PHARAOH - Біографія та дискографія, усі альбоми й пісні

PHARAOH — російський реп-виконавець, автор пісень і засновник творчого об’єднання Dead Dynasty. Справжнє ім’я музиканта — Гліб Геннадійович Голубін. Він народився 30 січня 1996 року в Москві та став однією з центральних постатей покоління артистів, яке в середині 2010-х вивело клауд-реп, треп і мелодійний хіп-хоп з інтернет-андеграунду в масову культуру.

PHARAOH виявився не просто виконавцем кількох вірусних пісень. Він сформував упізнаваний художній світ, поєднавши похмуру романтику, молодіжний нігілізм, агресивну браваду, естетизовану самотність і запозичену з американського репу звукову лексику. Завдяки йому багато особливостей нової школи — короткі композиції, наспівна читка, англомовний сленг, едліби, атмосферні біти та підкреслена візуальна стилізація — перетворилися на звичну частину російськомовної попмузики.

Дитинство, футбол і перші музичні захоплення

Гліб Голубін виріс у Москві в родині, пов’язаній із професійним футболом. Із шести до тринадцяти років він серйозно займався цим видом спорту, проходив підготовку в системах московських клубів «Локомотив», ЦСКА та «Динамо». Дитинство майбутнього артиста було підпорядковане тренуванням, матчам і суворому розпорядку. Пізніше Голубін розповідав, що відмовився від футбольної кар’єри, коли зрозумів, що навряд чи зможе вийти на світовий рівень.

Паралельно формувалися його музичні вподобання. Одним із перших сильних вражень став гурт Rammstein, який йому показав двоюрідний брат. Потім до кола інтересів увійшли Snoop Dogg, T.I. та інші американські репери. Голубіна приваблювали не лише ритм і продакшен, а й сам образ виконавця — манера мовлення, упевненість, голос і здатність вибудовувати навколо музики самостійну міфологію.

Після завершення футбольного етапу Гліб зосередився на навчанні. Він вступив на факультет журналістики Московського державного університету й закінчив його у 2017 році, коли вже був одним із найвідоміших молодих реперів країни. Освіта не стала його основною професією, однак інтерес до мови, масової культури та устрою медіа згодом помітно проявився в тому, як артист вибудовував публічний образ і спілкувався з пресою.

Перші записи та поява PHARAOH

Перші музичні експерименти Голубіна датуються початком 2010-х років. На ранньому етапі він використовував кілька псевдонімів і певний час входив до об’єднання Grindhouse. Перший запис майбутній PHARAOH зробив у 2013 році: оскільки він ще не був повнолітнім, оплатити придбання інструменталу йому допоміг двоюрідний брат.

У 2014 році з’явилися перші помітні роботи артиста — мікстейпи «Уаджет» і PHLORA. Ці релізи ще не мали цілісності його пізніших записів, але вже містили основні елементи майбутнього стилю: холодні електронні інструментали, розтягнуту інтонацію, демонстративну байдужість, теми смерті, відчуження, наркотичного ескапізму та руйнівних стосунків.

Навколо PHARAOH поступово сформувалося об’єднання Dead Dynasty. Воно стало не лише оточенням репера, а й самостійною творчою екосистемою, до якої входили виконавці, бітмейкери, дизайнери та режисери. Такий підхід відповідав новій моделі музичного руху: артистові більше не був потрібен великий традиційний лейбл, оскільки звук, оформлення, кліпи й просування могли створюватися всередині однієї інтернет-команди.

Dead Dynasty також була пов’язана з рухом YungRussia, що об’єднав представників нової реп-сцени з різних міст. Учасники руху відрізнялися один від одного музично, але їх поєднували цифровий спосіб поширення музики, орієнтація на актуальний західний хіп-хоп і прагнення створити власну молодіжну культуру.

Black Siemens і прорив нової школи

Переломним моментом у кар’єрі PHARAOH став 2015 рік, коли вийшли пісня та відеокліп Black Siemens. Мінімалістичне відео з автомобілем Lincoln, навмисно відсторонена манера артиста та повторюваний едліб «скр-скр-скр» зробили композицію вірусною.

Кліп набрав близько 20 мільйонів переглядів до його видалення з YouTube, а сам едліб перетворився на мем і на певний час став майже невіддільним від образу виконавця. Водночас PHARAOH пізніше неоднозначно сприймав надмірну популярність цієї деталі: масова аудиторія нерідко зводила його музику до однієї запам’ятовуваної звукової формули.

