R3HAB
GORDO (справжнє ім’я — Діаманте Ентоні Блекмон; нар. 3 січня 1991 року, Вашингтон, США) — американський DJ і музичний продюсер нікарагуанського походження, який раніше здобув міжнародну популярність під псевдонімом Carnage. У першій половині 2010-х Блекмон став однією з помітних фігур американського EDM-буму та популяризації festival trap — гібриду trap, hip-hop, big room house і важкої фестивальної електроніки. З 2021 року він почав розвивати проєкт GORDO, орієнтований насамперед на house, tech house, melodic house, Afro house і techno, а у 2022 році остаточно завершив кар’єру під ім’ям Carnage.
Історія GORDO незвична тим, що другий великий етап його кар’єри став не спробою повернутися після спаду популярності, а практично повною перебудовою музичної ідентичності. Продюсер відмовився від звучання, із яким став зіркою EDM-фестивалів, зосередився на глибшій клубній музиці й водночас посилив роботу як продюсер для інших артистів. Особливо важливою стала співпраця з Drake: участь Блекмона в альбомах Honestly, Nevermind, For All the Dogs і пізніших проєктах канадського артиста перетворила GORDO на сполучну ланку між сучасною house-сценою, hip-hop і масовою поп-культурою.
Дитинство між США, Гватемалою та Нікарагуа
Діаманте Блекмон народився у Вашингтоні в родині з нікарагуанським корінням. Значна частина його раннього дитинства минула в Гватемалі, де його виховували мати й тітка. Родина була тісно пов’язана і з Нікарагуа — країною походження його родичів.
Коли Діаманте було близько десяти років, він повернувся до США. Пізніше артист розповідав, що на той момент погано говорив англійською і зростав у дуже обмежених фінансових умовах. Родина оселилася в штаті Меріленд, а Блекмон навчався у Walkersville High School неподалік від Фредеріка.
Зв’язок одночасно з американською, нікарагуанською та гватемальською культурами згодом став важливою частиною його музичної ідентичності. У період GORDO латиноамериканське походження вже не просто згадувалося в інтерв’ю, а почало безпосередньо впливати на вибір вокалістів, ритміку й концепцію окремих релізів.
Перші DJ-виступи
Інтерес до діджеїнгу з’явився у Блекмона ще в підлітковому віці. Приблизно у шістнадцять років він почав грати на невеликих заходах і в клубах поблизу Фредеріка. Його професійний розвиток припав на кінець 2000-х — період стрімкого поширення цифрового production, блогів, SoundCloud і нової американської EDM-сцени.
Паралельно Блекмон займався створенням hip-hop бітів. Згодом це стало однією з найважливіших особливостей його кар’єри: він ніколи не сприймав електронну музику й rap як два ізольовані світи. Ще до міжнародної популярності його однаково цікавили клубна енергія електронної сцени та принципи hip-hop production.
Carnage і народження festival trap
Широку популярність Діаманте здобув під ім’ям Carnage. Переломним для його електронної кар’єри став період близько 2012 року, коли увагу DJ-аудиторії привернули його ремікси та фестивальні переробки відомих EDM-композицій.
Особливо помітним став Carnage Festival Trap Remix композиції Spaceman нідерландського продюсера Hardwell. У той момент американська сцена активно поєднувала південний hip-hop і trap із масивними синтезаторами європейського EDM. Carnage опинився серед продюсерів, які перенесли характерні trap-ударні, sub-bass і hip-hop ритміку на величезні фестивальні сцени.
Так сформувався звук, який почали називати festival trap. Це не був класичний trap у hip-hop розумінні. Продюсери використовували його ритмічну мову всередині EDM-драматургії: масштабні build-up, паузи перед кульмінацією, агресивні синтезаторні drop і матеріал, розрахований на десятки тисяч слухачів.
Carnage швидко став одним із найбільш упізнаваних представників цього напряму.
Incredible з Borgore
Однією з ранніх знакових робіт став Incredible, створений разом з ізраїльським продюсером Borgore. Композиція втілила максималістську естетику EDM початку 2010-х: гучний drop, важкий bass і майже демонстративно надмірна фестивальна енергія.
Подібні роботи закріпили за Carnage репутацію артиста, який не прагнув жанрової чистоти. У його сетах і студійних роботах могли поєднуватися trap, electro house, hardstyle, big room і hip-hop.
The Underground і розвиток важчого клубного звучання
У 2014 році Carnage випустив разом із нідерландським продюсером Alvaro композицію The Underground. Вона розвивала найбільш жорсткий бік його електронного звучання й стала помітною роботою фестивального періоду.
