The Chainsmokers - Біографія та дискографія, усі альбоми й пісні | Сторінки: 2

The Chainsmokers — американський електронний дует, до складу якого входять Drew Taggart і Alex Pall. Проєкт сформувався в Нью-Йорку і пройшов шлях від клубного EDM та інтернет-реміксів до одного з найбільших pop-electronic проєктів другої половини 2010-х. Музика The Chainsmokers поєднує EDM, pop, electropop, future bass, progressive house та елементи альтернативної електронної музики. Sony характеризує їхнє звучання як таке, що перебуває на перетині indie, progressive і pop.

До складу входять Andrew «Drew» Taggart — продюсер, автор пісень, вокаліст і мультиінструменталіст — та Alex Pall — діджей, продюсер і співавтор проєкту. Особливістю The Chainsmokers стало поступове перетворення з традиційного DJ-дуету на pop-гурт, у якому Taggart почав виконувати провідні вокальні партії, а концертні шоу набули елементів повноцінного live-band формату.

Світову популярність їм приніс вірусний сингл #SELFIE у 2014 році, однак довготривала кар’єра сформувалася вже після виходу Roses, Don’t Let Me Down і Closer. Остання провела 12 тижнів на першому місці Billboard Hot 100, а Don’t Let Me Down принесла дуету Grammy.

Формування The Chainsmokers

Історія проєкту почалася ще до появи нинішнього складу.

Alex Pall виступав у Нью-Йорку під назвою The Chainsmokers разом із діджеєм Rhett Bixler. Вони грали тривалі клубні сети, однак Bixler згодом залишив проєкт. Pall вирішив продовжити The Chainsmokers і через менеджера Adam Alpert познайомився з Drew Taggart. Сучасний склад дуету сформувався у 2012 році.

Pall у той період поєднував діджеїнг із роботою в художній галереї в Нью-Йорку. Taggart вивчав музичний бізнес у Syracuse University і до переїзду в Нью-Йорк займався власним електронним продакшеном. Їхні професійні навички добре доповнювали один одного: Pall уже мав досвід клубних виступів і контакти на нью-йоркській сцені, тоді як Taggart був більше орієнтований на студійне виробництво музики.

Adam Alpert став не лише менеджером проєкту, а пізніше відіграв важливу роль у створенні всієї інфраструктури навколо дуету — включно з Disruptor Records, запущеним як спільне підприємство із Sony Music.

Перші ремікси

До міжнародної популярності The Chainsmokers систематично випускали ремікси на композиції незалежних виконавців.

Їхня стратегія була надзвичайно дисциплінованою: музиканти шукали нові пісні, які починали привертати увагу музичних блогів і Hype Machine, швидко створювали власні версії та розсилали їх редакціям і блогерам.

Pall пізніше розповідав, що фактично робота йшла безперервними двотижневими циклами: Taggart займався продакшеном, після чого Pall перемикався на поширення готового реміксу, поки створювалася наступна робота. Такий режим тривав близько двох років.

Одним із помітних ранніх реміксів стала версія Daughter — Medicine, що набула популярності на Hype Machine.

Паралельно з’являвся і власний матеріал, включно зі співпрацею з Priyanka Chopra у Erase.

#SELFIE

Перший міжнародний прорив відбувся у 2014 році.

Композиція #SELFIE спочатку задумувалася як іронічний коментар до клубної та соціальної культури епохи Instagram: поверх EDM-інструменталу звучить монолог дівчини, яка обговорює фотографії, стосунки та публікації в соціальних мережах.

Трек несподівано перетворився на вірусний хіт.

#SELFIE досяг 16-го місця Billboard Hot 100 і очолив Hot Dance/Electronic Songs.

Успіх зробив The Chainsmokers широко впізнаваними, але водночас створив проблему: проєкт почали сприймати передусім як авторів novelty-hit.

Наступні роки багато в чому стали спробою довести, що #SELFIE не визначає музичні можливості дуету.

Перехід до більш мелодійного звучання

Після #SELFIE The Chainsmokers поступово відійшли від комедійної EDM-моделі.

Перелом стався з Roses, записаною зі співачкою ROZES.

Пісня значно відрізнялася від раннього матеріалу: спокійніший темп, емоційний вокал, мелодійний electronic production і менш агресивний drop.

У США Roses досягла шостого місця Billboard Hot 100. Pall пізніше називав успіх композиції моментом, коли у дуету остаточно сформувалося розуміння власного напряму.

