Слава КПСС (справжнє ім’я — В’ячеслав Валерійович Машнов; нар. 9 травня 1990 року, Хабаровськ, Росія) — російський реп-виконавець, поет, баттл-MC і стример, також відомий під псевдонімами Гнойный, Соня Мармеладова, Валентин Дядька, Бутер Бродский, Воровская Лапа та низкою інших сценічних імен. Один із найпомітніших представників російськомовного баттл-репу 2010-х, учасник об’єднання «Антихайп».
Широкій аудиторії Машнов став відомий після перемоги над Oxxxymiron на спільному баттлі Versus Battle і #SlovoSPB у серпні 2017 року. Задовго до цього він сформував велику андеграундну дискографію, брав участь у гурті «Ежемесячные», переміг у першому сезоні петербурзького Slovo та експериментував із grime, панком, trap, spoken word і авторською піснею.
Творчість Слави КПСС побудована на поєднанні баттлової техніки, культурних і літературних відсилань, грубого гумору, сатири, постіронії та автобіографічної лірики. За навмисно абсурдними псевдонімами й пародійними проєктами в його каталозі існують і гранично серйозні роботи — «Солнце мёртвых», «Чудовище, погубившее мир», «Россия34». До найпомітніших пізніх релізів також належать «Россия24», «Оттенки барда 2» та альбом «Единственный рэпер», що вийшов у 2026 році.
Дитинство та юність у Хабаровську
В’ячеслав Машнов народився 9 травня 1990 року в Хабаровську. У підліткові роки його інтереси були пов’язані радше з панк-культурою, рок-музикою та незалежним мистецтвом, ніж із професійним хіп-хопом.
У шкільні роки Машнов займався малюванням і разом із друзями експериментував з аматорською анімацією. Пізніше він підробляв продажем компакт-дисків із психологічними матеріалами та тестами, працював у сфері мобільного зв’язку й аквапарку.
Після школи він навчався у структурі Хабаровського інституту інфокомунікацій, пов’язаній зі спеціальностями у сфері зв’язку та інформаційних технологій.
На ранні музичні смаки Машнова помітно вплинули російський панк та альтернативний рок. Серед артистів, яких він згадував в інтерв’ю, — Єгор Лєтов і «Гражданская оборона», а також різні російські рок- та андеграундні колективи.
Інтерес до репу посилився на початку 2010-х. Значне враження на нього справили російський інтернет-реп і проєкти, що свідомо працювали з провокацією, абсурдом і маргінальною естетикою. Серед важливих орієнтирів цього періоду називалися Бабангида, «Ленина Пакет» і Саша Скул.
«Ежемесячные» та перші записи
Одним із перших тривалих музичних проєктів Машнова став гурт «Ежемесячные».
Уже в 2012 році колектив випускав ранні записи та міні-релізи, а у 2013-му з’явилася робота «Проснулась с ежемесячными». Музика проєкту існувала в естетиці інтернет-андеграунду, де серйозні реп-тексти могли сусідити з навмисно примітивним гумором, провокаційними назвами та пародією на жанрові кліше.
Надалі «Ежемесячные» залишалися важливою частиною творчого середовища Машнова. Через цей проєкт формувалися зв’язки з іншими учасниками андеграундної сцени та модель роботи, за якої кількість псевдонімів, персонажів і побічних проєктів ставала частиною художнього методу.
Бутер Бродский
У ранній сольній дискографії особливе місце посідає псевдонім Бутер Бродский.
Під цим ім’ям Машнов випускав похмуріший, меланхолійний і літературно орієнтований матеріал. Уже сама назва поєднувала побутовий абсурд із прізвищем Йосипа Бродського — характерний для автора прийом зіткнення «високої» культури зі свідомо низьким або комічним контекстом.
У 2013 році з’явився мініальбом «Пих-пох», а у 2014-му — «КатафалкА». У 2016 році вийшло «Русское поле».
Персонаж Бутера Бродского пізніше неодноразово повертався в дискографії. У 2019 році Слава КПСС випустив однойменний EP «Бутер Бродский», а наприкінці 2022-го — «Бутер Бродский 2».
У цих роботах менше баттлового вихваляння й більше екзистенційної, саморуйнівної та рефлексивної інтонації. Бутер Бродский став однією з найстійкіших альтернативних масок Машнова.
Гнойный і початок баттл-кар’єри
Для баттлів В’ячеслав обрав ім’я Гнойный.