Замість традиційної pop-структури Carnage зазвичай будував подібні композиції навколо напруги перед drop і фізичного впливу низьких частот. Головним завданням було не розповісти пісенну історію, а викликати максимально сильну реакцію великої аудиторії.
Bricks з Migos — поєднання EDM і rap
Того ж 2014 року вийшла одна з найважливіших робіт ранньої кар’єри — Bricks із гуртом Migos.
Ця композиція особливо показова для методу Carnage. Замість того щоб просто запросити репера поверх стандартного електронного треку, продюсер вибудовував матеріал на межі двох сцен. Hip-hop вокальна подача зберігалася, але bass-архітектура та енергетика були розраховані також на EDM-фестиваль.
Саме ця здатність поєднувати електронну музику з артистами американського rap стала однією з головних професійних особливостей Блекмона.
WDYW і I Like Tuh
На початку 2015 року Carnage продовжив hip-hop напрям синглом WDYW із Lil Uzi Vert, A$AP Ferg і Rich the Kid. Слідом з’явився I Like Tuh з ILoveMakonnen.
I Like Tuh стала однією з найбільш упізнаваних робіт Carnage і отримала золоту сертифікацію у США. Ці релізи остаточно показали, що rap для нього не був побічним експериментом усередині EDM-кар’єри: Блекмон фактично будував власну територію між двома індустріями.
Toca з Timmy Trumpet і KSHMR
Інший бік Carnage демонструвала композиція Toca, записана разом із Timmy Trumpet і KSHMR. Тут hip-hop відходив на другий план, а основою ставав максимально масштабний фестивальний EDM.
Таким чином, до середини десятиліття Carnage міг однаково органічно працювати з Migos або Lil Uzi Vert і водночас випускати матеріал разом із провідними представниками великої електронної сцени.
Papi Gordo — перший альбом
30 жовтня 2015 року Carnage випустив дебютний студійний альбом Papi Gordo на Ultra Records. У назві вже містилося слово Gordo, яке багато років потому стане його основним сценічним ім’ям.
Альбом поєднав практично всі напрями, з якими асоціювався Carnage: festival EDM, trap, hip-hop, hardstyle і більш мелодичну електроніку. У записі взяли участь Rick Ross, Migos, OG Maco, ILoveMakonnen, Lil Uzi Vert, A$AP Ferg, Rich the Kid, Ty Dolla $ign та інші виконавці. В електронних композиціях з’явилися KSHMR, Timmy Trumpet, Atmozfears та інші продюсери.
Papi Gordo посів перше місце в американському чарті Dance/Electronic Albums і досяг 184-ї позиції Billboard 200. Для продюсера, чия музика свідомо існувала між фестивальним EDM і rap, платівка стала логічним підсумком першого великого етапу кар’єри.
Чому Carnage був важливим для зв’язку EDM і hip-hop
Carnage не був першим електронним продюсером, який працював із реперами, і не винайшов змішування trap з електронною музикою. Його значення полягає радше в масштабі, з яким ця модель була перенесена на американську фестивальну сцену.
На початку 2010-х EDM і сучасний hip-hop одночасно переживали потужне зростання, однак їхні аудиторії та професійні інфраструктури все ще значною мірою існували окремо. Carnage систематично працював з артистами обох сцен і демонстрував, що один і той самий продюсер може виступати на найбільших EDM-фестивалях і водночас створювати повноцінний матеріал для відомих реперів.
Ця жанрова мобільність згодом стане принципово важливою і для проєкту GORDO.
Step Brothers з G-Eazy
У 2017 році Carnage випустив спільний із G-Eazy мініальбом Step Brothers. Проєкт продовжував його поглиблення в hip-hop і досяг 81-го місця Billboard 200.
Для Блекмона це був ще один крок від образу виключно EDM-DJ до самостійної кар’єри hip-hop продюсера.
Heavyweight Records
У 2017 році Carnage запустив власний лейбл Heavyweight Records. Його каталог був орієнтований насамперед на важку bass-електроніку, trap і hip-hop.
Heavyweight став продовженням естетики самого Carnage: замість жанрової ортодоксальності лейбл робив ставку на агресивну клубну музику та перетини електронної сцени з rap. Через нього виходив і власний матеріал Блекмона.
Young Martha з Young Thug
Одним із найцікавіших продюсерських проєктів цього періоду став спільний мініальбом Young Martha з Young Thug, випущений 22 вересня 2017 року.
