Skrillex - Біографія та дискографія, усі альбоми й пісні

Skrillex (справжнє ім’я — Сонні Джон Мур / Sonny John Moore; нар. 15 січня 1988 року, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США) — американський DJ, музичний продюсер, композитор, співак і мультиінструменталіст. Розпочавши професійну кар’єру як фронтмен post-hardcore-гурту From First to Last, він згодом став однією з центральних фігур світової електронної музики 2010-х. Його ранні записи під ім’ям Skrillex відіграли важливу роль у глобальній популяризації dubstep та його агресивнішої американської гілки, а подальша кар’єра охопила garage, house, jungle, trap, bass music, techno, pop, hip-hop, dancehall і багато інших напрямів.

From First to Last: кар’єра почалася не з електронної музики

До появи імені Skrillex Сонні Мур був пов’язаний насамперед з американською альтернативною сценою. У підлітковому віці він займався музикою і в 2004 році став вокалістом From First to Last, одного з помітних post-hardcore-гуртів свого покоління.

З Муром гурт записав два альбоми — Dear Diary, My Teen Angst Has a Bodycount у 2004 році та Heroine у 2006-му. Його високий емоційний вокал і сценічна манера стали важливою частиною ранньої ідентичності колективу.

Інтенсивні гастролі призвели до серйозних проблем із голосом. From First to Last довелося скасовувати частину виступів, а Мур переніс медичне втручання на голосових зв’язках. На початку 2007 року він залишив гурт, щоб зосередитися на сольній музиці.

Зв’язок із From First to Last при цьому не зник остаточно. У 2017 році Мур знову записав вокал для синглу Make War і виступив із гуртом у Лос-Анджелесі, а у 2018-му взяв участь у композиції Surrender.

Перехід від Sonny Moore до Skrillex

Після виходу з гурту Мур деякий час випускав сольний матеріал під власним ім’ям. Перший самостійний EP з’явився у 2009 році, а музика поступово відходила від post-hardcore у бік програмування, синтезаторів та електронної ритміки.

Псевдонім Skrillex закріпився приблизно на межі 2009–2010 років. До цього Мур також використовував ім’я Twipz, про що згадує офіційний профіль Recording Academy.

У 2010 році він самостійно поширив безкоштовний EP My Name Is Skrillex. Запис уже містив основні елементи нового напряму його музики: різко оброблені bass, glitch-ефекти, агресивне програмування ударних і швидкі переходи між важкими та мелодичними фрагментами.

Scary Monsters and Nice Sprites і переломний момент в історії dubstep

22 жовтня 2010 року вийшов EP Scary Monsters and Nice Sprites. Реліз став ключовою точкою всієї подальшої кар’єри Skrillex. Його заголовна композиція поєднала dubstep-ритміку з надзвичайно агресивним bass sound design, glitch-обробкою та структурою, яка за динамікою була ближчою до американського rock і metal.

Skrillex не створював dubstep: жанр сформувався у Великій Британії значно раніше навколо лондонської garage і bass-сцени. Однак Scary Monsters and Nice Sprites став одним із релізів, які радикально розширили міжнародну аудиторію жанру та допомогли закріпити важче американське прочитання dubstep. Apple Music прямо зазначає, що EP не винайшов dubstep, але став одним із каталізаторів його глобального злету.

Паралельно величезну популярність отримав його ремікс на Cinema Benny Benassi. Ці роботи зробили характерне bass-звучання Skrillex частиною масової festival EDM-культури початку 2010-х.

Перші Grammy і перетворення на міжнародного артиста

На 54-й церемонії Grammy у 2012 році Skrillex одразу виграв три нагороди: Best Dance Recording за Scary Monsters and Nice Sprites, Best Dance/Electronica Album за однойменний EP і Best Remixed Recording, Non-Classical за ремікс Cinema. Це були його перші перемоги на Grammy.

Наступний реліз, Bangarang, вийшов наприкінці 2011 року і продовжив розвиток яскравішого та мелодичнішого варіанта його bass-музики. До EP увійшли Bangarang із Sirah, Kyoto, Summit з Ellie Goulding та інші композиції.

