсякденного життя. Його мати займається перкусією та викладає гру на африканському барабані джембе. У дитинстві майбутній Maddix сам грав на джембе, фортепіано й ударних. Уже ця рання підготовка сформувала в нього особливу увагу до ритму — елемента, який пізніше залишиться важливим і в big room-періоді, і в значно жорсткішій techno-музиці.

Електронною танцювальною музикою Rindt серйозно зацікавився ще у шкільні роки. Друг познайомив його з програмою FL Studio, після чого Pablo почав самостійно розбиратися у створенні електронної музики. Надалі він зберіг це робоче середовище протягом усієї професійної кар’єри: в інтерв’ю розробникам FL Studio продюсер розповідав, що використовує програму на всіх етапах — від написання музики та аранжування до фінального зведення й мастерингу.

Перш ніж музика перетворилася на повноцінну професію, знадобилися роки практики. В інтерв’ю 2019 року Maddix говорив, що на той момент займався продюсуванням уже близько чотирнадцяти років. Він згадував, як годинами намагався відтворити окремі елементи професійних записів — наприклад, домогтися порівнянної потужності ударних, — не для буквального копіювання композиції, а щоб зрозуміти технічну будову якісного електронного продакшену.

Як з’явився проєкт Maddix

Початок професійної дискографії припав на першу половину 2010-х. У каталогах зустрічаються ранні роботи Maddix уже з 2013 року, а сам Rindt описував 2014 рік як момент, коли вирішив почати новий етап саме під цим сценічним ім’ям. Початкова стратегія була типовою для молодих EDM-продюсерів тієї епохи: безкоштовні завантаження, неофіційні переробки відомих треків і спроби отримати підтримку від відоміших діджеїв.

Одним із перших помітних офіційних релізів став Rampant на Oxygen — підрозділі Spinnin' Records. Потім з’явився Raise Em Up на Armada Trice. Саме ця композиція відіграла важливу роль у відносинах із командою Hardwell: Dyro поставив її у своїй програмі WOLV Radio, після чого з Maddix зв’язався менеджмент Revealed. Продюсер згодом прямо називав Raise Em Up тією точкою, з якої почалася його багаторічна співпраця з лейблом.

У той період Maddix працював передусім у сфері electro house і big room. Музика будувалася навколо потужних фестивальних ударних, коротких build-up, синтезаторних lead і великих drop — естетики, що визначала значну частину європейської EDM-сцени середини 2010-х. Але вже тоді він намагався не обмежуватися повністю стандартизованою формулою: в інтерв’ю продюсер підкреслював, що не хоче робити «звичайний big room» і цікавиться електронною музикою значно ширше одного жанру.

Riptide і закріплення на Revealed Recordings

У 2015 році Maddix випустив на Revealed Recordings Riptide. Трек увійшов до збірника Hardwell presents Revealed Vol. 6 і допоміг остаточно закріпити ім’я продюсера в оточенні лейбла. У наступні роки співпраця продовжилася записами Ghosts, Voltage, Invictus, Game On, Shake It, The Underground, Mantra та численними іншими релізами.

Зв’язок із Revealed був важливим не лише з погляду випуску музики. Hardwell регулярно використовував композиції Maddix у власних сетах, а заходи лейбла дали молодому продюсеру можливість виступати за межами Нідерландів. Сам Maddix пізніше говорив, що саме ця команда допомогла відкрити для нього міжнародний гастрольний ринок.

Першою офіційною спільною роботою Maddix і Hardwell стала Smash This Beat, випущена у 2017 році в межах Hardwell & Friends EP Vol. 1. Ініціатором був сам Pablo: він надіслав Hardwell початкову ідею та запропонував завершити її разом. Для Maddix ця колаборація стала важливим символом переходу від молодого артиста, музику якого підтримує відомий діджей, до безпосередньої студійної роботи з керівником Revealed.

Bella Ciao, The Prophecy і пік big room-періоду

Наприкінці 2010-х каталог Maddix дедалі частіше будувався навколо великих спільних робіт. У 2018 році він знову об’єднався з Hardwell для власної фестивальної інтерпретації Bella Ciao. Того ж року разом з австралійським діджеєм Timmy Trumpet з’явилася The Prophecy, а з Will Sparks — Mangalam. Ці записи відображали тодішнє становище Maddix: він уже впевнено працював усередині міжнародної mainstage-сцени, але його головною зброєю все ще залишався big room.