У чотирьох композиціях Carnage помітно відійшов від звичної фестивальної формули. Production був побудований безпосередньо навколо незвичної вокальної манери Young Thug, а серед запрошених артистів з’явився Meek Mill.
Проєкт важливий для розуміння подальшого розвитку Блекмона: уже тут він показував, що здатен не просто накладати rap поверх EDM, а працювати як hip-hop продюсер, адаптуючи instrumental під конкретного виконавця.
Battered Bruised & Bloody
13 квітня 2018 року вийшов другий студійний альбом Carnage Battered Bruised & Bloody. На ньому rap уже помітно переважав над традиційним EDM.
У записі взяли участь Mac Miller, MadeinTYO, Lil Pump, Migos, KILLY, Kyle, Takeoff та інші виконавці. Серед ключових композицій — Learn How to Watch з Mac Miller і MadeinTYO, i SHYNE з Lil Pump і Waterworld з Migos.
Якщо Papi Gordo намагався вмістити майже весь музичний світ Carnage, то другий альбом набагато чіткіше показував рух Блекмона в бік hip-hop production.
Пауза в гастролях і переосмислення кар’єри
До кінця 2018 року багаторічний темп гастролей почав даватися взнаки. Carnage оголосив паузу, пояснивши її необхідністю зайнятися фізичним і психологічним станом. У 2019 році він повернувся до виступів.
Однак значно глибше переосмислення відбулося під час пандемії COVID-19. Вимушена зупинка постійних перельотів дала Блекмону можливість замислитися не лише про здоров’я, а й про те, яку музику він насправді хоче створювати.
Letting People Go і особиста історія міграції
Однією з найбільш особистих пізніх робіт Carnage стала композиція Letting People Go. Її відеокліп був пов’язаний із темою міграції та історією власної родини Блекмона.
Продюсер розповідав, що його мати й родичі самі пережили складний шлях еміграції, тому сучасна дискусія про сім’ї мігрантів на кордоні США сприймалася ним не як абстрактна політична тема. TIME окремо пов’язував історію пісні з дитинством Блекмона в Гватемалі та міграційною історією його родини.
Музично Letting People Go також виявилася важливою: більш спокійне й мелодичне звучання передбачало подальший відхід від агресивної естетики Carnage.
Народження GORDO
Під час пандемії Блекмон певний час жив на Гаваях і почав серйозно змінювати звичний спосіб життя та музичні пріоритети. Із цього переосмислення виріс новий проєкт GORDO.
Спочатку GORDO існував паралельно з Carnage. Дебютним офіційним синглом нового проєкту став KTM, випущений 26 лютого 2021 року через Ultra Records. Замість festival trap композиція була побудована навколо tech house ритміки та значно стриманішої клубної драматургії.
Це була не просто зміна темпу чи черговий side-project. Блекмон свідомо створював музичну ідентичність, яка дозволяла відмовитися від очікувань, пов’язаних із Carnage.
Чому GORDO — не просто нове ім’я Carnage
Головна різниця між двома проєктами полягає у ставленні до енергії.
Carnage будував музику переважно навколо миттєвого фізичного ефекту: великого drop, різкого контрасту, важкого bass і реакції фестивального натовпу. GORDO значно частіше працює з groove і поступовим розвитком. Тут важливі довгі ритмічні відрізки, повторюваний bass, percussion, вокальні текстури та можливість композиції існувати всередині тривалого клубного сету.
Сам Блекмон пояснював, що house- і techno-напрям відповідав музиці, яку він давно слухав поза сценою, а GORDO дозволив йому нарешті поставити цю сторону смаку в центр власної роботи.
TARAKA
У вересні 2021 року з’явився другий великий сингл нової епохи — TARAKA. Згодом ця назва стала центральною для власної серії заходів GORDO.
TARAKA розвивається не просто як бренд вечірки, а як авторський формат, у якому Блекмон самостійно формує склад артистів, робить ставку на тривалі сети, несподіваних гостей і порівняно мінімалістичну клубну постановку. Події проходили в різних містах Північної та Південної Америки, Європи й інших регіонів.
Для GORDO TARAKA виконує приблизно ту саму функцію, яку власний лейбл і фестивальні проєкти виконували в епоху Carnage: дозволяє створювати навколо музики не окремий реліз, а самостійне сценічне середовище.
Остаточне завершення проєкту Carnage
У травні 2022 року Блекмон офіційно оголосив про завершення Carnage. До цього моменту GORDO і старий псевдонім певний час співіснували, але тепер новий проєкт став його основною та єдиною артистичною ідентичністю.
