Jean Michel Jarre
ATB — сценічний псевдонім німецького діджея, композитора та музичного продюсера Андре Танненбергера (André Tanneberger), який народився 26 лютого 1973 року у Фрайберзі, що на той час входив до складу НДР. Його кар’єра охоплює понад три десятиліття електронної музики — від євроденсу першої половини 1990-х до trance, progressive house, ambient, chillout і сучасної танцювальної попмузики. Міжнародну популярність ATB приніс 9 PM (Till I Come), однак його каталог значно ширший за один хіт і включає Don't Stop!, The Summer, Let U Go, Hold You, Ecstasy, Marrakech, Renegade, What About Us, Apollo Road та Your Love (9PM).
ATB належить до покоління німецьких продюсерів, які наприкінці 1990-х допомогли вивести мелодійну європейську клубну музику далеко за межі спеціалізованої сцени. Його ранні записи вирізнялися легко впізнаваним синтезаторним тембром, що нагадував електрогітару, а згодом звучання стало значно ширшим: Танненбергер поєднував trance із вокальною попмузикою, атмосферною електронікою та спокійними інструментальними композиціями. Ця подвійність — музика для танцмайданчика і музика для домашнього прослуховування — проходить крізь значну частину його альбомної дискографії.
Від Фрайберга до власної студії
Андре Танненбергер народився у Фрайберзі в Саксонії. Дитинство він провів у Східній Німеччині, а згодом його родина переїхала до західної частини країни. Музичні інтереси Танненбергера поступово зміщувалися від гри на інструментах до синтезаторів, магнітофонів і самостійної роботи зі звуком. Саме захоплення електронним продакшеном зрештою визначило його професійний шлях.
На початку 1990-х важливу роль у його становленні відіграв німецький продюсер Томас Кукула (Thomas Kukula), відомий також завдяки проєкту General Base. Отримавши можливість професійно працювати у студії, Танненбергер почав випускати власну музику, а в 1993 році з’явився його перший помітний проєкт — Sequential One.
Sequential One: кар’єра до ATB
Sequential One працював у характерному для європейської сцени 1990-х просторі між dance, Euro house та євроденсом. Проєкт почав випускати сингли у 1993 році, а згодом перетворився на повноцінний колектив. Серед його найвідоміших записів були My Love Is Hot і Dreams. Паралельно з власною музикою Танненбергер здобував досвід як реміксер, працюючи з матеріалом Technotronic, Haddaway, U96, The Outhere Brothers та інших виконавців.
До кінця десятиліття формат Sequential One уже почав обмежувати музичні ідеї Танненбергера. У 1998 році він запустив сольний проєкт ATB. Назва була утворена як скорочення від його імені, а першою композицією нового проєкту став запис, який майже одразу змінив масштаб його кар’єри.
9 PM (Till I Come): мелодія, що змінила кар’єру
9 PM (Till I Come) уперше вийшла у 1998 році. Основою композиції стала коротка мелодійна фраза з характерним ковзанням висоти тону. Хоча її часто називають «гітарою ATB», знаменитий звук був створений за допомогою електронного інструмента та обробки й лише нагадував гітарну партію. Згодом схожа звукова ідея з’явилася і в Don't Stop!.
Справжній міжнародний прорив стався у 1999 році. У британському UK Singles Chart 9 PM (Till I Come) піднявся на перше місце й утримував вершину протягом двох тижнів. У підсумковому списку найбільш продаваних британських синглів 1999 року композиція посіла п’яте місце. Для німецького продюсера, який до того був відомий передусім на континентальній європейській сцені, це означало перехід до зовсім іншого рівня комерційної популярності.
У квітні того ж року вийшов дебютний альбом Movin' Melodies. Окрім 9 PM, до нього увійшов Don't Stop!, а сама платівка показала, що інтереси Танненбергера вже тоді не обмежувалися клубними синглами. На альбомі сусідили енергійні танцювальні композиції та спокійніша мелодійна електроніка.
Two Worlds і формування власної музичної мови
Замість нескінченного повторення формули першого хіта ATB доволі швидко почав розширювати своє звучання. Альбом Two Worlds, що вийшов у 2000 році, був побудований як дві самостійні музичні частини. Перший диск, The World of Movement, зосереджувався на танцювальній стороні, другий — The Relaxing World — на chillout та ambient. Серед гостей альбому була канадська співачка Гезер Нова (Heather Nova), а у створенні Fields of Love взяв участь німецький проєкт York.
Згодом ця концепція стала однією з характерних рис альбомів ATB. Танненбергер не сприймав себе виключно як клубного діджея: поряд із танцювальними творами він регулярно записував повільнішу інструментальну музику, атмосферні композиції та пісні, побудовані навколо запрошених вокалістів.