У 2013 році він подав заявку до петербурзької баттл-ліги Slovo. У першому сезоні #SlovoSPB послідовно пройшов турнірну сітку й у 2014 році дійшов до фіналу.
Його суперником став Ден Чейни, пізніше один із ключових організаторів петербурзького майданчика. Гнойный переміг і став чемпіоном першого сезону SlovoSPB.
Цей період сформував основні риси його баттлового стилю: висока щільність панчлайнів, навмисна грубість, велика кількість відсилань, висміювання особистості опонента та постійна атака не лише на конкретного суперника, а й на його культурний образ.
Гнойный свідомо протиставляв себе більш комерційному боку російського репу. Він міг одночасно нападати на популярних артистів, організаторів баттлів, музичну пресу та саму андеграундну спільноту, до якої належав.
Слава КПСС
Якщо ім’я Гнойный насамперед закріпилося за баттлами, то Слава КПСС стало головним псевдонімом для авторської музики.
Походження імені сам Машнов пояснював сімейним жартом: варіант «Слава КПСС» запропонував його батько, обігравши водночас ім’я В’ячеслава та відоме радянське гасло.
Псевдонім виявився точним відображенням подальшої творчості. Він одночасно звучить як ім’я людини, політичне гасло та пародія на сценічний бренд.
Під ім’ям Слава КПСС Машнов отримав можливість не обмежуватися однією роллю баттл-MC. У його піснях з’являються соціальна сатира, автобіографія, навмисно безглуздий trap, літературні відсилання, панк, політичний гротеск і похмура лірика.
Соня Мармеладова та баттли під біт
Іншим важливим персонажем стала Соня Мармеладова — псевдонім, особливо тісно пов’язаний із grime та баттлами під інструментал.
У 2016 році Соня Мармеладова брала участь в одному з перших помітних випусків формату 140 BPM Battle, виступивши проти Edik_Kingsta.
Пізніше під цим ім’ям Машнов зустрівся з Rickey F на Versus BPM.
Якщо класичний Гнойный будував виступи навколо а капела-баттлу, то Соня Мармеладова дозволяла працювати зі швидким флоу, grime-ритмікою та імпровізаційним відчуттям тексту.
Різні псевдоніми не були повністю ізольованими музичними проєктами. Вони радше позначали окремі режими одного автора, які могли перетинатися всередині пісень, концертів і баттлів.
Замай і Hype Train
Одним із головних творчих партнерів Слави КПСС став Замай.
Їхня спільна діяльність виходила далеко за межі кількох гостьових куплетів. У 2015 році з’явився проєкт «#Немимохайпамикстейп: Вход в рэп игру», а у вересні 2016-го Слава КПСС і Замай випустили величезний мікстейп Hype Train.
Реліз складався з 30 треків і тривав близько двох із половиною годин. Серед учасників були представники різних сегментів андеграундного репу та нової інтернет-сцени.
Hype Train добре передавав принцип, який стане характерним для подальшої дискографії Машнова: обсяг матеріалу сам по собі перетворюється на художній прийом. Замість ретельно вибудуваного комерційного альбому слухач отримує потік треків, персонажів, дисів, внутрішніх жартів і культурних відсилань.
«Антихайп»
У другій половині 2010-х навколо Слави КПСС, Замая та їхніх соратників сформувалося об’єднання «Антихайп».
У різні періоди з ним були пов’язані СД, Замай, Booker та інші учасники баттлової й інтернет-реп-сцени.
Назва відображала іронічну ідеологію колективу. Учасники висміювали індустріальне прагнення до популярності, але водночас активно використовували хайп, конфлікти та інтернет-меми як матеріал власного просування.
Для Слави КПСС це протиріччя стало однією з центральних творчих тем. Він міг публічно критикувати комерціалізацію репу, а через кілька місяців брати участь у великому телевізійному шоу, не приховуючи суперечності, а перетворюючи її на частину образу.
Эрнесто Заткнитесь і виклик Oxxxymiron
Улітку 2016 року увага до Гнойного різко зросла після баттлу проти Эрнесто Заткнитесь у межах протистояння Versus і #SlovoSPB.
Значна частина його виступу була спрямована не стільки проти безпосереднього суперника, скільки проти Oxxxymiron, Versus Battle та становища Мирона Федорова всередині російського репу.