На наступній церемонії Grammy Skrillex знову отримав три нагороди: за Bangarang як dance recording і electronic album, а також за спільний із NERO ремікс Promises.

За кілька років артист пройшов шлях від невеликих клубних виступів до найбільших фестивалів електронної музики, а характерний синтезований bass sound початку його кар’єри став одним із найчастіше копійованих прийомів першої половини 2010-х.

Recess — перший повноформатний альбом

У 2014 році Skrillex випустив дебютний студійний альбом Recess. Платівка піднялася до №4 Billboard 200 і продемонструвала значно ширший музичний діапазон, ніж його рання репутація «dubstep-продюсера».

На Recess bass music сусідила з electro house, jungle, trap, reggae та експериментальною електронною музикою. Серед учасників запису були Ragga Twins, Chance the Rapper, Diplo, Kill the Noise, Fatman Scoop, Alvin Risk та інші музиканти.

Альбом містив Try It Out, Ragga Bomb, Ease My Mind, Recess, Dirty Vibe і Doompy Poomp. Замість повторення формули Scary Monsters and Nice Sprites Мур уже на першій повноформатній платівці почав розглядати Skrillex як проєкт без жорсткої жанрової межі.

OWSLA

У 2011 році Skrillex разом із партнерами запустив власний лейбл OWSLA. Назва пов’язана з романом Річарда Адамса Watership Down. Першим релізом компанії став EP Spitfire Porter Robinson.

За роки роботи каталог OWSLA включав музику Porter Robinson, Zedd, Kill the Noise, Dillon Francis, Seven Lions, What So Not, Mija, Marshmello, TroyBoi, Valentino Khan, AC Slater, Salvatore Ganacci, KOAN Sound, Moody Good та багатьох інших артистів.

OWSLA працював не лише як традиційний звукозаписний лейбл. Навколо бренду формувалися радіошоу, події, візуальні проєкти та власне середовище артистів, тому його вплив на американську bass- та electronic-сцену 2010-х виявився значно ширшим за каталог окремих релізів.

Лейбл продовжує використовуватися і для музики самого Skrillex: його альбоми 2025 і 2026 років офіційно випущені як OWSLA/Atlantic Recording Corporation.

Dog Blood із Boys Noize

Ще одним важливим напрямом став проєкт Dog Blood, створений Skrillex разом із німецьким продюсером Boys Noize у 2012 році.

Дебютний реліз Next Order / Middle Finger поєднав bass-підхід Skrillex із жорсткішою electro та techno-естетикою Boys Noize. У 2013 році вийшов Middle Finger, Pt. 2, а після перерви дует повернувся у 2019-му з EP Turn Off the Lights.

Dog Blood став раннім прикладом прагнення Skrillex виходити за межі жанрової формули, яка зробила його знаменитим. У музиці проєкту значно сильніше чути techno, electro, breakbeat і warehouse-oriented club production.

Jack Ü: Skrillex і Diplo

Найбільш комерційно успішним сайд-проєктом Skrillex став Jack Ü, створений разом із Diplo.

У лютому 2015 року дует випустив єдиний студійний альбом Skrillex and Diplo Present Jack Ü. У записі брали участь Kiesza, 2 Chainz, AlunaGeorge, Missy Elliott та інші артисти.

Головним хітом проєкту стала Where Are Ü Now з Justin Bieber. Композиція поєднала електронний production Skrillex і Diplo з pop-вокалом і стала першим Top 10-хітом Skrillex у США.

На Grammy 2016 року Jack Ü отримали Best Dance/Electronic Album, а Where Are Ü Now виграла Best Dance Recording. Ці дві перемоги збільшили кількість Grammy Skrillex до восьми.

Робота над Jack Ü вплинула і на pop-production другої половини 2010-х: елементи dancehall, bass music і мінімалістичного електронного production, які використовував дует, стали помітною частиною міжнародного pop-звучання того періоду.

Робота за межами власного проєкту

Skrillex регулярно виступає не лише як основний артист, а й як продюсер або співавтор чужої музики.