У жовтні 2015 року вийшов перший EP Bouquet, до якого увійшли Roses, New York City, Until You Were Gone, Waterbed і Good Intentions.

Don’t Let Me Down

У лютому 2016 року The Chainsmokers випустили Don’t Let Me Down з Daya.

Композиція поєднала pop-вокал із future-bass і trap-oriented EDM-продакшеном. Вона досягла третього місця Billboard Hot 100 і стала одним із головних електронних хітів року.

У лютому 2017 року Don’t Let Me Down принесла The Chainsmokers їхню першу і на сьогодні головну Grammy — Best Dance Recording.

На тій самій церемонії дует був номінований як Best New Artist, а Closer отримала номінацію Best Pop Duo/Group Performance.

Closer

29 липня 2016 року вийшла Closer з Halsey.

Пісня стала принципово важливою ще з однієї причини: провідну чоловічу вокальну партію вперше виконав Drew Taggart. До цього The Chainsmokers переважно будували пісні навколо запрошених вокалістів.

Closer була значно ближчою до electropop і future bass, ніж до класичного фестивального EDM. У тексті використовувалася ностальгічна історія двох колишніх закоханих, а аранжування будувалося навколо простого синтезаторного hook замість традиційного massive EDM-drop.

Результат став найбільшим комерційним успіхом у кар’єрі дуету.

Closer провела 12 тижнів на першому місці Billboard Hot 100.

Пісня стала найтривалішим американським №1 2016 року й остаточно перевела The Chainsmokers з EDM-індустрії у глобальний pop-мейнстрим.

Collage

4 листопада 2016 року вийшов другий EP Collage.

До нього увійшли:

• Setting Fires
• All We Know
• Closer
• Inside Out
• Don’t Let Me Down.

На момент релізу чотири раніше опубліковані пісні проєкту вже накопичили понад мільярд стримів, що демонструвало масштаб стрімкого зростання дуету.

Collage досяг шостого місця Billboard 200.

Paris

У січні 2017 року The Chainsmokers представили Paris.

На відміну від багатьох попередніх робіт дуету, в офіційній назві пісні взагалі не був зазначений запрошений виконавець. Основний вокал виконав Taggart.

Композиція продовжила лінію Closer: електронна музика дедалі сильніше ставала основою для повноцінного pop songwriting, а не самостійним центром треку.

Something Just Like This

У лютому 2017 року The Chainsmokers об’єдналися з Coldplay у Something Just Like This.

Пісня була вперше представлена під час BRIT Awards і досягла третього місця Billboard Hot 100.

Вона стала одним із найбільших прикладів поєднання festival-electronic production з естетикою стадіонного pop-rock гурту.

Memories...Do Not Open

7 квітня 2017 року вийшов дебютний студійний альбом Memories...Do Not Open.

Платівка дебютувала на першому місці Billboard 200.

До неї увійшли:

• The One
• Break Up Every Night
• Bloodstream
• Don’t Say
• Something Just Like This
• My Type
• It Won’t Kill Ya
• Paris
• Honest
• Wake Up Alone
• Young
• Last Day Alive.

На цьому альбомі остаточно сформувалася модель The Chainsmokers як pop-electronic проєкту: електронний продакшен, пісні про невдалі стосунки, молодість, вечірки й емоційну нестабільність, а також дедалі помітніший вокал Taggart.

Memories...Do Not Open виявився не просто успішним EDM-альбомом — він закріпив The Chainsmokers серед найбільших mainstream-проєктів свого періоду.

Концертна трансформація

Після успіху Closer і дебютного альбому змінився і формат виступів.

The Chainsmokers почали поступово відходити від класичної схеми «два діджеї за пультом». Taggart почав співати наживо, грати на гітарі та клавішних, а в концертному складі з’явився барабанщик Matt McGuire.

У результаті шоу почало поєднувати DJ-set, електронний виступ та елементи pop-rock концерту.

Ця гібридна модель дозволяла одночасно виконувати club-oriented матеріал і пісні на кшталт Closer, Paris або Something Just Like This, яким була потрібна більш традиційна концертна структура.

Sick Boy

У 2018 році почався наступний етап.

Замість звичайної альбомної кампанії The Chainsmokers використали принцип, який Sony пізніше назвав building album: пісні випускалися поступово протягом року, а потім формували повноцінний реліз.

Альбом Sick Boy вийшов у грудні 2018 року.