Рішення мало принципове значення. Блекмон відмовлявся від бренду, з яким понад десять років виступав на найбільших фестивалях і побудував міжнародну кар’єру. За його словами, попередній проєкт більше не відповідав його музичному й особистому стану.
RIZZLA, Leaving Earth і розширення нового звучання
Після KTM і TARAKA каталог GORDO почав швидко розширюватися. Разом із The Martinez Brothers і Rema він випустив RIZZLA, а співпраця з французьким проєктом KAS:ST привела до більш techno-орієнтованої композиції Leaving Earth.
Ці записи показали, що новий проєкт не обмежується одним вузьким варіантом tech house. Блекмон почав рухатися між minimalist house, melodic techno, Afro house і більш жорстким клубним матеріалом.
Honestly, Nevermind — новий перелом у кар’єрі
Головний прорив проєкту GORDO стався влітку 2022 року, коли Блекмон став одним із ключових продюсерів танцювального альбому Drake Honestly, Nevermind.
GORDO брав участь у створенні кількох ключових композицій платівки, зокрема Currents, Calling My Name, Sticky, Massive і Tie That Binds. Альбом принципово відрізнявся від традиційної rap-дискографії Drake, спираючись на house, клубну електроніку та вплив африканської танцювальної музики.
Для Блекмона ця робота мала подвійне значення. По-перше, вона довела його спроможність як продюсера поза Carnage. По-друге, дозволила представити нове house-звучання GORDO величезній аудиторії, яка могла взагалі не стежити за електронною клубною сценою.
№1 у Billboard Hot 100 Producers
Після виходу Honestly, Nevermind GORDO піднявся на перше місце чарту Billboard Hot 100 Producers. Рейтинг враховував успіх спродюсованих ним композицій Drake у Billboard Hot 100.
Цей результат особливо символічний: менш ніж через півтора року після запуску нового псевдоніма Блекмон отримав одне з найважливіших професійних підтверджень саме як продюсер, а не як фестивальний DJ.
Продовження співпраці з Drake
Спільна робота не завершилася на Honestly, Nevermind. У 2023 році GORDO взяв участь у створенні альбому Drake For All the Dogs.
Серед його продюсерських робіт — Gently з Bad Bunny і Rich Baby Daddy із Sexyy Red і SZA. Таким чином, Блекмон продовжив поєднувати електронне production з hip-hop і сучасною pop-музикою вже всередині одного з найбільших комерційних каталогів свого часу.
Hombres y Mujeres і латиноамериканський напрям
Одночасно у власній музиці GORDO дедалі помітнішим ставав вплив Латинської Америки. Композиція Hombres y Mujeres з колумбійським виконавцем Feid поєднала minimalist house production з іспаномовним вокалом.
Цей підхід суттєво відрізняється від стандартної моделі «латиноамериканський вокал поверх EDM». GORDO прагнув поєднувати артистів із клубним середовищем без повної відмови від їхньої власної музичної ідентичності.
El Más Chingón, Parcera і With You
Надалі ця лінія розвивалася через цілу низку колаборацій. З домініканським артистом El Alfa з’явився El Más Chingón, із колумбійським співаком Maluma — Parcera.
Паралельно GORDO продовжував працювати всередині європейської електронної сцени. Спільна з дуетом Adriatique композиція With You показала більш мелодичний і атмосферний бік його клубного звучання.
DIAMANTE — перший альбом GORDO
26 липня 2024 року вийшов DIAMANTE — перший повноформатний альбом, створений безпосередньо під ім’ям GORDO. Назва походить від справжнього імені артиста й підкреслює особистий характер проєкту.
Фінальна версія складається з 16 композицій загальною тривалістю близько години та була випущена Ultra Records.
DIAMANTE став фактичним підсумком усієї попередньої кар’єри Блекмона. Тут зустрічаються house і Afro house, tech house, мелодична електроніка, латиноамериканська музика, rap і pop-вокал. При цьому основою всіх цих перетинів залишається клубний ритм.
Drake — Sideways і Healing
На DIAMANTE Drake з’явився одразу у двох композиціях — Sideways і Healing. Обидві розвивають музичну модель Honestly, Nevermind: м’який вокал розміщений не в традиційному hip-hop біті, а всередині melodic house і Afro house.
Для альбому це принципово важливі роботи. Якщо у 2022 році GORDO допоміг Drake увійти в простір танцювальної музики, то на власній платівці ролі помінялися: уже Drake став гостем у музичному світі GORDO.