Його каталог включає роботу з Korn, для яких він брав участь у створенні Get Up! і Narcissistic Cannibal, з A$AP Rocky над Wild for the Night, з Rick Ross над Purple Lamborghini, а також із Justin Bieber, The Weeknd, Ty Dolla $ign, FKA twigs, Travis Scott та багатьма іншими виконавцями.

Purple Lamborghini, створена для фільму Suicide Squad, отримала номінацію Grammy в категорії Best Song Written for Visual Media.

У фільмографії Skrillex також виділяється Spring Breakers Гармоні Коріна, для якого він працював над музикою, а в ігровій індустрії — Face My Fears, створена з Hikaru Utada і Poo Bear для Kingdom Hearts III.

Тривалий період без сольного альбому

Після Recess повноцінного сольного альбому Skrillex не випускав майже дев’ять років, однак цей період не був творчою паузою.

Він продовжував публікувати сингли, ремікси та спільні роботи. Серед помітних релізів — Would You Ever з Poo Bear, ремікс на HUMBLE. Kendrick Lamar, Midnight Hour з Boys Noize і Ty Dolla $ign, Supersonic (My Existence) з Noisia, josh pan і Dylan Brady, Butterflies із Four Tet і Starrah, In Da Getto з J Balvin та Don't Go з Justin Bieber і Don Toliver.

Цей період поступово змінив саме уявлення про звучання Skrillex. У production стало більше UK garage, house, jungle, hip-hop та експериментальної bass-музики, а фірмова агресія раннього dubstep перестала бути обов’язковим елементом кожного релізу.

Quest For Fire

17 лютого 2023 року вийшов другий сольний студійний альбом Quest For Fire — перша повноформатна робота Skrillex після Recess. Альбом містить 15 треків і поєднує bassline, UK garage, dubstep, dancehall, house, jungle та експериментальну club music.

У записі брали участь Fred again.., Flowdan, Four Tet, Starrah, Missy Elliott, Mr. Oizo, Dylan Brady, Nai Barghouti, Porter Robinson, Bibi Bourelly, Joker, Sleepnet та інші виконавці.

Однією з центральних композицій стала Rumble, створена Skrillex, Fred again.. і Flowdan. Трек побудований навколо мінімалістичної bass-архітектури та характерного вокалу Flowdan, помітно відрізняючись від максималізму ранніх робіт Skrillex.

У 2024 році Rumble принесла йому дев’яту премію Grammy — Best Dance/Electronic Recording. Сам Quest For Fire був номінований на Best Dance/Electronic Album.

Don't Get Too Close

Уже 18 лютого 2023 року, наступного дня після Quest For Fire, Skrillex несподівано випустив третій сольний альбом Don't Get Too Close.

Якщо Quest For Fire переважно орієнтований на клубну та bass-сцену, то Don't Get Too Close значно м’якший. У ньому більше garage, trap, R&B і pop, а вокальні партії відіграють набагато помітнішу роль.

Серед учасників альбому — Bobby Raps, PinkPantheress, Trippie Redd, Bladee, Yung Lean, Bibi Bourelly, Kid Cudi, Chief Keef, Corbin і Justin Bieber. Заголовна композиція стала одним із рідкісних записів, де чути власний вокал Сонні Мура.

Два альбоми, випущені з інтервалом в один день, фактично розділили сучасну музику Skrillex на дві взаємодоповнювальні сторони: клубну та bass-орієнтовану на Quest For Fire і більш пісенну на Don't Get Too Close.

Skrillex, Fred again.. і Four Tet

Період навколо Quest For Fire збігся з тісною співпрацею Skrillex із Fred again.. і Four Tet.

У лютому 2023 року троє артистів зіграли багатогодинний спільний сет у Madison Square Garden у Нью-Йорку. Через кілька місяців вони несподівано закрили другий вікенд Coachella 2023, замінивши Frank Ocean у фінальному слоті фестивалю.

Ці виступи стали помітним явищем сучасної club-культури: замість ретельно відрепетируваного EDM-шоу артисти будували сет навколо вільної back-to-back взаємодії, перемикаючись між house, garage, techno, dubstep і власними невиданими роботами.