Серед його найпомітніших треків:

• Sick Boy
• Everybody Hates Me
• Somebody
• Side Effects
• This Feeling
• Beach House
• Hope.

Лірика стала помітно похмурішою і більш саморефлексивною. На зміну романтичній ностальгії Closer прийшли теми тиску слави, соціальних мереж, самооцінки та ставлення артиста до публічного образу.

Саме Sick Boy показав, що дует готовий свідомо змінювати настрій музики навіть після величезного комерційного успіху попередньої формули.

This Feeling і Hope

Серед найбільших пісень цього періоду опинилася This Feeling з Kelsea Ballerini.

Іншою важливою роботою стала Hope зі шведською співачкою Winona Oak. Це співробітництво отримає продовження майже через вісім років — уже у 2026 році.

World War Joy

У 2019 році та сама поетапна модель релізів була використана для третього альбому World War Joy. Sony прямо зазначає, що Sick Boy і World War Joy будувалися через послідовний випуск окремих пісень.

До альбому увійшли:

• Who Do You Love
• Kills You Slowly
• Do You Mean
• Call You Mine
• Takeaway
• Push My Luck
• The Reaper
• Family
• P.S. I Hope You’re Happy
• See the Way.

Серед запрошених артистів були 5 Seconds of Summer, Bebe Rexha, ILLENIUM, Lennon Stella і blink-182.

У цей період The Chainsmokers продовжили рухатися від чистого EDM у бік пісенного pop/electronic формату.

Takeaway

Особливе місце в World War Joy займає Takeaway, записана разом з ILLENIUM і Lennon Stella.

Композиція поєднала більш мелодійну сторону The Chainsmokers з емоційним future-bass підходом ILLENIUM і стала однією з найвпізнаваніших робіт альбому.

Найбільший комерційний період

До кінця 2010-х The Chainsmokers перетворилися не лише на надзвичайно успішний streaming-проєкт, а й на одну з найбільших гастрольних електронних груп.

У 2019 році Forbes поставив The Chainsmokers на перше місце серед найбільш високооплачуваних електронних артистів року, оцінивши їхній дохід до сплати податків у 46 мільйонів доларів. Вони перервали шестирічну серію Calvin Harris на вершині рейтингу.

Суттєву роль відігравали міжнародні тури та багаторічна клубна робота в Las Vegas.

Пауза після 2019 року

Після надзвичайно інтенсивного періоду The Chainsmokers вирішили тимчасово скоротити публічну активність.

На початку 2020 року дует фактично пішов із соціальних мереж і перестав регулярно випускати музику, зосередившись на створенні наступного альбому.

Пауза збіглася з пандемією, але рішення відійти від постійного випуску контенту було також творчим кроком. Повернувшись у 2022 році, Pall і Taggart говорили Billboard уже про більш зрілий етап проєкту.

So Far So Good

13 травня 2022 року вийшов четвертий студійний альбом So Far So Good.

Це був перший повноцінний альбом The Chainsmokers після трирічної перерви й перший після періоду свідомого відходу від постійного інформаційного циклу.

До числа основних пісень увійшли:

• Riptide
• High
• iPad
• Maradona
• Solo Mission
• Something Different
• I Love U
• If You’re Serious
• Channel 1.

So Far So Good очолив Billboard Top Dance/Electronic Albums.

Альбом був менш залежним від запрошених pop-зірок, ніж попередні роботи, і сильніше концентрувався на власному songwriting Taggart і Pall.

Summertime Friends

У 2023 році The Chainsmokers продовжили активно випускати нову музику і представили п’ятий студійний альбом Summertime Friends. Billboard і Apple Music відносять його до повноцінних альбомних релізів дуету.

Проєкт включав матеріал, який виходив протягом року.

Серед помітних робіт періоду:

• Summertime Friends
• See You Again
• My Bad
• Celular
• Jungle.

У Jungle The Chainsmokers об’єдналися з Alok.

На цьому етапі звучання знову стало менш монолітним: mainstream pop сусідив із house, melodic dance і легшим festival-oriented матеріалом.

Party Never Ends

У серпні 2023 року дует провів у Los Angeles State Historic Park велике шоу The Party Never Ends.

За даними Billboard, захід встановив рекорд відвідуваності майданчика.

Назва Party Never Ends згодом продовжила використовуватися як частина концертного бренду The Chainsmokers.

No Hard Feelings

10 травня 2024 року вийшов EP No Hard Feelings.