Latin і hip-hop колаборації на DIAMANTE
Інші композиції ще ширше розкрили музичну біографію Блекмона. Feid з’явився в Hombres y Mujeres, Maluma — у Parcera, Nicki Nicole і Sech — у Cafecito, а мексикано-американський колектив Fuerza Regida — у Nene.
Зв’язок з американським hip-hop зберігся через Kill For This Shit, де використано вокальний матеріал покійного репера Young Dolph, тоді як у Target бере участь T-Pain.
Так DIAMANTE поєднує практично всі культурні простори, через які проходило життя Блекмона: Центральну Америку, американський rap, фестивальну електроніку та сучасну міжнародну house-сцену.
Afro house і більш спокійна драматургія
Одна з головних відмінностей DIAMANTE від альбомів Carnage — ставлення до динаміки. Тут значно менше композицій, побудованих навколо одного гігантського фестивального drop.
Натомість GORDO працює з повторюваною percussion, органічним рухом bass, поступовими змінами аранжування та вокальними фразами, які стають частиною groove.
Особливо помітний вплив Afro house. Ця музична мова дозволяє йому одночасно використовувати клубну структуру, вокал і більш органічну поліритмію, не повертаючись до максималізму епохи Carnage. В інтерв’ю Recording Academy сам Блекмон називав серед своїх актуальних інтересів спокійний house, melodic techno та Afro house.
NO HAY VERANO SIN GORDO
У грудні 2024 року вийшов шеститрековий мініальбом NO HAY VERANO SIN GORDO. Проєкт ще сильніше розвинув зв’язок електронної музики GORDO із сучасним латиноамериканським та іспаномовним pop- і rap-простором.
У записі взяли участь Sfera Ebbasta, Bad Gyal, Emilia, Eladio Carrión та інші артисти. Серед композицій — NO NO NO, Wet, Outside і Olvidarte. EP містить шість треків і триває близько 18 хвилин.
Якщо DIAMANTE показував увесь спектр GORDO, то цей проєкт свідомо зосереджений на мосту між club house і латиноамериканською urban-музикою.
Продюсерська робота з Drake у 2026 році
Співпраця GORDO і Drake продовжилася і після DIAMANTE. У 2026 році Блекмон отримав продюсерські кредити на дев’яти композиціях альбому Drake MAID OF HONOUR.
Масштаб участі ще раз закріпив за GORDO роль не просто запрошеного електронного продюсера, а одного з постійних співавторів, через яких Drake досліджує house та інші форми сучасної dance-музики.
TARAKA як власна клубна екосистема
Паралельно з релізами GORDO продовжує розвивати TARAKA. Події серії проходили від Нью-Йорка й Маямі до Міконоса, Амстердама та міст Латинської Америки.
Для артиста ця серія має особливе значення. GORDO може грати тривалі сети й не обмежуватися найбільш відомими власними композиціями. У TARAKA вміщуються house, tech house, Afro house, melodic techno та більш жорсткі клубні форми — саме тому формат краще відображає його сучасну музичну особистість, ніж стандартний короткий фестивальний слот.
Благодійність і школи в Нікарагуа
Важлива частина діяльності Блекмона пов’язана з освітою. Після досягнення комерційного успіху він фінансував будівництво шкіл у Нікарагуа.
Сам артист пов’язує цю роботу зі своїм дитинством у Центральній Америці та родинним розумінням того, наскільки освіта здатна змінити можливості дитини. Ще в період Carnage він побудував там дві школи, продовживши таким чином зв’язок із батьківщиною своєї родини вже поза музичною індустрією.
Музичний стиль GORDO
Сучасний стиль GORDO не можна звести лише до tech house. У його каталозі присутні house, tech house, Afro house, melodic house, melodic techno та елементи більш жорсткої клубної електроніки.
Від періоду Carnage збереглася одна принципова риса — відсутність страху перед жанровими зіткненнями. Змінився насамперед спосіб їх реалізації.
Carnage поєднував жанри через контраст: rap міг різко переходити у festival drop, а hardstyle — сусідити з trap. GORDO частіше намагається зробити різні стилі частиною одного загального groove. Латиноамериканський або hip-hop вокал не перериває house-композицію, а вбудовується безпосередньо в її ритмічну структуру.
GORDO як DJ
Змінився і характер його DJ-сетів. У період Carnage головним інструментом було максимально швидке керування збудженням великої фестивальної аудиторії — різкі переходи між хітами, drop і жанрами.