Паралельно виходили колаборації з KAAZE, Futuristic Polar Bears, Joey Dale, Olly James, KEVU та іншими артистами Revealed і суміжних EDM-лейблів. Формально ця частина кар’єри була успішною, однак сама фестивальна сцена поступово змінювалася: звучання, яке домінувало у 2013–2015 роках, уже не займало колишнього центрального місця. Для Maddix це збіглося з бажанням рухатися до жорсткішої та менш передбачуваної музики.

Ecstasy: момент, коли Maddix змінив напрям

27 березня 2020 року на Revealed Recordings вийшов сингл Ecstasy. Сам артист представляв його як початок нової ери, а створений ним пізніше лейбл EXTATIC прямо назвав цю композицію першим big room techno-релізом нового періоду Maddix. У ній звичний фестивальний масштаб поєднувався з прямою techno-бочкою, acid-синтезаторами та жорсткішою ритмікою.

Поворот не означав, що Maddix просто відмовився від одного жанру й став традиційним techno-продюсером. Радше він почав переносити структуру big room в інший звуковий матеріал. Від попереднього стилю залишилися великі build-up, очевидні кульмінації та розрахунок на фестивальний масштаб; із techno прийшли швидший темп, важка пряма бочка, acid-лінії та рейвова жорсткість. Саме це поєднання згодом стали називати big room techno.

Після Ecstasy протягом 2020 року з’явилися Technology, Existence, Electric, Tekno, Your Mind, The Rave і Reality. Замість одного експериментального синглу вийшла вже ціла серія робіт, яка підтверджувала, що зміна напряму була свідомою. Частина цього матеріалу увійшла до Tribe EP Vol. 1.

Пандемія як період перебудови

Парадоксально, але нова версія Maddix з’явилася саме тоді, коли світова клубна індустрія зупинилася через пандемію. Замість негайної перевірки матеріалу на великих фестивалях продюсер отримав час на послідовний розвиток нової музичної мови. У 2021 році вийшли Superheroes, In My Body, Home, Receive Life, Acid Soul, PYDNA, Different State і State Of Mind.

У цих роботах особливо помітним стало повернення елементів trance і acid, які надалі співіснували з techno практично на рівних. Тому визначати пізнього Maddix лише як techno-артиста неточно. Його музика будується на постійному обміні між кількома традиціями електронної сцени: rave і acid дають тембри, trance — мелодійну ейфорію, techno — ударну основу та швидкість, а big room — масштаб аранжування. Офіційна концепція EXTATIC описує той самий підхід як злиття techno, trance і EDM.

Heute Nacht — трек, який змінив масштаб кар’єри

Справжній прорив нового звучання стався у 2022 році. Після The Formula, Culture, Ce Soir (Voulez-Vous) і No Escape Maddix випустив Heute Nacht. Реліз з’явився на Revealed 14 жовтня 2022 року й був офіційно віднесений лейблом до techno. Композиція використовувала німецький вокальний hook, швидкий ритм і синтезаторну лінію, що перебувала одночасно між techno, trance і rave.

Heute Nacht виявилася значно масштабнішою за попередні треки нового періоду. Запис поширився через TikTok та Instagram Reels і вийшов далеко за межі аудиторії Revealed. DJ Mag Germany відзначав його присутність у techno-чартах Beatport і соціальних мережах, а пізніше міжнародна версія DJ Mag називала Heute Nacht однією з двох композицій, з якими Maddix асоціюється найсильніше.

Успіх був важливим ще й тому, що підтвердив життєздатність обраного напряму. Якщо Ecstasy у 2020 році була заявою про зміну курсу, то Heute Nacht показала, що гібридна музика Maddix здатна одночасно працювати для festival EDM-аудиторії, у techno-плейлистах і на сучасній rave-сцені.

Hardwell повертається — і співпраця отримує друге життя

Після повернення Hardwell до активних виступів його власна музика також стала значно жорсткішою й наблизилася до big room techno. У результаті давня співпраця з Maddix отримала природне продовження. У 2023 році разом із 4 Strings вони випустили Take Me Away Again, засновану на trance-класиці Take Me Away, а з Timmy Trumpet записали Revolution.

Того ж року Hardwell і Maddix представили ACID із вокалом Luciana. Замість повернення до звучання Smash This Beat дует використав характерну acid-лінію та жорсткий фестивальний ритм, тобто співпраця адаптувалася до нового музичного періоду обох продюсерів.

