Hardwell
Marshmello — американський діджей і музичний продюсер, один із найкомерційно успішніших електронних артистів свого покоління. За білим шоломом із чорними очима-хрестами стоїть Christopher Comstock, який народився 19 травня 1992 року у Філадельфії, штат Пенсильванія. До появи Marshmello він випускав електронну музику під псевдонімом Dotcom. Особистість музиканта тривалий час офіційно не розкривалася, однак у 2017 році Forbes після перевірки авторських даних, управлінських зв’язків та інших відомостей підтвердив, що Marshmello і Comstock — одна й та сама людина.
Marshmello починав як представник американської bass-сцени, але досить швидко вийшов далеко за її межі. У його каталозі є future bass, trap, dubstep, house, pop, hip-hop, латиноамериканська музика та country. Головними міжнародними хітами стали Alone, Silence, Wolves, Friends, Happier, Here With Me, One Thing Right, Come & Go, Leave Before You Love Me, El Merengue і Miles On It.
Dotcom і поява Marshmello
До білого шолома Comstock був відомий в електронному середовищі як Dotcom. Під цим ім’ям він публікував ремікси, мешапи та власні bass-композиції й поступово сформував аудиторію в інтернеті. Сам проєкт Marshmello був запущений разом із менеджером Moe Shalizi на початку 2015 року. Навесні того ж року невідомий продюсер почав регулярно викладати безкоштовні треки на SoundCloud.
Однією з особливостей запуску була навмисна анонімність. Білий шолом не лише приховував обличчя, а й створював надзвичайно простий візуальний символ, який легко впізнавався на сцені, у соціальних мережах і на обкладинках. Інтерес посилився після підтримки Skrillex, одного з перших відомих артистів, які звернули увагу на музику Marshmello. Forbes згодом описував його стрімке зростання як поєднання постійного випуску музики, інтернет-маркетингу та ретельно збереженої таємниці особистості.
Перші треки та Joytime
У 2015 році Marshmello публікував власні записи й ремікси практично серіями. Серед ранніх робіт були WaVeZ, FinD Me, Blocks, Show You і Keep It Mello. Уже в них сформувалася початкова естетика проєкту: яскраві синтезаторні мелодії, trap-ритміка, масивний бас і м’якший емоційний бік future bass.
На початку 2016 року вийшов дебютний альбом Joytime. Платівка представляла раннього Marshmello практично без поп-колаборацій і була значно сильніше пов’язана з електронною bass-музикою, ніж його подальші світові хіти. Офіційний каталог артиста й досі розглядає Joytime як початок основної альбомної дискографії.
Важливо відокремлювати альбом від композиції Alone. Вона не входила до початкового трек-листа Joytime, а була випущена окремо у травні 2016 року на канадському лейблі Monstercat. Саме Alone стала першим великим міжнародним проривом Marshmello й згодом піднялася до 28-го місця Billboard Hot 100.
Від електронної сцени до поп-музики
Після успіху Alone стратегія Marshmello помітно змінилася. Продюсер не відмовився від клубного матеріалу, але почав значно частіше працювати з вокалістами з pop, R&B і hip-hop.
Однією з перших ключових робіт нового етапу стала Silence із Khalid, випущена у 2017 році. За нею з’явилася Wolves із Selena Gomez. Обидві композиції отримали широке міжнародне поширення й остаточно вивели Marshmello з відносно вузького EDM-простору в глобальну поп-індустрію.
У 2018 році вийшла Friends із британською співачкою Anne-Marie. Пісня стала ще одним великим кросовером між електронною музикою та радіопопом, а її офіційне lyric-video згодом перевищило мільярд переглядів на YouTube.
Happier — найбільший хіт Marshmello
Найзначнішим комерційним успіхом усієї кар’єри стала композиція Happier із британським гуртом Bastille, випущена у серпні 2018 року. Вона піднялася до 2-го місця Billboard Hot 100 — це найкращий результат Marshmello у головному американському сингловому чарті.
Ще вражаючішою виявилася історія пісні у танцювальному рейтингу Billboard. Happier провела 69 тижнів на першому місці Hot Dance/Electronic Songs, встановивши рекорд чарта, який зберігався ще багато років.