Black Siemens позначив важливий культурний перелом. Для консервативної частини реп-аудиторії музика PHARAOH здавалася вторинною, навмисно беззмістовною або надмірно залежною від американських зразків. Молоді слухачі, навпаки, побачили в ній нову мову, що відповідала епосі соціальних мереж, коротких відео та інтернет-мемів.

Артист не прагнув доводити технічну перевагу за допомогою складного римування. Головними ставали тембр, інтонація, емоційний стан і загальний візуально-звуковий образ. У цьому сенсі PHARAOH допоміг змінити критерії оцінювання російськомовного репу: пісня могла працювати не як детальна розповідь, а як атмосфера, жест, поза або набір миттєво впізнаваних фраз.

Boulevard Depo, YungRussia та головні хіти 2015–2016 років

Велику роль у ранній кар’єрі PHARAOH відіграла співпраця з Boulevard Depo. Разом музиканти записали проєкти Paywall і «Плакшері», а також кілька пісень, що стали символами нової школи.

Композиції Champagne Squirt і «5 хвилин тому» здобули широку популярність завдяки поєднанню мінімалістичного продакшену, навмисно недбалої манери виконання, абсурдистських фраз і яскравих кліпів. Саме успіх PHARAOH, Boulevard Depo та інших учасників YungRussia переконливо показав, що інтернет-реп здатний збирати велику аудиторію без підтримки радіо й телебачення. За оцінкою The Flow, «5 хвилин тому» остаточно перетворила обох виконавців на зірок нової сцени.

У 2016 році PHARAOH також випустив спільний із ЛСП мініальбом «Кондитерська», до якого увійшла пісня «Порнозірка». Контраст між холоднокровною подачею PHARAOH і більш драматичною, емоційною манерою ЛСП виявився особливо виразним.

Того ж року з’явився мікстейп Phosphor — одна з найважливіших ранніх робіт артиста. Його пісні часто були коротшими за традиційні реп-композиції та могли складатися майже винятково з куплету або приспіву. Така структура надавала запису нервового, уривчастого характеру. Критики відзначали в ньому поєднання юнацького бунту, романтики, образів смерті та впливу зовсім різних артистів — від SpaceGhostPurrp і Marilyn Manson до The Chemodan Clan.

Pink Phloyd і статус головного артиста покоління

У 2017 році PHARAOH випустив мікстейп Pink Phloyd, який став одним із визначальних релізів його кар’єри. На ньому артист зміг поєднати агресивний треп, мелодійний R&B, похмурі балади та майже рок-зіркову сповідальність.

Головним масовим хітом стала пісня «Дико, наприклад». Її успіх закріпив за PHARAOH статус артиста, здатного створювати композиції, які одночасно працюють як інтернет-мем, клубний трек і повноцінний попхіт. Важливими номерами релізу також стали «Лалліпап», «Школа», «Реквієм за его», «Без мене» та «Самотня зірка».

Редакція The Flow назвала Pink Phloyd найкращою на той момент роботою музиканта й охарактеризувала її як «сповідь рок-зірки нового часу». Критики наголошували, що PHARAOH перестав сприйматися винятково як герой вірусного або мемного репу: за провокативним образом дедалі виразніше проявлявся артист, здатний говорити про страх самотності, любов, его, славу та внутрішню порожнечу.

Саме в епоху Pink Phloyd остаточно сформувалася важлива суперечність його творчості. Ліричний герой PHARAOH водночас зневажає популярність і демонструє високий статус, відштовхує оточення й потребує близькості, зображує емоційну холодність і постійно повертається до теми болісної залежності від кохання.

PHUNERAL, Redrum і перехідний період

У 2018 році вийшов мікстейп PHUNERAL, назва якого поєднувала псевдонім артиста зі словом funeral — «похорон». Реліз продовжив характерну для PHARAOH естетику смерті, розкоші, внутрішнього розпаду та романтичного відчуження.

У той самий період з’явився експериментальний мініальбом Redrum, у якому посилилися хорор-образи та важча, загрозливіша атмосфера. Назва відсилала до слова murder, написаного навпаки, і асоціювалася з романом Стівена Кінга та фільмом Стенлі Кубрика «Сяйво».

