Benny Blanco
ВІА Гра — український жіночий попгурт, створений 3 вересня 2000 року в Києві продюсерами Дмитром Костюком і Костянтином Меладзе. Костюк виступив ініціатором і генеральним продюсером початкового проєкту, а Меладзе став його музичним продюсером, композитором і автором переважної більшості пісень. Перший склад утворили Альона Вінницька та Надія Грановська (Мейхер). За 25-річну історію через колектив пройшли 20 виконавиць, а найвідомішим вважається склад Анна Сєдокова — Надія Грановська — Віра Брежнєва. 23 травня 2025 року Костянтин Меладзе офіційно оголосив про завершення проєкту після виходу останнього синглу «Galileo».
«ВІА Гра» стала одним із найвпізнаваніших поппроєктів пострадянської сцени 2000-х. Музичну основу гурту становила мелодійна попмузика з елементами dance-pop, європопу та сучасної естради, однак не менш важливою частиною концепції були ретельно вибудувані вокальні партії, кліпи та сценічні образи. До головних пісень колективу належать «Попытка №5», «Стоп! Стоп! Стоп!», «Не оставляй меня, любимый!», «Убей мою подругу», «Океан и три реки», «Притяженья больше нет», «Бриллианты», «Л.М.Л.», «Поцелуи», «Анти-гейша», «Перемирие» і «У меня появился другой».
Створення ВІА Гри та перший склад
Ідея жіночого музичного проєкту виникла у Дмитра Костюка наприкінці 1990-х. До роботи над репертуаром залучили Костянтина Меладзе, уже відомого як композитор і автор пісень. Саме поєднання продюсерської концепції Костюка та пісенного матеріалу Меладзе визначило початкову модель «ВІА Гри».
Першою учасницею стала Альона Вінницька, яка працювала ведучою на українському музичному телеканалі BIZ-TV. Невдовзі до неї приєдналася Надія Мейхер, яка отримала в гурті сценічне прізвище Грановська. Хоча початкова концепція змінювалася в процесі підготовки, офіційний дебют відбувся саме у форматі дуету.
3 вересня 2000 року на BIZ-TV вперше показали кліп «Попытка №5». Ця дата вважається офіційним днем народження гурту. Пісня швидко стала одним із найбільших ранніх хітів колективу і в 2001 році принесла «ВІА Грі», зокрема, премію «Золотий грамофон».
Перший великий концерт гурту відбувся 20 грудня 2000 року в Дніпропетровську в місцевому Льодовому палаці. За даними ранньої офіційної історії проєкту, виступ відвідали близько чотирьох тисяч осіб. Потім з’явилися пісні «Бомба» і «Я не вернусь», а концертна географія почала швидко розширюватися.
«Попытка №5» і контракт із Sony Music
31 серпня 2001 року «ВІА Гра» уклала контракт із Sony Music Russia, розрахований на кілька альбомів. У вересні був випущений дебютний студійний альбом «Попытка №5». Крім заголовного хіта, до нього увійшли пісні «Бомба», «Я не вернусь», «Заклинание», «Каждый день» та інші ранні записи гурту.
Період Вінницької та Грановської сформував упізнаваність бренду, але подальша історія гурту майже одразу виявилася пов’язаною з постійною зміною складу. На відміну від багатьох традиційних колективів, «ВІА Гра» будувалася як продюсерський проєкт: виконавиці могли змінюватися, тоді як музичну спадкоємність забезпечували пісні та художнє керівництво Костянтина Меладзе.
Анна Сєдокова та перехід від дуету до тріо
Навесні 2002 року Надія Грановська тимчасово залишила гурт через вагітність. Її місце зайняла Тетяна Найник, а водночас було ухвалено рішення перетворити дует на тріо — третьою учасницею стала Анна Сєдокова.
У травні 2002 року з’явився кліп «Стоп! Стоп! Стоп!». Після повернення Грановської певний час існувала незвична ситуація, коли з проєктом були пов’язані одразу чотири солістки, що відобразилося і в кліпі «Good Morning, папа!». У листопаді Тетяна Найник остаточно залишила колектив.
Саме в цей період Анна Сєдокова поступово стала основною вокалісткою та одним із центральних сценічних облич гурту. Її голос особливо помітний на записах 2002–2004 років, які належать до найвідомішого періоду «ВІА Гри».