Dedicated, Let U Go та співпраця з вокалістами
Третій студійний альбом Dedicated з’явився у 2002 році. У цей період фірмове звучання ранніх синглів поступово поступалося місцем насиченішим аранжуванням, фортепіанним партіям і більшій кількості вокалу. Важливою учасницею цього етапу стала канадська співачка Роберта Картер Гаррісон (Roberta Carter Harrison), голос якої звучав у Hold You та оригінальній версії Let U Go.
ATB дедалі більше відходив від ідеї одного впізнаваного синтезаторного прийому. Для нього важливішими ставали сама мелодія, розвиток композиції та поєднання клубного ритму з повноцінною пісенною структурою. Особливо виразно ця модель проявилася у записах першої половини 2000-х.
Addicted to Music і No Silence
Addicted to Music вийшов у 2003 році. Альбом продовжив вокально-мелодійний напрям і містив I Don't Wanna Stop та Long Way Home. Роберта Картер Гаррісон знову стала однією з головних вокалісток проєкту.
Наступна платівка, No Silence 2004 року, принесла дві композиції, які згодом увійшли до числа найвідоміших робіт ATB, — Marrakech та Ecstasy. В обох звучить вокал британської співачки Тіфф Лейсі (Tiff Lacey). Саме на цьому альбомі особливо виразно проявилося характерне для Танненбергера поєднання м’яких вокальних мелодій, trance-ритміки, фортепіано й атмосферних синтезаторних шарів.
Ecstasy стала однією з головних візитівок ATB поряд із 9 PM. Водночас ці композиції належать до різних етапів його розвитку: якщо дебютний хіт будувався навколо миттєво впізнаваного інструментального мотиву, то Ecstasy представляє зрілішу вокальну сторону його музики.
Trilogy і дві сторони музики ATB
Після збірки Seven Years: 1998–2005 та серії діджейських компіляцій The DJ — In the Mix Танненбергер повернувся до студійного формату з альбомом Trilogy у 2007 році. Проєкт знову підкреслював контраст між танцювальною та спокійнішою електронікою. Серед запрошених виконавців особливо помітною була Гезер Нова, яка записала з ATB кілька пісень, зокрема сингл Renegade.
У роботі над піснями цього періоду регулярно брав участь німецький музикант і автор Ян Льохель (Jan Löchel). Його голос можна почути в таких записах ATB, як Believe in Me, Feel Alive і What About Us. Тому роль Льохеля в каталозі Танненбергера значно вагоміша, ніж може здатися зі звичайного переліку запрошених артистів.
Future Memories і Distant Earth
Альбом Future Memories вийшов у 2009 році. На той час ATB уже не прагнув відповідати вузькому визначенню класичного trance: його записи вільно поєднували trance, progressive house, vocal dance та спокійнішу електронну музику. У цей самий період Танненбергер продовжував активно гастролювати й залишався помітним учасником міжнародної клубної сцени.
У 2011 році з’явився подвійний альбом Distant Earth. Перший диск був присвячений переважно вокальній і клубній музиці, другий — атмосфернішому матеріалу. На платівці з’явилися одразу дві важливі для trance-аудиторії спільні роботи: Apollo Road з Dash Berlin та Vice Versa з Арміном ван Бюреном.
Contact і ATB in Concert
Дев’ятий студійний альбом Contact вийшов у січні 2014 року. Він продовжив двочастинний принцип пізніх релізів ATB: поряд із пісенним і танцювальним матеріалом окреме місце посідала спокійніша електроніка. Серед учасників запису були JES, York, Ян Льохель, Tiff Lacey, Sean Ryan і Stanfour. У Німеччині Contact піднявся до п’ятого місця національного альбомного чарту.
На той час Танненбергер також розвивав концертний формат ATB in Concert, який відрізнявся від звичайних діджейських виступів участю музикантів і вокалістів. Проєкт гастролював, зокрема, Сполученими Штатами, де концерти проходили в Сан-Франциско, Лос-Анджелесі, Чикаго та Нью-Йорку.
neXt і подальша робота поза альбомним циклом
У квітні 2017 року ATB випустив десятий студійний альбом neXt. Танненбергер знову поєднав клубні композиції зі спокійнішим матеріалом, залучивши до роботи як знайомих за попередніми релізами виконавців, так і нових учасників. У дискографії ATB цей альбом став останнім повноформатним релізом на тривалий період.
Однак студійна робота не припинилася. У наступні роки виходили окремі сингли та спільні проєкти. У 2019 році ATB і Markus Schulz уперше об’єдналися для композиції Heartbeat.