Гнойный звинувачував його в суперечності між андеграундним образом і статусом великої зірки, висміював культурну ерудицію та публічну серйозність.
Oxxxymiron відреагував на виступ і викликав Гнойного на баттл.
Очікування тривало близько року.
Oxxxymiron проти Гнойного
Баттл відбувся 6 серпня 2017 року в Санкт-Петербурзі в межах другого спільного заходу Versus Battle і #SlovoSPB. Відеозапис було опубліковано 13 серпня.
На той момент Oxxxymiron був одним із найвідоміших російських реперів і раніше не програвав у великих суддівських баттлах Versus. Гнойный представляв #SlovoSPB і значно більш андеграундну частину сцени.
Усі п’ять суддів віддали перемогу Славі КПСС. Підсумковий рахунок склав 5:0.
Відео стало однією з головних подій російськомовної інтернет-культури 2017 року, зібрало мільйони переглядів за першу добу та вивело обговорення баттл-репу далеко за межі профільної аудиторії.
У трьох раундах Гнойный атакував насамперед образ Oxxxymiron як інтелектуального та культурно значущого репера. Замість змагання лише в римах баттл перетворився на суперечку про становище артиста, щирість, статус андеграунду та здатність популярного репера зберігати свободу власного образу.
Перемога стала головною точкою масової популярності Слави КПСС, але не початком його кар’єри: на момент баттлу за ним уже стояли кілька років записів, SlovoSPB, численні псевдоніми та велика андеграундна дискографія.
Після баттлу: телебачення та масова популярність
Після виходу баттлу Машнов уперше опинився в центрі масової медіакультури.
Він дав велике інтерв’ю Юрію Дудю, брав участь у телевізійних та інтернет-програмах і став одним із найбільш обговорюваних реперів країни.
Восени 2017 року Гнойный увійшов до складу журі музичного шоу «Успех» на СТС разом із Філіпом Кіркоровим та іншими представниками індустрії.
Перехід від радикального андеграунду до федерального телебачення не знищив концепцію «Антихайпа». Навпаки, невідповідність між колишнім образом і новими можливостями стала черговим предметом самоіронії автора.
«Чай вдвоём»
Ще до баттлу з Oxxxymiron, у квітні 2017 року, Слава КПСС випустив спільний із репером і звукорежисером AUX альбом «Чай вдвоём».
Реліз містив пісні «Модный звук», «Фенобарбитал», «Инди», «Сам тебя кинул», «Ночью», «Ниагара» та інші.
Матеріал висміював актуальні тренди російського репу й уже показував автора як музиканта, здатного існувати окремо від баттлів.
«Солнце мёртвых»
У жовтні 2017 року, через кілька місяців після найгучнішого баттлу кар’єри, Слава КПСС випустив альбом «Солнце мёртвых».
До платівки увійшли:
- «Соечка»;
- «Мышка-норушка»;
- «Смерти и вина»;
- «Солнце мёртвых»;
- «В замогильной стороне»;
- «Шатуны»;
- «Пусть»;
- «Следы на снегу»;
- «Опять надо жить»;
- «Волки да вороны».
Замість очевидної спроби монетизувати перемогу над Oxxxymiron серією дисів або комерційних синглів Машнов записав похмурий альбом про смерть, самотність, безглуздість і необхідність продовжувати жити.
Назви композицій і загальна атмосфера відсилали до російського панку й насамперед до спадщини Єгора Лєтова.
«Солнце мёртвых» стало однією з перших робіт, що змусили частину аудиторії сприймати Славу КПСС не лише як баттлового провокатора, а й як самостійного автора.
«Взрослая танцевальная музыка»
У квітні 2018 року вийшов альбом «Взрослая танцевальная музыка».
Похмурі та абсурдистські тексти тут були перенесені на більш енергійні електронні інструментали.
Трекліст включав:
- «Криминальная Россия»;
- «Тёлки, снэки, алкоголь»;
- «Олимпос»;
- «Пацанский флекс»;
- «Фартомёт 2002»;
- «В рыгаловке»;
- «Забычкуем»;
- «Манекены»;
- «Ка-Пэкс».
«Пацанский флекс» став одним із найупізнаваніших треків цього періоду.
Альбом показав здатність Машнова швидко змінювати музичну форму, не відмовляючись від звичної манери тексту.
«Оверхайп»
У 2018 році спільна робота Слави КПСС і Замая отримала розвиток у серії «Оверхайп».
