Victoria Niro
«Браво» — російський рок-н-рольний гурт, створений восени 1983 року в Москві гітаристом і композитором Євгеном Хавтаном. У різні роки вокалістами колективу були Жанна Агузарова, Євген Осін, Ірина Єпіфанова, Валерій Сюткін і Роберт Ленц. Попри численні зміни складу, Хавтан залишається незмінним лідером і головним композитором гурту.
Музика «Браво» поєднує рок-н-рол, рокабілі, біт, твіст, свінг, серф-рок, нову хвилю та поп-музику 1950–1960-х років. Серед найвідоміших пісень гурту — «Жёлтые ботинки», «Старый отель», «Ленинградский рок-н-ролл», «Вася», «Добрый вечер, Москва», «Я то, что надо», «Московский бит», «Дорога в облака», «Любите, девушки» і «Этот город».
Створення гурту та Жанна Агузарова
Євген Хавтан створив «Браво» у 1983 році після участі в інших московських музичних проєктах. Першою вокалісткою нового колективу стала Жанна Агузарова, чий високий упізнаваний голос і незвичайний сценічний образ значною мірою визначили ранню індивідуальність гурту.
У середині 1980-х були записані «Жёлтые ботинки», «Кошки», «Старый отель», «Верю я», «Медицинский институт», «Ленинградский рок-н-ролл» та інші пісні. Спочатку записи поширювалися переважно на магнітофонних копіях, а згодом «Браво» отримало можливість випускатися офіційно.
У 1987 році фірма «Мелодия» видала платівку «Ансамбль Браво». На той час колектив уже здобув широку популярність і вийшов далеко за межі московської рок-сцени.
Після виходу Агузарової
Після розставання з Жанною Агузаровою «Браво» пережило період частих змін вокалістів. Із гуртом працював Євген Осін, а потім Ірина Єпіфанова. Цей етап став перехідним між першим складом і новим періодом великої популярності.
Частина матеріалу, створеного наприкінці 1980-х, згодом отримала нові аранжування й увійшла до подальшого репертуару колективу.
Валерій Сюткін і «Стиляги из Москвы»
У 1990 році вокалістом «Браво» став Валерій Сюткін. Разом із ним гурт помітно оновив сценічний і музичний образ: ретро-естетика стала яскравішою, а рок-н-рол почав поєднуватися зі свінгом, бітом і міською модою початку 1960-х.
Першим головним альбомом цього складу став «Стиляги из Москвы». До нього увійшли «Вася», «Мне грустно и легко», «Король Оранжевое лето», «Добрый вечер, Москва» і «Я то, что надо».
У 1993 році гурт випустив «Московский бит». Період Сюткіна став одним із найбільш комерційно успішних в історії «Браво» й закріпив за колективом характерний ретро-образ.
«Дорога в облака»
У 1994 році вийшов альбом «Дорога в облака». Заголовна композиція та «Любите, девушки» стали великими хітами першої половини 1990-х.
Після цього періоду Валерій Сюткін залишив гурт і розпочав сольну кар’єру.
Роберт Ленц і «На перекрёстках весны»
У 1995 році новим вокалістом «Браво» став Роберт Ленц. З його появою гурт зберіг зв’язок із рок-н-ролом і ретро-попом, але поступово розширив музичну палітру.
У 1996 році вийшов альбом «На перекрёстках весны». Однією з його головних пісень стала «Этот город»: музику написав Євген Хавтан, а текст — Валерій Жуков, який пізніше став відомим як лідер гурту «Жуки».
До альбому також увійшли «Если бы на Марсе», «Останься ещё на час», «Это за окном рассвет» і «Ветер знает».
Кінець 1990-х і «Евгеника»
У 1998 році з’явився альбом «Хиты про любовь», а у 2001-му — «Евгеника». На останньому помітно посилилася роль самого Євгена Хавтана як вокаліста.
До цього часу «Браво» вже існувало не як гурт, залежний від одного фронтмена, а як авторський проєкт Хавтана, всередині якого могли співіснувати різні голоси та музичні відтінки.
«Мода» і пізні альбоми
Після тривалої перерви у 2011 році гурт випустив альбом «Мода». Він зберіг характерну ретро-основу «Браво», але використав сучасніший студійний підхід.
У 2015 році з’явився альбом «Навсегда», а у 2018-му — Unrealised. Останній зібрав матеріал, що продовжив інтерес Хавтана до рок-н-ролу, серфу, біт-музики та вінтажних студійних прийомів.
«Браво» продовжує концертну діяльність, виконуючи як пісні різних історичних складів, так і пізніший матеріал.
Музичний стиль
Ретро-естетика «Браво» ніколи не була буквальним відтворенням музики 1950-х. Євген Хавтан вільно поєднує рокабілі, твіст, свінг, серф, біт, джаз, нову хвилю та мелодійний поп-рок.
Водночас кожен основний вокаліст помітно змінював характер гурту. Агузарова привнесла ексцентричність та інтонації нової хвилі, Сюткін посилив образ стиляг і свінгову складову, а Ленц сформував спокійніше гітарне звучання пізнього періоду.
Основні альбоми
- 1987 — «Ансамбль Браво»
- 1990 — «Стиляги из Москвы»
- 1993 — «Московский бит»
- 1994 — «Дорога в облака»
- 1996 — «На перекрёстках весны»
- 1998 — «Хиты про любовь»
- 2001 — «Евгеника»
- 2011 — «Мода»
- 2015 — «Навсегда»
- 2018 — Unrealised
Головні пісні
- «Жёлтые ботинки»
- «Старый отель»
- «Кошки»
- «Ленинградский рок-н-ролл»
- «Вася»
- «Добрый вечер, Москва»
- «Я то, что надо»
- «Московский бит»
- «Дорога в облака»
- «Любите, девушки»
- «Этот город»
Значення гурту
«Браво» посідає особливе місце в російській рок-музиці завдяки послідовному інтересу до культури рок-н-ролу та поп-музики середини XX століття. Гурт зумів перетворити ретро-естетику з тимчасової стилізації на основу власної музичної мови.
Періоди Жанни Агузарової, Валерія Сюткіна та Роберта Ленца помітно відрізняються один від одного, але пов’язані мелодичним почерком Євгена Хавтана. Завдяки цьому «Браво» зберегло впізнаваність попри зміни вокалістів, складів і музичних епох.