При цьому за музичною структурою Happier уже дуже далека від раннього festival trap Marshmello. Електронний продакшен тут працює насамперед як оформлення повноцінної поп-пісні, а не як основа для клубного дропа. Цей принцип стане важливою особливістю його подальшої кар’єри.
Joytime II і Joytime III
Попри дедалі активнішу роботу з поп-вокалістами, Marshmello зберіг серію Joytime як простір для власної електронної музики.
Joytime II вийшов у 2018 році, а Joytime III — у 2019-му. До третьої частини увійшли Down, Run It Up, Put Yo Hands Up, Sad Songs, Room to Fall, Rescue Me та інші композиції. На альбомі з’явилися спільні роботи зі Slushii, Yultron, Flux Pavilion, Elohim, A Day to Remember та іншими артистами. Офіційний сайт Marshmello включає всі три Joytime до основної альбомної дискографії.
Fortnite: концерт, що змінив масштаб віртуальних виступів
2 лютого 2019 року Marshmello виступив усередині Fortnite на віртуальній сцені у Pleasant Park. Це був перший великий концерт такого типу безпосередньо у Fortnite й одна з подій, які переконливо продемонстрували музичній індустрії потенціал масових внутрішньоігрових виступів.
За даними Epic Games, які цитувала Variety, у події одночасно взяли участь близько 10,7 мільйона гравців. До програми увійшли Alone, Happier, Everyday та інші треки. Згодом Fortnite почав використовувати подібний формат для виступів інших великих артистів.
Однак називати виступ Marshmello «першим віртуальним концертом в історії» неправильно. Музичні події відбувалися у віртуальних світах і раніше. Значення цього шоу полягало саме в його небаченому на той момент масштабі та впливі на подальший розвиток концертів усередині масових відеоігор.
Country до того, як це стало окремим напрямом
Ще у 2019 році Marshmello почав перевіряти, наскільки його продюсерська модель працює поза звичними pop та EDM. Разом з американським country-співаком Kane Brown він записав One Thing Right. Кілька років потому цей експеримент перетворився на повноцінну лінію його творчості. Sony Music зазначає, що One Thing Right згодом отримала мультиплатинову сертифікацію та зібрала понад мільярд глобальних прослуховувань.
Come & Go, Be Kind і поп-кар’єра початку 2020-х
У 2020 році одним із головних релізів Marshmello стала Come & Go із Juice WRLD. Запис з’явився після смерті репера й поєднав emo-rap із гітарною та електронною продюсерською основою Marshmello. Офіційний сайт артиста включає композицію до його основного каталогу.
У той самий період вийшла Be Kind із Halsey, а пізніше — Leave Before You Love Me із Jonas Brothers. Ці записи показали, що на початку 2020-х Marshmello фактично функціонував одночасно як EDM-артист і поп-продюсер, здатний змінювати ступінь присутності електронної складової залежно від запрошеного виконавця.
Shockwave — повернення до важкої електроніки
У червні 2021 року вийшов четвертий студійний альбом Shockwave. Після кількох років великих поп-синглів Marshmello зробив платівку значно більше орієнтованою на bass-музику, trap та експериментальну електроніку. У записі брали участь Megan Thee Stallion, Juicy J, TroyBoi, Subtronics, Eptic та інші виконавці й продюсери.
Альбом виявився важливим не лише стилістично. Shockwave приніс Marshmello першу номінацію на Grammy — у категорії Best Dance/Electronic Album на церемонії 2022 року. На цей момент це залишається його єдиною номінацією Recording Academy.
Сам продюсер пояснював Grammy.com, що прагнув зробити Shockwave однією з найрізноманітніших робіт своєї кар’єри й свідомо звертався до різних напрямів сучасної електронної музики.
Sugar Papi і несподіване занурення в латиноамериканську музику
Наступний великий стилістичний поворот стався у 2023 році. Marshmello випустив свій перший латиноамериканський альбом Sugar Papi, у якому майже повністю вийшов за межі звичного англомовного EDM-контексту.
В альбомі взяли участь Young Miko, Manuel Turizo, Tiago PZK, Anuel AA, Farruko, Nicky Jam, Fuerza Regida, ChocQuibTown, Luísa Sonza та інші артисти. Тут Marshmello працював із reggaeton, música urbana, merengue та регіональною мексиканською музикою, нерідко залишаючи звичний «звук Marshmello» на другому плані й адаптуючи продакшен до стилю партнера.