За порівняно короткий період з’явилися «Оверхайп», «Оверхайп 2» і «Оверхайп 3».
Серія доводила до межі естетику «Антихайпа»: величезний обсяг матеріалу, коментарі до поточних подій реп-сцени, навмисно другорядні теми, диси, самоцитування та постійна гра між серйозністю й пародією.
«Оттенки барда»
У 2019 році з’явився мікстейп «Оттенки барда».
Проєкт став ще одним прикладом надмірно великої форми в дискографії Машнова. Замість класичного альбому з невеликою кількістю ретельно відібраних пісень слухачеві пропонувався тривалий потік репу, відсилань та імпровізаційної енергії.
Назва водночас обігрувала авторську пісню та схильність Слави КПСС розглядати сучасний хіп-хоп як продовження бардівської традиції — максимально доступну форму індивідуального висловлювання.
«Бутер Бродский»
У березні 2019 року Машнов знову звернувся до одного зі старих псевдонімів і випустив EP «Бутер Бродский».
Реліз був помітно серйознішим за багато робіт Слави КПСС цього періоду. У ньому поверталися мотиви самотності, безвиході та саморуйнування, які були присутні ще в ранніх записах персонажа.
Проєкт підкреслював відмінність між двома сторонами автора: публічним трикстером, здатним перетворювати будь-яку подію на жарт, і людиною, яка використовує реп для прямої розмови про власний стан.
«Чудовище, погубившее мир»
У листопаді 2020 року вийшов альбом «Чудовище, погубившее мир» — одна з найбільш особистих робіт у дискографії Слави КПСС.
Альбом створювався у важкий для музиканта період і був пов’язаний із переживанням особистої кризи. Сам Машнов називав роботу своєрідним способом пройти через цей стан.
Серед найпомітніших композицій — «Чучело», «Я убью себя», «Мальчиш-плохиш» і заголовний трек.
На платівці баттлова бравада відходить на другий план. У центрі — провина, емоційна залежність, самотність, страх смерті та спроба заново зібрати власне життя.
Перед релізом Машнов говорив про намір піти з репу й називав «Чудовище, погубившее мир» останнім великим альбомом під ім’ям Слава КПСС. Фактичним завершенням музичної кар’єри ця заява не стала.
Прощання з «Антихайпом»
У липні 2021 року Слава КПСС і Замай випустили Antihypetrain, заявлений як фінальний реліз «Антихайпа».
Проєкт був навмисно гіпертрофованим: 101 трек і близько шести годин музики.
Заключна частина релізу підбивала підсумок багаторічної історії об’єднання, згадуючи концерти, конфлікти, баттли, друзів і супротивників.
Формальне завершення «Антихайпа» не припинило співпрацю Машнова з його давніми учасниками. Замай та інші представники оточення продовжували з’являтися в його музиці й публічній діяльності.
Lil Бутер і повернення після «відходу»
У березні 2021 року з’явився п’ятитрековий EP Lil Бутер, знову пов’язаний з естетикою Бутера Бродского.
Реліз продовжив особисту лінію «Чудовища, погубившего мир». У піснях помітно менше звичних панчлайнів і більше тем втрати, стосунків та емоційної залежності.
Саме існування нових релізів поступово перетворило оголошений «відхід із репу» на ще один розділ біографії, а не остаточну крапку.
«Бутер Бродский 2»
30 грудня 2022 року вийшов «Бутер Бродский 2».
Реліз продовжив лінію однойменного проєкту й знову поєднав рефлексію, соціальні спостереження та характерну для Машнова суміш високої й масової культури.
«Горгород 2»
Одним із найбільш обговорюваних проєктів 2023 року став «Горгород 2», випущений 9 червня.
Назва безпосередньо відсилає до концептуального альбому Oxxxymiron «Горгород» 2015 року.
Слава КПСС побудував власну роботу як своєрідний реп-фанфік, пародію та альтернативне продовження всесвіту оригінального альбому. Значна частина матеріалу створювалася публічно на стримах разом із глядачами.
У тексті міститься безліч відсилань не лише до сюжетних елементів «Горгорода», а й до реальної біографії Oxxxymiron, його публічного образу та багаторічного конфлікту двох артистів.
Попри очевидну пародійність, альбом став помітним стримінговим релізом і в перший тиждень після виходу піднявся до верхньої частини російського чарту Apple Music.