F*CK U SKRILLEX YOU THINK UR ANDY WARHOL BUT UR NOT!! <3

1 квітня 2025 року Skrillex без традиційної тривалої промокампанії випустив четвертий сольний студійний альбом F*CK U SKRILLEX YOU THINK UR ANDY WARHOL BUT UR NOT!! <3. Платівка містить 34 треки загальною тривалістю близько 46 хвилин і побудована як майже безперервний потік коротких композицій та переходів.

За жанровим діапазоном це одна з найрадикальніших робіт у його каталозі. В альбомі перетинаються classic dubstep, Brazilian phonk, hardcore techno, trance, experimental bass і фрагменти pop-музики. Серед учасників — Boys Noize, Dylan Brady, Varg2™, Whitearmor, jamesjamesjames та інші музиканти.

Композиція VOLTAGE була номінована на Grammy 2026 року в категорії Best Dance/Electronic Recording, а сам альбом — на Best Dance/Electronic Album. На церемонії обидві категорії виграли інші виконавці, тому загальна кількість перемог Skrillex залишилася на рівні дев’яти.

Наприкінці 2025 року вийшов EP hit me where it hurts x, що включив роботи з ISOxo, Virtual Riot, Moody Good, Nakeesha, Dylan Brady і Caroline Polachek.

SOMA і новий етап клубного звучання

5 червня 2026 року вийшов п’ятий студійний альбом Skrillex SOMA — 13-трекова платівка, знову випущена через OWSLA та Atlantic Records.

У порівнянні з хаотичною структурою попереднього альбому SOMA помітно більш зібраний. Музика рухається між progressive house, techno, Brazilian club music, bass і різними регіональними формами сучасної електронної музики.

Серед колаборацій — Nitepunk, Blawan, Randomer, MC Dricka, ISOxo, Cristale, TeeZandos, Taichu, Anita B Queen та інші артисти. Thistle поєднує британське techno/bass-середовище з бразильським вокалом MC Dricka, а загальний каталог альбому підкреслює дедалі більш міжнародний характер production Skrillex.

Реліз продовжив тенденцію, помітну ще на Quest For Fire: замість одного домінуючого «фірмового жанру» Skrillex дедалі частіше працює як сполучна ланка між різними клубними культурами та продюсерськими школами.

CONTRA

Паралельно з новою музикою Skrillex запустив CONTRA — власну мультидисциплінарну платформу та серію подій.

Перша велика подія CONTRA пройшла в Kraftwerk Berlin 30–31 травня 2026 року. Програма дводенного проєкту налічувала понад 70 артистів і включала представників різних напрямів електронної та експериментальної культури.

CONTRA розвиває підхід, який простежувався в кар’єрі Skrillex ще з часів OWSLA: створення середовища навколо музики замість роботи виключно у форматі власного DJ-проєкту.

Чому звучання Skrillex стало настільки впливовим

Найпомітніший технічний вплив раннього Skrillex пов’язаний із sound design.

У Scary Monsters and Nice Sprites, First of the Year (Equinox) і Bangarang bass перестав виконувати лише ритмічну або гармонічну функцію та перетворився майже на самостійного персонажа композиції. Частотна модуляція, різкі pitch-зміни, distortion, resampling і швидко змінювані тембри створювали відчуття «розмовляючих» синтезаторів.

Ці техніки існували й до Skrillex, однак масштаб його популярності зробив такий підхід орієнтиром для величезної кількості молодих продюсерів першої половини 2010-х.

Водночас у його музиці зберігся досвід rock-вокаліста. Навіть в інструментальних композиціях часто використовується драматургія, близька до hardcore і metal: build-up працює як наростання перед breakdown, а bass-drop виконує функцію важкого гітарного рифу.

Пізній каталог значно складніший. Quest For Fire, F*CK U SKRILLEX YOU THINK UR ANDY WARHOL BUT UR NOT!! <3 і SOMA будуються вже не навколо однієї форми bass-drop, а навколо детального програмування ударних, простору, вокального монтажу та поєднання різних регіональних клубних жанрів.

Grammy Awards

За даними Recording Academy, Skrillex має 9 перемог і 20 номінацій Grammy.