Ще однією помітною роботою стала офіційна переробка Satisfaction David Guetta і Benny Benassi. Hardwell і Maddix перенесли один із символів electro house початку 2000-х у прискорену сучасну фестивальну форму. Такий підхід — повернення до старої rave, trance або EDM-ідеї та її переосмислення через важчий ритм — згодом неодноразово з’являвся в каталозі Maddix.

My Gasoline

18 серпня 2023 року вийшла My Gasoline із вокалом Fēlēs. Композиція була випущена на власному лейблі Maddix EXTATIC і швидко стала поряд із Heute Nacht однією з центральних робіт його нового періоду. Оригінальна версія має темп 140 BPM і віднесена Beatport до Peak Time / Driving Techno.

У березні 2024 року Maddix і французький продюсер Basswell випустили значно швидшу My Gasoline (Hard Edit). Її темп піднявся до 152 BPM, а Beatport відніс запис уже до Hard Dance / Hardcore / Neo Rave. Один і той самий матеріал таким чином став наочною ілюстрацією загальної еволюції Maddix: межа між big room techno, hard techno, trance і hard dance ставала для нього дедалі менш принциповою.

EXTATIC Records

У 2023 році Maddix заснував власний лейбл EXTATIC Records, також стилізований як XTTC. Проєкт створювався спільно з інфраструктурою Revealed і задумувався як майданчик для музики, яка не зобов’язана вкладатися в традиційні жанрові шаблони. Офіційна концепція лейбла прямо пов’язує його появу з гібридом techno, trance і EDM, який сформувався у власній творчості Maddix.

EXTATIC дозволив йому перейти від ролі артиста Revealed до самостійного куратора. На лейблі почали виходити не лише сольні записи Maddix, а й колаборації та релізи інших продюсерів, орієнтованих на сучасну rave-сцену. При цьому зв’язок із Revealed зберігся: компанії працюють спільно, а сама модель EXTATIC побудована радше як розширення музичного простору Maddix, ніж як розрив із його колишнім лейблом.

Від Open Sesame до My Fantasy: музика стає швидшою і ширшою

У 2024 році Maddix продовжив одночасно працювати з techno, trance і жорсткішими напрямами. Open Sesame (Abracadabra) з вокалом шведської співачки Leila K використовувала впізнаваний матеріал її європейського хіта 1990-х і була класифікована Revealed як acid/techno. Пізніше власну hardstyle-версію композиції зробили D-Block & S-te-Fan.

Разом із Hardwell і Blasterjaxx він випустив 16, а з Vini Vici — Spiritum. Співпраця з HI-LO, techno-проєктом Oliver Heldens, привела до появи My Fantasy. Ці колаборації добре показують становище Maddix між кількома сценами: його партнерами можуть бути big room-продюсери, psytrance-артисти та музиканти, які працюють у peak-time techno.

Інший характерний приклад — Meet Her At The Love Parade з Dimitri Vegas & Like Mike і Kiki Solvej. Уже сама назва відсилає до Meet Her at the Loveparade Da Hool — одного зі знакових європейських клубних треків 1990-х. Подібні звернення до ранньої rave- і trance-культури стали для Maddix не епізодичною ностальгією, а постійним джерелом музичного матеріалу.

Фестивалі та зміна статусу Maddix як діджея

Зростання стримінгової аудиторії супроводжувалося переходом на найбільші міжнародні сцени. Maddix виступав на Ultra Music Festival, Tomorrowland, EDC Las Vegas, Parookaville, Mysteryland та інших великих фестивалях. У 2024 році його Global Awakening Tour охопив Європу, Північну Америку, Азію, Австралію та Нову Зеландію.

Змінювалося й місце Maddix усередині індустрії. В опитуванні DJ Mag Top 100 DJs він дебютував у 2023 році на 95-й позиції, потім піднявся на 69-е місце у 2024-му і на 53-е у 2025-му. Сам по собі цей рейтинг не є вимірюванням художньої якості, однак динаміка добре відображає різке розширення його міжнародної аудиторії після Heute Nacht і My Gasoline.

Hellfire і Rave Till My Grave

У 2025 році Maddix продовжив розвивати EXTATIC і водночас посилив зв’язок із жорсткішою європейською танцювальною музикою. Однією з великих колаборацій стала Hellfire з італійським діджеєм і продюсером Gabry Ponte. Трек вийшов на EXTATIC і поєднав жорстку пряму ритміку з масштабними хоровими елементами та фестивальною драматургією.