«Любимые песни настоящих людей»
У вересні 2023 року з’явився альбом «Любимые песни настоящих людей».
Назва обігрує альбом Хаскі «Любимые песни (воображаемых) людей».
Сам реліз є збіркою перероблених старих пісень. Деякі композиції до цього існували лише в ранніх публікаціях і не були представлені в офіційних стримінгових каталогах.
Проєкт став способом привести частину величезної та хаотичної ранньої дискографії до більш доступної форми.
Валентин Дядька
Псевдонім Валентин Дядька існує паралельно основній творчості Машнова із середини 2010-х.
Під цим ім’ям виходили експериментальні, пародійні та стилістично вільні записи, у яких реп міг сусідити з постпанком, електронною музикою, авторською піснею та навмисно аматорською естетикою.
Серед ранніх релізів — «Детская танцевальная музыка» і «Моим евреям».
У 2024 році Валентин Дядька випустив альбом «Застольные психоделические песни». Робота продовжила лінію жанрового абсурду й водночас показала стійкий інтерес Машнова до музики за межами класичного репу.
«Россия34»
18 жовтня 2024 року Слава КПСС випустив «Россия34» — один із центральних альбомів пізнього періоду.
Число 34 пов’язане з віком автора на момент виходу, а сама назва водночас обігрує телеканал «Россия 24».
Машнов називав реліз своїм «російським альбомом», протиставляючи це поняття традиції «русского альбома» у вітчизняній музиці.
Якщо багато попередніх робіт були побудовані навколо персонажів, пародії та навмисної невизначеності між жартом і серйозністю, «Россия34» значно частіше використовує пряму автобіографічну інтонацію.
У центрі опиняються дорослішання, Хабаровськ, власний шлях через баттли та інтернет-культуру, стосунки з людьми, зміна становища автора в репі та спостереження за сучасним російським життям.
Альбом отримав високі оцінки профільної музичної преси й став одним із найпомітніших етапів повернення Слави КПСС до серйозного оповідного репу.
«Россия24»
Уже 13 грудня 2024 року з’явився наступний альбом — «Россия24».
У записі брали участь OG Buda, Грязный Луи, Metox і RSAC.
Порівняно з «Россией34» реліз містить більше звичного для Слави КПСС шиттокінгу, пародій та абсурду, але зберігає й серйозні оповідні композиції.
Обидва альбоми опинилися серед найвище оцінених російських реп-релізів 2024 року за версією The Flow.
«Россия14»
Навесні 2025 року цикл отримав ще одне продовження — «Россия14».
Реліз був зібраний переважно зі старих куплетів Машнова, які раніше виходили у складі матеріалу гурту «Ежемесячные», але отримав нову музику.
Продакшен для проєкту створив Oglocgangbeats.
«Россия14» ближче до компіляції та творчої переробки архіву, ніж до повністю нового студійного альбому.
«Оттенки барда 2»
28 листопада 2025 року Слава КПСС випустив «Оттенки барда 2» — продовження мікстейпу 2019 року.
Проєкт знову виявився навмисно величезним: 31 композиція та близько півтори години музики.
У записі брали участь Booker, Lida, Пазнякс, Palmdropov, Мукка, Пошлая Молли, Тёмный Принц та інші виконавці.
«Оттенки барда 2» поєднує баттлову техніку, літературні посилання, інтернет-меми, побутові спостереження та традиційний для автора контраст між інтелектуальними й навмисно низовими образами.
Реліз потрапив до російських стримінгових чартів і увійшов до числа помітних вітчизняних реп-альбомів 2025 року.
«Единственный рэпер»
31 липня 2026 року вийшов альбом «Единственный рэпер».
Назва виникла з мема всередині аудиторії Слави КПСС: стару фотографію артиста почали поширювати з підписом «Единственный рэпер». Машнов перетворив фанатський жарт на концепцію повноцінного релізу.
Альбом складається з 12 треків і свідомо повертається до більш прямолінійної естетики середини 2010-х.
Серед композицій — PSP-FLOW, «Диктатор и Клара», «Робобродяга», «Во все принцы», «Греть гоев» та інші.
У записі брали участь МЦ Лучник, Metox, 163onmyneck, Овсянкин, Maladoy Prince і mm44 turbo shitpost machine.
Матеріал поєднує історичні сюжети, сторітелінг, баттлові панчлайни та сучасну інтернет-культуру. У «Диктаторе и Кларе» Машнов звертається до історії Беніто Муссоліні та Клари Петаччі, а «Робобродяга» поєднує кримінальний фольклор із темою штучного інтелекту.