Його перемоги пов’язані з чотирма основними періодами кар’єри: Scary Monsters and Nice Sprites і реміксом Cinema у 2012 році; Bangarang і реміксом NERO Promises у 2013-му; проєктом Jack Ü і Where Are Ü Now у 2016-му; а також Rumble із Fred again.. і Flowdan у 2024 році.

Окрім власних dance-категорій, Skrillex отримував номінації як учасник або автор проєктів Beyoncé, Justin Bieber і саундтреку Suicide Squad.

Дискографія Skrillex

Студійні альбоми

• 2014 — Recess
• 2023 — Quest For Fire
• 2023 — Don't Get Too Close
• 2025 — F*CK U SKRILLEX YOU THINK UR ANDY WARHOL BUT UR NOT!! <3
• 2026 — SOMA

Основні EP

• 2009 — Gypsyhook EP — під ім’ям Sonny Moore
• 2010 — My Name Is Skrillex
• 2010 — Scary Monsters and Nice Sprites
• 2011 — More Monsters and Sprites
• 2011 — Bangarang
• 2013 — Leaving
• 2019 — Show Tracks
• 2025 — hit me where it hurts x

Інші проєкти

• 2004 — Dear Diary, My Teen Angst Has a Bodycount — From First to Last
• 2006 — Heroine — From First to Last
• 2012 — Next Order / Middle Finger — Dog Blood
• 2013 — Middle Finger, Pt. 2 — Dog Blood
• 2015 — Skrillex and Diplo Present Jack Ü — Jack Ü
• 2019 — Turn Off the Lights EP — Dog Blood

Вибрані ключові треки

• 2010 — Scary Monsters and Nice Sprites
• 2011 — First of the Year (Equinox)
• 2011 — Bangarang — feat. Sirah
• 2011 — Summit — feat. Ellie Goulding
• 2012 — Make It Bun Dem — з Damian “Jr. Gong” Marley
• 2013 — Wild for the Night — A$AP Rocky feat. Skrillex & Birdy Nam Nam
• 2015 — Where Are Ü Now — Jack Ü feat. Justin Bieber
• 2016 — Purple Lamborghini — з Rick Ross
• 2017 — Would You Ever — з Poo Bear
• 2019 — Midnight Hour — з Boys Noize і Ty Dolla $ign
• 2021 — Supersonic (My Existence) — з Noisia, josh pan і Dylan Brady
• 2021 — Butterflies — зі Starrah і Four Tet
• 2021 — In Da Getto — з J Balvin
• 2023 — Rumble — з Fred again.. і Flowdan
• 2023 — RATATA — з Missy Elliott і Mr. Oizo
• 2023 — XENA — з Nai Barghouti
• 2024 — TAKA — з Ahadadream і Priya Ragu
• 2025 — VOLTAGE
• 2025 — fuze — з ISOxo
• 2026 — Thistle — з Randomer, Blawan і MC Dricka.

Місце Skrillex в електронній музиці

Вплив Skrillex визначається не лише успіхом його раннього dubstep-періоду. Його кар’єра поєднує кілька музичних світів, які рідко існували в одному професійному маршруті: post-hardcore, американський EDM, британську bass-культуру, pop-production, hip-hop, underground club music та експериментальну електроніку.

Scary Monsters and Nice Sprites зробив важку bass-музику частиною міжнародного масового простору, Jack Ü показав можливості електронного продюсера всередині глобального pop, а Quest For Fire і наступні альбоми закріпили перехід від упізнаваної жанрової формули до значно вільнішого club production.

При цьому різні етапи кар’єри не відокремлені один від одного. Досвід From First to Last чути у ставленні Мура до динаміки та вокалу; ранній dubstep залишається частиною його bass-мови; OWSLA сформував навколо нього власне продюсерське середовище; Jack Ü і численні колаборації розширили його роботу до pop і hip-hop; а проєкти останніх років пов’язують Skrillex із сучасною garage, techno, jungle та глобальною club-сценою.

Саме постійне переосмислення власного звучання стало однією з найбільш стійких характеристик Skrillex — артиста, чий вплив на електронну музику пов’язаний не з одним жанром, а з тим, як різні форми club і bass music переходили з локальних сцен у міжнародну музичну культуру.