Проєкт позначив черговий рух у бік більш клубного електронного матеріалу після відносно pop-oriented Summertime Friends. Sony включає No Hard Feelings до основної сучасної дискографії гурту.

Особливо помітним релізом стала Addicted, записана з бразильським продюсером Zerb за участю Ink. Apple Music і актуальні каталоги продовжують включати її до числа найпопулярніших сучасних пісень The Chainsmokers.

У цей період також вийшли Friday, Bad Advice, Tennis Court і No Shade at Pitti.

Breathe

У 2025 році почався ще один релізний цикл.

Після синглів White Wine & Adderall, Helium, Spaces і Smooth 24 жовтня вийшов EP Breathe.

Apple Music визначає його як шостий EP The Chainsmokers. Восьмитрековий проєкт поєднує pop, electronic dance, UK garage і більш мелодійні напрями сучасної електронної музики.

Особливо символічним стало повернення Daya у композиції Veins — майже через десять років після Grammy-переможця Don’t Let Me Down.

Love Is Kind

У 2026 році The Chainsmokers повернулися до ще одного давнього творчого партнерства.

8 травня вийшов спільний з Oaks, раніше відомою як Winona Oak, EP Love Is Kind. Офіційний сайт The Chainsmokers називає його актуальним новим релізом проєкту.

До EP увійшли п’ять композицій:

• Echo
• Already Know
• Five Past Three
• Love Is Kind
• Wild.

Проєкт став першим великим спільним циклом The Chainsmokers і Oaks після їхньої роботи над Hope у 2018 році. Apple Music характеризує Love Is Kind як енергійний і емоційний dance-реліз, побудований навколо романтичної тематики.

Таким чином, до 2026 року гурт продовжує випускати нову музику більш ніж через десять років після #SELFIE.

The Chainsmokers у 2026 році

Проєкт зберігає активний міжнародний концертний графік.

У травні 2026 року The Chainsmokers виступили на EDC Las Vegas, а в липні — на Mainstage Tomorrowland Belgium. Apple Music випустив офіційні DJ-mix записи обох сетів.

Паралельно триває резиденційна і клубна діяльність у Las Vegas. Актуальний концертний календар включає регулярні виступи в Encore Beach Club та EBC at Night.

Музичний стиль

The Chainsmokers не можна коректно визначати виключно як future-bass дует.

Їхнє звучання суттєво змінювалося протягом кар’єри.

Ранній етап

У період #SELFIE основою були:

• electro house
• progressive house
• festival EDM

Roses і Collage

З 2015–2016 років центральними стали:

• future bass
• melodic EDM
• electropop
• trap-influenced electronic pop

Саме до цього періоду належать Roses, Don’t Let Me Down і Closer. Apple Music окремо відзначає перехід до trap-influenced future bass саме на цих роботах.

Memories...Do Not Open

У 2017 році музика сильніше наблизилася до mainstream pop і songwriting, при цьому електронний продакшен зберігся як основа.

Sick Boy і World War Joy

Звучання стало темнішим, з’явилися елементи alternative pop, pop-rock і більш експериментальної електроніки.

So Far So Good

Після паузи дует повернувся до мелодійного electronic pop, приділяючи більше уваги цілісності альбому і власному вокалу Taggart.

2023–2026

Summertime Friends, No Hard Feelings, Breathe і Love Is Kind демонструють більш вільну модель: house, UK garage, melodic dance, electropop і festival electronic існують усередині одного проєкту без спроби закріпитися за єдиним піджанром.

Drew Taggart як вокаліст

Однією з найважливіших змін в історії гурту стало рішення Drew Taggart самому співати власні пісні.

До Closer The Chainsmokers зазвичай використовували запрошених вокалістів. Closer стала першим великим доказом того, що Taggart може бути не лише продюсером, а й фронтменом.

Після цього його голос став постійною частиною каталогу.

Таке рішення суттєво змінило ідентичність проєкту: The Chainsmokers перестали залежати виключно від featured-вокалістів і отримали впізнаваного фронтмена.

Songwriting

Важливою особливістю The Chainsmokers є пісенна структура.

Попри EDM-походження, їхні найуспішніші роботи зазвичай будуються не навколо технічно складного drop, а навколо:

• простого вокального hook;
• розмовного тексту;
• тем стосунків і розставань;
• ностальгії;
• самоіронії;
• легко впізнаваного синтезаторного мотиву.