Водночас артист розвивав мелодійний напрям. Сингли «Не по дорозі» та «На Місяці» показали, що його вокальна сторона може існувати окремо від агресивного клауд-репу. У цих піснях голос PHARAOH ставав менш демонстративним, а на перший план виходили інтонація, меланхолія та тема емоційного розриву. Обидва сингли були випущені у 2018 році.

«Правило»: перший повноформатний альбом

27 березня 2020 року PHARAOH випустив «Правило», який зазвичай розглядають як його перший офіційний студійний альбом. Реліз складався з 13 композицій і позначив помітний поворот до більш мелодійного й доступного звучання.

На «Правилі» артист частіше співав, використовував синті-попові аранжування та вибудовував традиційніші пісенні форми. Водночас попередні теми — перевага над суперниками, недовіра до оточення, стосунки, самотність та емоційна закритість — збереглися.

Серед найпомітніших композицій були «Без ключа», «AMG», «Привид», «Сімейні узи» з Mnogoznaal і «Тост» із Молодим Платоном. Альбом показав, що PHARAOH здатний рухатися в бік попмузики, не відмовляючись повністю від створеного ним образу.

Million Dollar Depression і вплив альтернативного року

Наступний альбом, Million Dollar Depression, вийшов 19 березня 2021 року. Він містив 15 пісень і став одним із найпохмуріших записів виконавця.

Якщо «Правило» тяжіло до синті-попу та мелодійного хіп-хопу, то Million Dollar Depression поєднав клауд-реп і емоційну читку з важкими гітарами та впливом альтернативного року. Серед орієнтирів під час роботи над матеріалом називалися Nirvana, Korn, Deftones і XXXTENTACION.

Назва альбому точно відображала його центральний конфлікт: зовнішні ознаки успіху не позбавляють героя внутрішньої порожнечі. Багатство, популярність і статус тут не є перемогою — навпаки, вони посилюють відчуження. PHARAOH дедалі частіше зображував славу не як мету, а як психологічно важкий стан.

PHILARMONIA і PHREQUENCY

25 листопада 2022 року вийшов альбом PHILARMONIA, що складався з 13 композицій.

У музичному плані цю роботу можна розглядати як продовження руху PHARAOH до об’ємнішої та мелодійнішої форми. Реп тут сусідив із вокальними партіями, живими інструментальними відтінками та спокійнішою драматургією. Назва водночас обігрувала ім’я артиста, поняття гармонії та академічну музичну лексику.

18 серпня 2023 року музикант представив PHREQUENCY — реліз з 11 треків.

У PHREQUENCY артист знову зробив акцент на щільному реп-звучанні, холодній електроніці та демонстративній упевненості. Проте голос і тексти вже належали не підлітку, який прагнув епатувати публіку, а сформованому виконавцеві, що сприймав власний вплив як частину історії жанру.

«10:13» і новий етап

25 квітня 2025 року PHARAOH випустив альбом «10:13» — роботу з 20 композицій тривалістю близько 49 хвилин. Це найбільший за кількістю треків студійний альбом у його основній дискографії.

Назву пов’язують із тринадцятим віршем десятого розділу Першого послання до коринтян, присвяченим спокусі, випробуванню та здатності людини витримати послані їй труднощі. Таке трактування відповідає релігійним і моральним мотивам, що посилилися у творчості артиста.

На «10:13» PHARAOH поєднав кілька етапів власної кар’єри: мінімалістичний треп ранніх років, мелодійний реп періоду «Правила», важку емоційність Million Dollar Depression і зріліші роздуми про віру, родину, відповідальність та наслідки популярності.

Після альбому артист випустив спільну композицію «Роби, що можеш» із Діаною Арбеніною, а пізніше взяв участь у пісні Loc-Dog «Чорні ворони (Не до абстракцій II)». Ці співпраці показали готовність PHARAOH виходити за межі звичного кола нової школи та взаємодіяти з представниками інших поколінь російськомовної музики.

У березні 2026 року вийшов двотрековий максі-сингл Bentley + Full Clip. Станом на серпень 2026 року це останній сольний реліз PHARAOH на основних стримінгових платформах.

Музичний стиль

Основою раннього звучання PHARAOH був клауд-реп — атмосферний різновид хіп-хопу з розмитими синтезаторами, важким басом, уповільненою подачею та відчуттям відстороненості. Проте обмежувати його творчість одним жанром було б неправильно.