«Золотий склад»: Сєдокова, Грановська та Брежнєва
У січні 2003 року гурт залишила Альона Вінницька. Її місце посіла Віра Брежнєва. Склад Анна Сєдокова, Надія Грановська та Віра Брежнєва проіснував до весни 2004 року й згодом отримав неофіційне визначення «золотого складу». Саме з цим тріо пов’язаний один із найінтенсивніших і комерційно найпомітніших періодів історії гурту.
У лютому 2003 року вийшов кліп «Не оставляй меня, любимый!», який став однією з найвпізнаваніших робіт колективу. Потім з’явилися «Убей мою подругу», «Вот таки дела» та інші композиції.
У квітні був випущений альбом «Стоп! Снято!», а восени — одразу два важливі релізи: міжнародний англомовний Stop! Stop! Stop! і російськомовна «Биология». Остання стала одним із найуспішніших альбомів російського підрозділу Sony Music і супроводжувалася масштабними гастролями.
Великий успіх мали й дуети з Валерієм Меладзе. У 2003 році була випущена пісня «Океан и три реки», а роком пізніше — «Притяженья больше нет». Обидві композиції стали важливою частиною каталогів як «ВІА Гри», так і Валерія Меладзе.
Nu Virgos і міжнародний ринок
На початку 2000-х Sony Music намагалася вивести гурт за межі російськомовного ринку. Для міжнародного просування використовувалася назва Nu Virgos. Це було пов’язано, зокрема, з юридичними складнощами навколо назви «ВІА Гра», співзвучної з торговою маркою лікарського препарату Viagra.
Англомовний альбом Stop! Stop! Stop! уперше вийшов у Японії у вересні 2003 року. До нього увійшли англійські версії вже відомих композицій, а також матеріал, адаптований спеціально для закордонної аудиторії. Гурт виступав у Японії, країнах Південно-Східної Азії, Скандинавії, Ізраїлі та Європі.
Міжнародний проєкт не перетворив Nu Virgos на глобальний попгурт масштабу найбільших західних виконавців, однак став рідкісним для російськомовної попсцени початку 2000-х прикладом системної спроби вийти на азійський і європейський ринки через великий міжнародний лейбл.
Світлана Лобода та прихід Альбіни Джанабаєвої
Навесні 2004 року Анна Сєдокова залишила колектив у зв’язку зі змінами в особистому житті та вагітністю. Її замінила Світлана Лобода. Цей склад проіснував лише кілька місяців, після чого Лобода пішла з гурту.
Восени 2004 року новою солісткою стала Альбіна Джанабаєва. Тріо Грановська — Брежнєва — Джанабаєва виявилося одним із найстабільніших складів середини десятиліття. У цей період виходили «Притяженья больше нет», «Мир, о котором я не знала до тебя», «Бриллианты» та інші записи.
Наприкінці 2005 року Костянтин Меладзе справді оголосив про намір розпустити гурт, однак проєкт зрештою не був закритий. На початку 2006-го після виходу Надії Грановської її ненадовго замінила Христина Коц-Готліб, а потім до колективу прийшла Ольга Корягіна, пізніше відома як Ольга Романовська. Тому вважати 2006 рік періодом фактичного припинення існування «ВІА Гри» неправильно.
Друга половина 2000-х
Після виходу Ольги Корягіної у 2007 році до Віри Брежнєвої та Альбіни Джанабаєвої приєдналася Меседа Багаудінова. Невдовзі Брежнєва також завершила роботу в гурті, і певний час колектив існував як дует Джанабаєвої та Багаудінової.
У 2008 році склад знову став тріо після приходу Тетяни Котової. Цей період приніс пісні «Поцелуи», «Я не боюсь», «Emancipation», «Анти-гейша» і «Сумасшедший».
У січні 2009 року до «ВІА Гри» повернулася Надія Грановська, замінивши Меседу Багаудінову. Навесні 2010 року Тетяна Котова пішла, а новою учасницею стала Єва Бушміна. Склад Грановська — Джанабаєва — Бушміна записав, зокрема, пісні «Пошёл вон!» і «День без тебя».
Останній склад першої епохи та оголошення про закриття
У листопаді 2011 року Надія Грановська знову залишила колектив через вагітність. Її замінила Санта Дімопулос, яка залишалася в гурті менше року. Після її виходу восени 2012-го «ВІА Гра» певний час продовжувала існувати як дует Єви Бушміної та Альбіни Джанабаєвої.