Після виходу альбом піднявся до третьої позиції чарту VK Музыки, підтвердивши стійкий інтерес до артиста майже через десять років після його головного баттлового прориву.
Псевдоніми Слави КПСС
Велика кількість сценічних імен — не випадкова деталь, а один з основних художніх методів Машнова.
Гнойный пов’язаний насамперед із класичним баттл-репом і максимально агресивною змагальною подачею.
Соня Мармеладова — із grime, швидким флоу та баттлами під біт.
Бутер Бродский позначає похмуріший, літературний та екзистенційний матеріал.
Валентин Дядька використовується для жанрових експериментів, пародій і музики за межами звичного реп-формату.
Воровская Лапа розвиває ще одну гротескну сторону автора, пов’язану з кримінальною та андеграундною стилізацією.
Існували й інші короткочасні персонажі та назви — Птичий Пепел, Глеб Минёхин, Big Baby Prilepin і численні локальні псевдоніми.
Розділення дозволяє Машнову випускати принципово різні роботи без необхідності підпорядковувати їх єдиному сценічному образу.
Література та культурні відсилання
Одна з найстійкіших рис Слави КПСС — робота з чужими текстами та культурними кодами.
У піснях регулярно трапляються посилання на російську та зарубіжну літературу, філософію, радянську культуру, рок, сучасний реп, інтернет-меми, кіно та політичну історію.
При цьому літературне посилання рідко використовується як демонстрація академічної ерудиції. Висока культура у Машнова постійно розміщується поруч зі сленгом, побутовими деталями та навмисно грубими образами.
Бродський може сусідити з мемом, історична постать — з інтернет-сленгом, а цитата з класичної поезії — з типовим баттловим панчлайном.
У 2025 році в офіційному каталозі з’явилися, зокрема, музичні роботи на тексти Олександра Блока та Олександра Пушкіна.
Музичний стиль
Основою творчості Слави КПСС залишається хіп-хоп, але його дискографія значно ширша за один напрям.
У різних проєктах зустрічаються:
- баттл-реп;
- андеграундний хіп-хоп;
- grime;
- trap;
- електронна танцювальна музика;
- постпанк;
- поп-панк;
- spoken word;
- лоу-фай;
- експериментальний реп;
- елементи авторської пісні.
Його техніка побудована не стільки навколо мелодійного вокалу, скільки навколо мови. Для Машнова характерні щільне римування, швидкі зміни смислового регістру, каламбури, несподіване поєднання культурних пластів і свідоме руйнування серйозності власного тексту.
Один і той самий рядок може працювати як панчлайн, політичний жарт, літературне посилання та насмішка над самим автором.
Постіронія та серйозна лірика
Славу КПСС часто пов’язують із постіронією, однак це визначення охоплює лише частину його музики.
Для раннього й баттлового періоду справді характерна постійна невизначеність між висловлюванням і його пародією. Автор може захищати позицію, а через кілька рядків зруйнувати її власним жартом.
На найбільш особистих роботах цей механізм помітно слабшає.
«Солнце мёртвых» досліджує смерть та екзистенційний відчай, «Чудовище, погубившее мир» — особисту емоційну кризу, а «Россия34» використовує автобіографію без постійної необхідності ховати її за новим персонажем.
Саме співіснування цих двох методів — провокаційного трикстера та серйозного ліричного автора — робить каталог Машнова складнішим за його ранню репутацію «репера, який переміг Оксимирона».
Стрими та інтернет-культура
У 2020-х стрими стали важливою частиною творчого процесу Слави КПСС.
Машнов використовує прямі ефіри не лише як спосіб спілкування з аудиторією. На них обговорюються нові пісні, пишуться тексти, формуються концепції релізів і створюються внутрішні меми спільноти.
«Горгород 2» значною мірою створювався за безпосередньої участі глядачів стримів, а ідея «Единственного рэпера» виросла з фанатського мема.
Така модель продовжує принцип ранньої інтернет-кар’єри Машнова: межа між самою музикою та середовищем, у якому вона обговорюється, залишається навмисно розмитою.
Слава КПСС і баттл-реп
Хоча основна дискографія Слави КПСС давно стала значно ширшою за баттли, його місце в історії російськомовного репу неможливо відокремити від цього формату.