Your Love (9PM): повернення головної мелодії
У 2021 році ATB знову звернувся до мелодії, з якої розпочалася його сольна кар’єра. Разом із німецьким продюсером Topic і шведським співаком A7S він записав Your Love (9PM) — не звичайний ремікс, а нову композицію, побудовану навколо впізнаваного мотиву 9 PM (Till I Come). Реліз відбувся 15 січня 2021 року.
Проєкт став одним із найбільших комерційних успіхів ATB більш ніж через двадцять років після оригіналу. Your Love (9PM) досяг восьмого місця UK Singles Chart і провів у головному британському чарті 27 тижнів. Таким чином, мелодія, яка вперше зробила Танненбергера міжнародною зіркою у 1999 році, знову повернулася до британської десятки вже в зовсім іншу епоху музичної індустрії.
Нова музика і The Final Chapter
Після успіху Your Love (9PM) Танненбергер продовжив випускати нову музику. Серед робіт наступних років — That Feeling з TRAVYP і Highs and Lows, записана разом з Au/Ra та York. DJ Mag відзначав обидві композиції як продовження характерного для ATB поєднання мелодійності й енергійної танцювальної основи.
У 2024 році ATB оголосив про намір завершити саме альбомну частину своєї дискографії останнім повноформатним проєктом. Згодом реліз отримав назву The Final Chapter, а його вихід було перенесено на 2026 рік. Водночас Танненбергер окремо наголошував, що це не означає завершення музичної кар’єри: після останнього альбому він планує й надалі випускати окремі композиції та виступати. Однією з пісень, представлених у межах нового етапу, стала Believe in Love з вокалом Шона Фарруджі.
Паралельно стартував The Final Chapter World Tour. Офіційний концертний календар ATB включає виступи в різних країнах Європи та за її межами, а гастрольна діяльність залишається важливою частиною його кар’єри й після оголошення про завершення формату студійних альбомів.
Чому музика ATB упізнавана
Звучання ATB ніколи не залишалося повністю незмінним. Ранні композиції легко впізнавалися завдяки знаменитому синтезаторному «гітарному» тембру, однак Танненбергер доволі швидко відмовився від перетворення цього прийому на постійну формулу. У 2000-х значно важливішими стали фортепіанні гармонії, протяжні мелодійні лінії, жіночий і чоловічий вокал, а також контраст між енергійними клубними творами та майже медитативним chillout.
Саме тому визначати ATB виключно як trance-діджея не зовсім точно. Trance залишається основою його музичної біографії, однак у каталозі також чутно progressive house, ambient, dance-pop, downtempo та інші напрями електронної музики. Сам Танненбергер описував свій діджейський підхід як «emotional, energetic dance music» — емоційну та енергійну танцювальну музику.
Тривалість його кар’єри добре помітна і за рейтингом DJ Mag Top 100 DJs. ATB з’являвся в голосуванні понад два десятиліття; у 2009 та 2010 роках він посідав одинадцяте місце, а через багато років продовжував залишатися в першій сотні — наприклад, у рейтингу 2025 року він перебував на позиції №59.
Студійні альбоми ATB
- Movin' Melodies — 1999
- Two Worlds — 2000
- Dedicated — 2002
- Addicted to Music — 2003
- No Silence — 2004
- Trilogy — 2007
- Future Memories — 2009
- Distant Earth — 2011
- Contact — 2014
- neXt — 2017
Цю основну дискографію доповнюють численні збірки, серії The DJ — In the Mix і Sunset Beach DJ Session, ремікси, концертні проєкти та окремі сингли. Офіційний каталог ATB підтверджує послідовність його студійних альбомів від Movin' Melodies до neXt.
Місце ATB в історії електронної музики
ATB з’явився не на початку історії trance, тому точніше говорити про нього не як про засновника жанру, а як про одного з артистів, які відіграли ключову роль у його міжнародній популяризації на межі 1990-х і 2000-х років. 9 PM (Till I Come) опинився в самому центрі британського trance-буму 1999 року, коли клубна музика стрімко входила до масової культури.
Однак значення Танненбергера визначається не лише цим історичним моментом. Наступні альбоми показали, що ATB здатний існувати поза формулою свого першого хіта: від концепції двох музичних світів на Two Worlds до вокальних композицій епохи No Silence, атмосферних других дисків пізніших альбомів і успішного переосмислення 9 PM більш ніж через два десятиліття.
Тому каталог ATB — це не лише пам’ятка епохи комерційного trance, а й історія тривалої еволюції одного продюсера — від європейської dance-сцени початку 1990-х до сучасної міжнародної електронної музики.