25 листопада 2012 року Костянтин Меладзе оголосив, що з 1 січня 2013 року гурт припиняє існування, оскільки попередня модель проєкту, на його думку, себе вичерпала. На цьому справді завершилася перша велика епоха «ВІА Гри».
Суперечка навколо бренду та дві версії ВІА Гри
Події 2013 року зробили історію проєкту особливо складною. Після оголошення Меладзе про закриття колишній генеральний продюсер Дмитро Костюк почав створювати власний колектив під назвою «ВІА Гра», оскільки між колишніми партнерами існувала суперечка щодо прав на бренд.
Улітку 2013 року версія Костюка представила пісню «Не ведая преград», а потім «Жива» і «Магия». У проєкті брали участь Даша Медова, Даша Ростова, Айна Вільберг та інші виконавиці. Ця версія гурту проіснувала недовго й припинила діяльність у 2015 році на тлі тривалих юридичних суперечок.
Одночасно Костянтин Меладзе розпочав власний перезапуск проєкту. Саме лінія Меладзе згодом продовжила основну дискографію та історію «ВІА Гри» аж до остаточного закриття у 2025 році.
«Хочу V ВИА Гру» і новий склад
У 2013 році був запущений телевізійний проєкт «Хочу V ВИА Гру», у якому Костянтин Меладзе відбирав нове покоління учасниць. У фіналі перемогло тріо Анастасія Кожевникова, Міша Романова та Еріка Герцег. Наставницею учасниць на заключному етапі була Надія Грановська. Переможниць оголосили 25 жовтня 2013 року.
Першою піснею оновленого гурту стала «Перемирие». Перезапуск виявився комерційно життєздатним: нова «ВІА Гра» отримала власну аудиторію й перестала сприйматися виключно як ностальгічна версія колективу 2000-х.
У травні 2014 року вийшов спільний із Вахтангом сингл «У меня появился другой». Потім з’явилися «Кислород» з Мотом, «Это было прекрасно», «Так сильно», «Кто ты мне?» і «Моё сердце занято».
Склад Кожевникова — Романова — Герцег виявився надзвичайно стабільним за мірками історії проєкту: він зберігався з осені 2013 до весни 2018 року.
Зміни складу у 2018–2020 роках
У березні 2018 року гурт залишила Міша Романова. Її замінила Ольга Меганська. У вересні того ж року пішла Анастасія Кожевникова, після чого до Еріки Герцег і Меганської приєдналася Уляна Синецька. Новий склад випустив пісні «Я полюбила монстра», «ЛюбоЛь» і «1+1».
У 2020 році відбулася ще одна велика перебудова. Еріка Герцег і Ольга Меганська залишили проєкт, а до Синецької приєдналися Ксенія Попова та Софія Тарасова. Оновлений склад офіційно представили в листопаді 2020 року.
Таким чином, твердження про те, що у 2019–2021 роках «ВІА Гра» перебувала в тривалій паузі, є неправильним. У цей період гурт продовжував записувати новий матеріал і виступати.
Останні активні роки
Тріо Уляна Синецька — Ксенія Попова — Софія Тарасова випустило «Рикошет» у 2020 році. У 2021-му з’явилися нова версія «Анти-гейши», а також пісні «Родниковая вода» і «Манекен». Автором музики й тексту «Родниковой воды», як і більшої частини каталогу гурту, був Костянтин Меладзе.
Після 2022 року активність «ВІА Гри» різко скоротилася. Останній відомий публічний виступ складу Синецька — Тарасова — Попова відбувся в червні 2022 року. У 2023 році Софія Тарасова оголосила про розвиток сольної кар’єри, а Ксенія Попова повідомила, що гурт перебуває на паузі.
Galileo та остаточне закриття ВІА Гри
23 травня 2025 року, майже через 25 років після дебюту «Попытки №5», була випущена пісня «Galileo». Її записали Софія Тарасова та Уляна Синецька; музику й слова написав Костянтин Меладзе.
Одночасно Меладзе офіційно повідомив, що «Galileo» є останньою піснею ВІА Гри і проєкт завершує існування. Таким чином, історія основної версії колективу охоплює період із вересня 2000 до травня 2025 року, хоча після 2022-го регулярна діяльність фактично вже була згорнута.