Особливе місце отримала чергова робота з Hardwell — Rave Till My Grave із вокалом Villain. Реліз з’явився 1 серпня 2025 року на Revealed. На відміну від ранніх колаборацій Hardwell і Maddix, тут практично не залишилося традиційного progressive або big room house: основою стали rave, techno і hard dance.

Для обох продюсерів композиція стала своєрідним поверненням до ідеї рейву як самостійної культури, а не лише естетики великих фестивалів. DJ Mag окремо відзначав Rave Till My Grave серед центральних робіт Maddix цього періоду.

Armin van Buuren і поєднання techno з trance

Поступове посилення trance-компонента привело Maddix до тісного творчого контакту з Armin van Buuren. Вони виступали разом, а Maddix раніше створював ремікси на записи Armin, зокрема This Is What It Feels Like, Computers Take Over The World і Lose This Feeling.

У лютому 2026 року Armin van Buuren і Maddix випустили спільну композицію Mouth Go LaLa з Caroline Roxy. Ідея спочатку створювалася спеціально для їхнього спільного виступу, а офіційний опис Armin підкреслював саме перетин techno і trance. Розширена версія працює на швидкості 150 BPM, що помітно вище за звичний темп класичного trance 2000-х.

Ця робота логічно продовжила власну еволюцію Maddix. Якщо в середині 2010-х він перебував передусім поруч із Hardwell і big room house, то пізніше його музика стала однаково природно перетинатися з Armin van Buuren, HI-LO, UMEK, hard techno та hardstyle-сценою.

MOVEMENT:X

26 червня 2026 року Maddix випустив на EXTATIC п’ятитрековий EP MOVEMENT:X. До нього увійшли We Rave, Coming Home з Caroline Roxy, Acid For Breakfast, Over the Edge з RYVM і My Favourite Regrets. Реліз був офіційно позначений як techno й вийшов через EXTATIC за ліцензією Revealed Music.

EP показує, наскільки далеко його сучасне звучання відійшло від прямолінійного big room середини 2010-х. Тут одночасно присутні acid, trance-мелодика, швидкі rave-ударні та жорсткі переходи, але структура, як і раніше, зберігає властиву Maddix орієнтацію на великий танцпол.

Через місяць після MOVEMENT:X з’явилася ще одна характерна робота — GABBER з нідерландським hard techno-продюсером DYEN. Автори свідомо зверталися до нідерландського gabber і hardcore 1990-х, ще сильніше розширюючи діапазон Maddix у бік екстремальнішої танцювальної музики.

Чому музика Maddix не вкладається в один жанр

Термін big room techno часто застосовують до Maddix, і він добре описує важливий етап його розвитку, але не весь сучасний каталог. У його музиці одночасно працюють елементи peak-time techno, acid techno, trance, hard dance, neo rave, hardstyle і старого festival EDM. Навіть Beatport розподіляє його релізи між кількома зовсім різними категоріями — Mainstage, Techno, Hard Techno, Hard Dance і Progressive House.

Незмінним залишається не жанр, а архітектура треку. Maddix любить сильну ударну основу, короткі й легко впізнавані вокальні фрази, швидкі acid-послідовності та масштабну кульмінацію. Навіть коли темп перевищує 150 BPM, музика зберігає festival DNA його ранньої кар’єри: вона розрахована не лише на невеликий темний клуб, а й на десятки тисяч людей перед великою сценою.

Від trance у його роботах приходить передусім відчуття підйому та мелодійної ейфорії. Від techno — фізична монотонність бочки й жорсткіший тиск. Acid дає різкі лінії TB-303-подібного характеру, hard dance — швидкість, а досвід big room дозволяє збирати всі ці елементи в зрозумілу фестивальну драматургію. Саме тому підтримка Maddix на різних етапах надходила від артистів, які зазвичай належать до різних частин електронної сцени.

Дискографія Maddix

Maddix будував кар’єру переважно через сингли, EP, ремікси та спільні релізи, а не через традиційну послідовність студійних альбомів. Тому для його дискографії показовіше виділяти основні етапні роботи.

Вибрані релізи раннього та big room-періоду:

• Rampant — 2014;
• Raise Em Up — 2015;
• Riptide — 2015;
• Ghosts — 2015;
• Lynx — з Futuristic Polar Bears, 2016;
• Invictus — з Olly James, 2016;
• Smash This Beat — з Hardwell, 2017;
• Trabanca — з Junior, 2017;
• Bella Ciao — з Hardwell, 2018;
• The Prophecy — з Timmy Trumpet, 2018;
• Mangalam — з Will Sparks, 2018;
• People Are Strange — з KAAZE feat. Nino Lucarelli, 2019.