У сетах GORDO значно більше простору займає тривалий розвиток. Він може довше утримувати groove, працювати з мінімальними змінами ритму й дозволяти композиціям існувати не лише як набір кульмінацій.
При цьому Блекмон не перетворився на музичного пуриста. Його клубні програми залишаються достатньо відкритими, щоб поєднувати underground house з упізнаваним вокальним матеріалом і несподіваними жанровими поворотами.
DJ Carnage і GORDO — дві сторони однієї кар’єри
Розглядати GORDO виключно як «нового house-DJ» було б історично неправильно. Його нинішній професійний рівень безпосередньо пов’язаний із досвідом Carnage.
Саме перший проєкт навчив Блекмона працювати з масовою фестивальною аудиторією, створювати hip-hop production, співпрацювати з вокалістами та будувати музику навколо сильного фізичного впливу.
GORDO не знищив цей досвід, а змінив спосіб його застосування. Важкий drop поступився місцем groove, festival trap — house і Afro house, але здатність поєднувати електронну музику з артистами з інших культур і жанрів залишилася центральною частиною його методу.
Основна дискографія
Студійні альбоми як Carnage
- Papi Gordo — 2015
- Battered Bruised & Bloody — 2018
Студійні альбоми як GORDO
- DIAMANTE — 2024
Основні мініальбоми
- Step Brothers — 2017, спільно з G-Eazy
- Young Martha — 2017, спільно з Young Thug
- NO HAY VERANO SIN GORDO — 2024
Ключові роботи періоду Carnage
- Incredible — з Borgore
- The Underground — з Alvaro
- Bricks — з Migos
- WDYW — з Lil Uzi Vert, A$AP Ferg і Rich the Kid
- I Like Tuh — з ILoveMakonnen
- Toca — з Timmy Trumpet і KSHMR
- Homie — з Young Thug і Meek Mill
- Learn How to Watch — з Mac Miller і MadeinTYO
- i SHYNE — з Lil Pump
- Letting People Go
Ключові роботи GORDO
- KTM
- TARAKA
- RIZZLA — з The Martinez Brothers і Rema
- Leaving Earth — з KAS:ST
- Hombres y Mujeres — з Feid
- El Más Chingón — з El Alfa
- With You — з Adriatique
- Parcera — з Maluma
- Cafecito — з Nicki Nicole і Sech
- Sideways — з Drake
- Healing — з Drake
- Target — з T-Pain
- Olvidarte — з Emilia
Продюсерські роботи для Drake
Окрему частину дискографії GORDO становлять роботи, де він виступає насамперед як продюсер, а не основний артист. На Honestly, Nevermind до них належать Currents, Calling My Name, Sticky, Massive і Tie That Binds. На For All the Dogs він брав участь у створенні Gently і Rich Baby Daddy. У 2026 році його продюсерська участь стала ще масштабнішою на MAID OF HONOUR.
Місце GORDO в сучасній електронній музиці
Кар’єра Діаманте Блекмона цікава насамперед здатністю пережити радикальну зміну музичної епохи. Carnage став відомим у період, коли світову електронну сцену визначали великі EDM-фестивалі, festival trap, big room і культ максимально потужного drop. GORDO сформувався вже в іншому середовищі — на тлі нового глобального інтересу до house, Afro house, тривалих клубних сетів і більш органічної взаємодії електронної музики з hip-hop та латиноамериканською культурою.
Причому другий етап не можна назвати простим пристосуванням до моди. Блекмон фактично відмовився від комерційно впізнаваної ідентичності Carnage й почав заново будувати своє ім’я всередині іншої сцени. Перші релізи KTM і TARAKA окреслили напрям, робота над Honestly, Nevermind довела його продюсерську спроможність на глобальному рівні, а DIAMANTE об’єднав нову ідентичність у повноцінний альбом.
При цьому зв’язок із минулим не зник. І Carnage, і GORDO засновані на одній ідеї: електронна музика не повинна існувати всередині закритих жанрових меж. У першій половині кар’єри Блекмон поєднував фестивальний EDM з американським rap. У другій — house і techno взаємодіють у нього з Afro-ритмікою, латиноамериканською музикою, R&B і hip-hop.
Саме тому GORDO займає незвичне місце на сучасній сцені. Це не початківець house-продюсер із вдалим новим псевдонімом, а артист із майже двома десятиліттями професійного досвіду, який зумів відмовитися від власного успішного музичного шаблону й побудувати другу міжнародну кар’єру практично з нуля.