Учасниці ВІА Гри
За час існування основної версії проєкту його учасницями в різні роки були Альона Вінницька, Надія Грановська, Тетяна Найник, Анна Сєдокова, Віра Брежнєва, Світлана Лобода, Альбіна Джанабаєва, Христина Коц-Готліб, Ольга Корягіна (Романовська), Меседа Багаудінова, Тетяна Котова, Єва Бушміна, Санта Дімопулос, Еріка Герцег, Міша Романова, Анастасія Кожевникова, Ольга Меганська, Уляна Синецька, Ксенія Попова та Софія Тарасова. Загалом в основній історії колективу налічується 20 учасниць і близько 20 офіційних складів.
Музичний стиль
Попри численні кадрові зміни, музична ідентичність «ВІА Гри» залишалася порівняно стабільною насамперед завдяки Костянтину Меладзе. Його пісні будувалися навколо легко впізнаваних мелодичних ліній, багатоголосих приспівів, контрасту жіночих тембрів і текстів про стосунки, ревнощі, розставання та емоційну залежність.
У ранній період в аранжуваннях помітний вплив європопу й танцювальної музики початку 2000-х. Пізніше звук ставав насиченішим і драматичнішим, а в деяких композиціях використовувалися елементи R&B, електронної попмузики та сучасної клубної продукції. Водночас гурт рідко орієнтувався на один конкретний жанровий тренд: центральним елементом залишалися саме пісня й мелодія.
Вокальна модель також відрізняла «ВІА Гру» від багатьох продюсерських жіночих колективів. Учасниці виконували різні функції всередині аранжування: одна могла вести основну вокальну лінію, тоді як інші відповідали за гармонії, бек-вокал і контрастні темброві партії. Особливо виразно цей підхід проявився в записах періоду Анни Сєдокової, Надії Грановської та Віри Брежнєвої.
Образ і відеокліпи
Візуальна складова була одним із головних елементів проєкту від часу «Попытки №5». Кліпи «Не оставляй меня, любимый!», «Убей мою подругу», «Биология», «Океан и три реки», «Притяженья больше нет», «Бриллианты», «Л.М.Л.» та інші роботи формували не менш упізнавану естетику, ніж самі пісні.
Сексуалізований образ справді був частиною маркетингу «ВІА Гри», однак зводити успіх колективу лише до нього було б неправильно. Довговічність каталогу насамперед забезпечили пісні Костянтина Меладзе, сильні вокальні партії та кліпи, багато з яких зберегли впізнаваність через десятиліття після виходу.
Студійні альбоми ВІА Гри
- «Попытка №5» — 2001
- «Стоп! Снято!» — 2003
- Stop! Stop! Stop! — 2003, англомовний альбом під міжнародною назвою Nu Virgos
- «Биология» — 2003
- L.M.L. — 2007, англомовний міжнародний реліз
У дискографії гурту також виходили збірки й компіляції, зокрема «Бриллианты», «Поцелуи», «Эмансипация» та різні колекції найкращих пісень. Після 2007 року основний формат роботи поступово змістився від повноформатних альбомів до окремих синглів. Міжнародні каталоги виділяють п’ять основних студійних альбомів проєкту.
Значення ВІА Гри
Історія «ВІА Гри» незвична для попмузики тим, що впізнаваність проєкту пережила майже повну заміну початкового складу. Альона Вінницька, Надія Грановська та Анна Сєдокова визначали ранній етап; тріо Сєдокова — Грановська — Брежнєва стало символом комерційного піку; Альбіна Джанабаєва забезпечила спадкоємність у другій половині 2000-х; а склад Кожевникова — Романова — Герцег довів, що бренд здатний успішно існувати й із цілком новим поколінням виконавиць.
Водночас «ВІА Гра» стала стартовим майданчиком для цілої низки самостійних артисток. Віра Брежнєва, Анна Сєдокова, Світлана Лобода, Альбіна Джанабаєва, Єва Бушміна та інші колишні учасниці після виходу продовжили кар’єру поза гуртом, а деякі досягли помітного сольного успіху.
Закриття проєкту у 2025 році поставило крапку в історії, що тривала чверть століття. Водночас значення «ВІА Гри» визначається не кількістю змінених складів і не одним конкретним образом гурту. Головною спадщиною залишився каталог Костянтина Меладзе — пісні, завдяки яким колектив пройшов крізь кілька поколінь слухачів і посів стійке місце в історії української та пострадянської попмузики 2000–2010-х років.