Головним попереднім успіхом стала El Merengue із Manuel Turizo, яка піднялася на перше місце Billboard Latin Airplay. Сам Sugar Papi дебютував на першому місці Top Dance/Electronic Albums і увійшов до першої десятки кількох латинських альбомних рейтингів Billboard.
MELLODEATH: важка сторона Marshmello
Одночасно з поп- і латинськими експериментами Marshmello не припиняв працювати з важкою bass-музикою. Разом з американським продюсером SVDDEN DEATH він створив проєкт MELLODEATH.
У березні 2024 року вийшов MELLODEATH Tapes Vol. I — п’ятитрековий EP, що включає Ceremony, Triumphant, Fireball, Vortexblade і Burn It Down. Проєкт поєднав більш мелодійний підхід Marshmello з dubstep та екстремальним bass-звучанням SVDDEN DEATH.
Для дискографії Marshmello цей реліз особливо показовий: той самий продюсер, який працює з Selena Gomez або Jonas Brothers, паралельно здатний повертатися до музики, розрахованої насамперед на важку bass-сцену.
The R♾️ts — повернення до електронної основи
У листопаді 2024 року вийшов десятикомпозиційний проєкт The R♾️ts. Уже сама назва — стилізоване «The Roots» — підкреслювала повернення до електронної основи його кар’єри. До релізу увійшли Just Can't Stop, Forever, wantsomemusic?, Fired Up, Lights On, Bad Boys, In The Cut та інші треки.
Замість серії великих поп-дуетів тут знову домінувало продюсерське та клубне мислення. Серед учасників проєкту були pluko, Hamdi, FAANGS, Lil Jon, Viperactive і TRICKSTAR.
Miles On It і повноцінний вихід у country
У травні 2024 року Marshmello знову об’єднався з Kane Brown у Miles On It. Якщо One Thing Right кількома роками раніше виглядала як окремий жанровий експеримент, новий запис показав, що country стає стабільною частиною його каталогу.
Miles On It досягла першого місця американського Country Airplay. Одночасно пісня тривалий час очолювала танцювальний рейтинг Billboard, створивши надзвичайно незвичний перетин двох зазвичай далеких одна від одної чартових систем.
2025: між Jonas Brothers і Jelly Roll
У січні 2025 року Marshmello і Jonas Brothers випустили Slow Motion — другу спільну пісню після Leave Before You Love Me. Композиція дебютувала у першій п’ятірці Hot Dance/Electronic Songs.
Інша важлива лінія продовжилася влітку того ж року. Разом із Jelly Roll Marshmello записав Holy Water, випущену через Mercury Records і Big Loud. Робота знову зміцнила його зв’язок із сучасною американською country-сценою.
Нові релізи та подальше розширення жанрів
Наступний етап виявився ще різноманітнішим. У березні 2026 року з’явилася Phoenix з альтернативним гуртом Portugal. The Man. У квітні Marshmello випустив country-сингл Where We Go із Thomas Rhett.
У червні вийшла Another Drink із Kelsea Ballerini. І сама співачка, і Marshmello підкреслювали прагнення поєднати їхні музичні світи, а реліз офіційно класифікувався як country.
При цьому Marshmello не перетворився виключно на country-продюсера. Уже 7 серпня 2026 року він випустив How I Feel разом із Viperactive, знову повернувшись до жорсткішої електронної музики. Такі різкі переходи між жанрами давно стали однією з характерних рис його каталогу.
Образ Marshmello і навіщо знадобився шолом
Шолом Marshmello — це не просто сценічний костюм. Від самого початку проєкту відмова від публічного розкриття обличчя дозволяла відокремити музику від особистості виконавця й водночас створювала надзвичайно сильний візуальний бренд.
Сам Marshmello пояснював небажання знімати шолом відсутністю прагнення до особистої слави та бажанням створити позитивний образ, з яким люди могли б себе асоціювати. Водночас таємниця особистості з часом фактично зникла: ще у 2017 році Forbes встановив зв’язок проєкту з Christopher Comstock, хоча сам артист продовжив виступати виключно як Marshmello.
Така модель виявилася надзвичайно ефективною. На відміну від масок Daft Punk або Deadmau5, шолом Marshmello був оформлений майже як універсальний графічний персонаж і легко переносився в ігри, анімацію, одяг, соціальні мережі та інші формати масової культури.