Перемога в першому сезоні SlovoSPB дала йому репутацію сильного андеграундного баттл-MC. Виступи 2016 року зробили його одним із головних представників протистояння #SlovoSPB і Versus.
Баттл з Oxxxymiron перетворив локальну баттлову історію на подію загальнонаціонального масштабу.
Особливість Машнова полягала не лише в кількості панчлайнів. Його баттли часто являли собою розбір публічного образу суперника: кар’єра, соціальне становище, естетика та суперечності ставали таким самим матеріалом, як зовнішність або звичні баттлові образи.
Основна дискографія Слави КПСС
Через велику кількість псевдонімів, мікстейпів і паралельних проєктів дискографія Машнова значно ширша за стандартний список студійних альбомів. До основних повноформатних і великих сольних робіт належать:
- «Солнце мёртвых» — 2017;
- «Взрослая танцевальная музыка» — 2018;
- «Чудовище, погубившее мир» — 2020;
- «Бутер Бродский 2» — 2022;
- «Горгород 2» — 2023;
- «Любимые песни настоящих людей» — 2023;
- «Россия34» — 2024;
- «Россия24» — 2024;
- «Оттенки барда 2» — 2025;
- «Единственный рэпер» — 2026.
Основні спільні проєкти та мікстейпи
- «#Немимохайпамикстейп: Вход в рэп игру» — 2015, із Замаєм;
- Hype Train — 2016, із Замаєм;
- «Чай вдвоём» — 2017, з AUX;
- «Оверхайп» — 2018, із Замаєм;
- «Оверхайп 2» — 2018, із Замаєм;
- «Оверхайп 3» — 2018, із Замаєм;
- «Оттенки барда» — 2019;
- Antihypetrain — 2021, із Замаєм;
- «Ангельское True» — 2022;
- «Россия14» — 2025, переробка архівного матеріалу.
Релізи під іншими псевдонімами
Бутер Бродский
- «Пих-пох» — 2013;
- «КатафалкА» — 2014;
- «Русское поле» — 2016;
- «Бутер Бродский» — 2019;
- Lil Бутер — 2021;
- «Бутер Бродский 2» — 2022.
Валентин Дядька
- «Детская танцевальная музыка» — 2015;
- «Моим евреям» — 2015;
- «ВИДЬМА» — 2019;
- «Застольные психоделические песни» — 2024.
Інші проєкти
У різні роки Машнов також випускав музику під іменами Воровская Лапа, Птичий Пепел, Глеб Минёхин, Big Baby Prilepin та іншими псевдонімами, а також брав участь у колективах «Ежемесячные», «Солома» й численних короткочасних колабораціях.
Місце Слави КПСС у російському репі
Слава КПСС прийшов у музику з інтернет-андеграунду й тривалий час існував за межами традиційної моделі музичної кар’єри. Його рання популярність будувалася на баттлах, невеликих спільнотах, файлах і публікаціях у «ВКонтакте», численних псевдонімах і постійному виробництві нового матеріалу.
Перемога над Oxxxymiron у 2017 році зробила Гнойного частиною масової поп-культури, але подальша дискографія не перетворилася на спробу повторити цей успіх. Замість серії комерційних баттл-хітів з’явилися «Солнце мёртвых», електронна «Взрослая танцевальная музыка», багатотомні проєкти із Замаєм, особисте «Чудовище, погубившее мир» і пізня автобіографічна серія «Россия».
Його вплив пов’язаний і зі ставленням до авторського образу. Для Машнова псевдонім не зобов’язаний бути єдиною ретельно вибудуваною особистістю артиста. Він постійно створює нові маски, руйнує старі та переносить матеріал між ними. Гнойный може бути баттловим агресором, Бутер Бродский — похмурим ліриком, Валентин Дядька — експериментатором, а Слава КПСС об’єднує ці лінії в основній дискографії.
До середини 2020-х Слава КПСС остаточно перестав бути лише героєм одного знаменитого баттлу. «Россия34», «Россия24», «Оттенки барда 2» та «Единственный рэпер» показали артиста з уже сформованою багаторічною авторською системою, у якій баттл-реп, література, абсурд, інтернет-фольклор і особиста біографія існують на рівних. Саме ця здатність перетворювати власне життя, культурну ерудицію та навколишній інформаційний шум на матеріал для репу визначає місце В’ячеслава Машнова в російськомовній хіп-хоп-сцені.