Самі музиканти формулювали підхід максимально просто: в основі має бути пісня. Apple Music наводить слова Taggart про те, що саме songwriting для них є головним вихідним елементом роботи.

Disruptor Records

Професійна історія The Chainsmokers тісно пов’язана з менеджером Adam Alpert.

У 2014 році Alpert запустив Disruptor Records у партнерстві із Sony Music. Надалі ключові релізи The Chainsmokers виходили через Disruptor / Columbia Records.

Ця структура дозволила об’єднати management, A&R, запис і маркетинг навколо однієї команди.

Kick The Habit Productions

У 2018 році Pall і Taggart розширили діяльність за межі музики, створивши Kick The Habit Productions.

Компанію було запущено для розробки кіно-, телевізійних і цифрових проєктів. Одним із перших заявлених проєктів став фільм, натхнений піснею Paris.

Таким чином, The Chainsmokers почали розвиватися не лише як музичний бренд, а й як entertainment production-компанія.

Mantis VC

Ще один напрям з’явився у 2019 році, коли Pall і Taggart стали співзасновниками венчурної компанії Mantis VC.

Фонд інвестує в технологічні стартапи у сферах fintech, machine learning, e-commerce, gaming, healthcare і cybersecurity. WIRED зазначав, що до 2023 року Mantis сформував широкий портфель технологічних інвестицій.

Цей проєкт існує окремо від музичної діяльності The Chainsmokers, але є помітною частиною бізнес-кар’єри Pall і Taggart.

Нагороди та досягнення

Серед основних досягнень The Chainsmokers:

• Grammy — Best Dance Recording за Don’t Let Me Down;
• номінація Grammy Best New Artist;
• номінація Grammy Best Pop Duo/Group Performance за Closer;
• Closer — 12 тижнів №1 Billboard Hot 100;
• Memories...Do Not Open — №1 Billboard 200;
• Roses — №6 Billboard Hot 100;
• Don’t Let Me Down — №3 Billboard Hot 100;
• Something Just Like This — №3 Billboard Hot 100;
• The Chainsmokers — №1 серед найбільш високооплачуваних електронних артистів Forbes у 2019 році.

Sony також вказує Grammy, American Music Awards, Billboard Music Awards, iHeartRadio Music Awards і MTV VMA серед великих нагород дуету.

Основна дискографія

Студійні альбоми

• Memories...Do Not Open — 2017
• Sick Boy — 2018
• World War Joy — 2019
• So Far So Good — 2022
• Summertime Friends — 2023.

Основні EP

• Bouquet — 2015
• Collage — 2016
• No Hard Feelings — 2024
• Breathe — 2025
• Love Is Kind — з Oaks, 2026.

Вибрані треки

• #SELFIE
• Roses
• Don’t Let Me Down
• Closer
• All We Know
• Paris
• Something Just Like This
• Sick Boy
• Everybody Hates Me
• This Feeling
• Hope
• Who Do You Love
• Call You Mine
• Takeaway
• High
• iPad
• Summertime Friends
• Jungle
• Addicted
• Friday
• White Wine & Adderall
• Spaces
• Veins
• Echo
• Love Is Kind.

The Chainsmokers з’явилися в момент, коли американський EDM уже перетворився на масову фестивальну індустрію. Тому вони не були засновниками EDM або future bass. Їхнє значення пов’язане з іншим етапом розвитку електронної музики.

Після вірусного #SELFIE дует зміг практично повністю змінити власний музичний образ. Roses перенесла акцент із novelty-EDM на мелодійну електронну пісню, Don’t Let Me Down поєднала pop songwriting із future bass, а Closer остаточно стерла межу між DJ-проєктом і pop-гуртом.

Саме цей період допоміг зробити мінімалістичну, емоційну електронну pop-музику одним із домінуючих комерційних звучань другої половини 2010-х.

Водночас The Chainsmokers не залишилися проєктом одного пікового періоду. Sick Boy і World War Joy змінили спосіб випуску альбомів, So Far So Good з’явився після свідомої творчої паузи, а Summertime Friends, No Hard Feelings, Breathe і Love Is Kind продовжили каталог уже у 2020-х.

Тому історію The Chainsmokers правильніше розглядати як перехід від нью-йоркського DJ-проєкту та інтернет-реміксів до глобального electronic-pop дуету, який навчився поєднувати клубний продакшен, pop-songwriting, власний вокал і великий концертний формат.