Joytime Collective
Важливою частиною самостійності артиста став Joytime Collective. Назва, спочатку пов’язана із серією Joytime, перетворилася на власну платформу для випуску музики Marshmello та низки пов’язаних проєктів. У наступні роки релізи виходили як безпосередньо через Joytime Collective, так і в партнерстві з великими компаніями — Monstercat, Republic, Columbia, Sony Music Latin, Mercury Records та іншими. Офіційний каталог Marshmello продовжує використовувати Joytime Collective як одну з центральних складових проєкту.
Музичний стиль
Визначити Marshmello одним жанром практично неможливо. Спочатку його музика базувалася на future bass, trap і мелодійній bass-електроніці. Alone стала характерним прикладом цієї ранньої естетики: проста синтезаторна мелодія, яскравий басовий дроп і майже дитяча за своєю безпосередністю емоційність.
Пізніші поп-колаборації змінили баланс. У Silence, Friends або Happier продюсер дедалі частіше використовував електроніку не як самостійну демонстрацію техніки, а як фон і кульмінацію вокальної пісні. Паралельно Shockwave і MELLODEATH показують значно важчий бік його творчості.
Sugar Papi продемонстрував здатність адаптуватися до латиноамериканських жанрів, а One Thing Right, Miles On It, Holy Water, Where We Go і Another Drink сформували окрему country-лінію. Тому Marshmello точніше характеризувати не як future bass-діджея, а як електронного продюсера-кросовера, здатного переносити власні продюсерські методи між різними музичними культурами.
Основні альбоми та великі проєкти Marshmello
- Joytime — 2016
- Joytime II — 2018
- Joytime III — 2019
- Shockwave — 2021
- Sugar Papi — 2023
- MELLODEATH Tapes Vol. I — 2024, спільно з SVDDEN DEATH
- The R♾️ts — 2024
Офіційний каталог Marshmello окремо перелічує серію Joytime, Shockwave, Sugar Papi і MELLODEATH Tapes Vol. I; The R♾️ts також вийшов у 2024 році як самостійний десятикомпозиційний реліз.
Ключові композиції
- Keep It Mello — 2015
- Alone — 2016
- Silence — 2017, з Khalid
- Wolves — 2017, з Selena Gomez
- Friends — 2018, з Anne-Marie
- Happier — 2018, з Bastille
- Here With Me — 2019, з CHVRCHES
- One Thing Right — 2019, з Kane Brown
- Come & Go — 2020, з Juice WRLD
- Be Kind — 2020, з Halsey
- Leave Before You Love Me — 2021, з Jonas Brothers
- El Merengue — 2023, з Manuel Turizo
- Miles On It — 2024, з Kane Brown
- Slow Motion — 2025, з Jonas Brothers
- Holy Water — 2025, з Jelly Roll
- Phoenix — 2026, з Portugal. The Man
- Where We Go — 2026, з Thomas Rhett
- Another Drink — 2026, з Kelsea Ballerini
- How I Feel — 2026, з Viperactive
Чому Marshmello став важливим для електронної поп-музики
Історія Marshmello відрізняється від типової кар’єри EDM-діджея 2010-х. Він не залишився артистом одного фестивального періоду й не побудував каталог навколо нескінченного повторення Alone. Натомість проєкт поступово перетворився на універсальну продюсерську платформу, здатну працювати з електронною музикою, попом, хіп-хопом, латиноамериканською сценою та country.
Його найбільший хіт Happier встановив один із найдовговічніших рекордів в історії танцювального чарта Billboard, Fortnite-шоу стало важливою точкою розвитку масових внутрішньоігрових концертів, Shockwave приніс першу номінацію Grammy, а Sugar Papi продемонстрував здатність повністю змінювати культурний і жанровий контекст альбому.
При цьому Marshmello продовжує періодично повертатися до тієї електронної основи, з якої виріс проєкт: Shockwave, MELLODEATH, The R♾️ts і пізні bass-релізи існують паралельно з комерційними вокальними колабораціями. Саме ця подвійність — упізнаваний масовий образ і здатність вільно переміщатися між різними музичними сценами — стала однією з найстійкіших рис його кар’єри.