Цей каталог відображає роки, коли Maddix був передусім частиною big room і festival EDM-сцени Revealed.

Ключові роботи нового періоду:

• Ecstasy — 2020;
• Technology — 2020;
• Tribe EP Vol. 1 — 2020;
• Superheroes — 2021;
• Acid Soul — 2021;
• PYDNA — 2021;
• The Formula — 2022;
• Culture — 2022;
• Heute Nacht — 2022;
• Take Me Away Again — з Hardwell і 4 Strings, 2023;
• Revolution — з Hardwell і Timmy Trumpet, 2023;
• ACID — з Hardwell feat. Luciana, 2023;
• Close To You — з KSHMR, 2023;
• My Gasoline — feat. Fēlēs, 2023;
• Hypnotizing — з UMEK, 2023;
• Open Sesame (Abracadabra) — feat. Leila K, 2024;
• 16 — з Hardwell і Blasterjaxx, 2024;
• Spiritum — з Vini Vici, 2024;
• My Fantasy — з HI-LO, 2024;
• Hellfire — з Gabry Ponte, 2025;
• Rave Till My Grave — з Hardwell feat. Villain, 2025;
• Mouth Go LaLa — з Armin van Buuren feat. Caroline Roxy, 2026;
• MOVEMENT:X — EP, 2026;
• GABBER — з DYEN, 2026.

Релізи нового періоду демонструють послідовний перехід від big room techno до значно ширшого поля rave, trance, acid і hard dance.

Ремікси та робота з класикою електронної музики

Ремікси займають окреме місце в каталозі Maddix. У ранній період він поширював неофіційні переробки Calvin Harris, Dannic та інших EDM-артистів, а пізніше отримав можливість офіційно працювати з музикою виконавців, які самі вплинули на його покоління.

Серед найпомітніших офіційних робіт — ремікси на This Is What It Feels Like Armin van Buuren, Lethal Industry Tiësto, Tell Me Why Supermode, Traffic Tiësto, Computers Take Over The World і Lose This Feeling Armin van Buuren, а також спільна з Hardwell версія Satisfaction.

Звернення до старих trance, rave та electro-композицій логічно пов’язане із загальною естетикою Maddix. Його пізній стиль не намагається буквально відтворити дев’яності або початок 2000-х. Продюсер зазвичай зберігає одну впізнавану мелодію чи вокальну ідею, значно збільшуючи швидкість, тиск ударних і масштаб кульмінації.

Maddix і нова фестивальна rave-сцена

Maddix зайняв незвичайне становище між двома поколіннями електронної музики. Його професійна база сформувалася під час світового буму EDM, коли головними орієнтирами для молодих продюсерів були Spinnin' Records, Armada, Revealed і великі фестивальні сцени. Але найпомітніша частина його кар’єри припала вже на іншу епоху — час повернення acid, trance, hard techno, gabber і rave-естетики до масової молодої аудиторії.

Замість повної відмови від минулого він поєднав дві моделі. Від EDM Maddix зберіг здатність писати музику для величезної сцени й створювати миттєво зрозумілі кульмінації; від сучасної rave-культури взяв швидкість, грубішу звукову фактуру та свободу від жорстких жанрових меж. EXTATIC Records став логічним продовженням цієї ідеї: лейбл офіційно декларує пріоритет творчої свободи над відповідністю конкретному стилю.

Саме тому Heute Nacht краще розглядати не як випадковий вірусний хіт, а як момент, коли багаторічна перебудова Maddix стала помітною масовій аудиторії. Між Riptide і Heute Nacht лежить майже сім років, а між Smash This Beat і Rave Till My Grave — вісім. За цей час змінилася практично вся електронна сцена навколо нього, але співпраця з багатьма тими самими артистами продовжилася вже зовсім іншою музичною мовою.

У результаті Maddix став одним із найвиразніших прикладів того, як продюсер епохи big room може не просто пристосуватися до нової моди, а використати власне минуле як частину нового стилю. Techno, trance, acid, hard dance і festival EDM у його музиці не існують окремо: вони утворюють єдину систему, розраховану одночасно на rave-культуру та найбільші фестивальні сцени. Саме здатність постійно змінювати пропорції знайомих елементів, не втрачаючи власного почерку, і визначає місце Maddix у сучасній електронній музиці.