У різні періоди в музиці артиста проявлялися:

• треп і клауд-реп;
• мелодійний хіп-хоп і сучасний R&B;
• синті-поп;
• альтернативний рок і ню-метал;
• хороркорна образність;
• акустичні та оркестрові елементи.

PHARAOH використовує голос передусім як засіб створення характеру. Він може переходити від монотонного речитативу до крику, шепоту, хрипкого співу або майже романтичної баладної манери. Технічна складність рим зазвичай поступається місцем інтонації, тембру та запам’ятовуваним фразам.

Ранні композиції нерідко будувалися всупереч стандартній схемі «куплет — приспів — куплет». Пісні могли різко завершуватися, складатися з одного емоційного фрагмента або тривати менш як дві хвилини. Цей підхід, відзначений критиками ще під час виходу Phosphor, згодом став поширеним в інтернет-репі та стримінговій музиці.

Теми та художній образ

Центральні теми PHARAOH — самотність, смерть, молодість, руйнівне кохання, недовіра, слава, саморуйнування та конфлікт між публічним образом і внутрішньою людиною.

У його ранніх текстах переважали нігілізм, алкоголь, наркотична образність, сексуальна провокація та демонстративна зневага до суспільних норм. З часом лірика стала особистішою. У ній з’явилися роздуми про родину, віру, відповідальність, дорослішання та ціну успіху.

Важливою особливістю артиста залишається поєднання несумісних образів. Він може постати як зарозуміла реп-зірка й водночас як вразливий герой любовної балади; використовувати символи розкоші, але описувати емоційну порожнечу; звертатися до християнських мотивів поруч із жорстким сленгом та агресивною бравадою.

Візуальна естетика

Вплив PHARAOH неможливо відокремити від його відеокліпів, фотографій і сценічного образу. Чорний одяг, довге волосся, автомобілі, занедбані простори, маєтки, цвинтарна символіка та холодна кольорокорекція стали частиною мови Dead Dynasty.

Кліпи Black Siemens, «5 хвилин тому» і «Дико, наприклад» були не просто ілюстраціями до пісень. Вони пропонували аудиторії завершену естетичну модель, яку можна було відтворювати в одязі, фотографіях і соціальних мережах.

Велику роль відіграли режисери та дизайнери з оточення Dead Dynasty. Завдяки цьому об’єднання сприймалося як цілісний художній рух, а не лише як група музикантів.

Вплив на російський реп

PHARAOH вважається одним із головних представників і популяризаторів російської нової школи. «Афіша Daily» ще у 2018 році відзначала, що звучання, яке у 2015-му сприймалося як дивне й чужорідне, за кілька років перетворилося на канон і орієнтир для наступного покоління виконавців.

Його вплив проявився в кількох напрямах. PHARAOH допоміг утвердити атмосферу та інтонацію як повноцінну альтернативу традиційній текстоцентричності російського репу. Він показав комерційний потенціал музики, що поширюється через VK, YouTube і спільноти шанувальників. Крім того, Dead Dynasty стала прикладом самостійного об’єднання, здатного створювати музику, візуальний контент і моду без опори на велику індустріальну структуру.

Артист також сприяв зближенню репу з молодіжною попкультурою. Після його прориву репер міг одночасно бути інтернет-героєм, модною постаттю, автором похмурих балад і виконавцем, який збирає великі концертні майданчики.

Суперечки та зміни каталогу

Провокаційна образність ранньої творчості PHARAOH неодноразово спричиняла суспільні суперечки. У 2026 році його каталог потрапив під вплив посилення російського законодавства, що регулює зображення та згадки наркотиків у музиці. Деякі записи тимчасово зникали зі стримінгових платформ або зазнавали редагування.

У березні 2026 року суд оштрафував Голубіна за адміністративною статтею про пропаганду наркотиків в інтернеті. Приводом стали окремі композиції артиста. Цей епізод став частиною ширшого процесу, у межах якого музиканти та платформи почали переглядати раніше випущені каталоги.

Для історії PHARAOH ця ситуація є символічною: мова, яка в середині 2010-х сприймалася як зухвалий молодіжний код, через десятиліття стала об’єктом офіційного регулювання.

Основна дискографія PHARAOH

Класифікація ранніх робіт може відрізнятися на різних платформах: одні сервіси називають їх альбомами, інші — мікстейпами або мініальбомами.

Основні сольні та спільні релізи:

• «Уаджет» — 2014;
• PHLORA — 2014;
• Dolor — 2015;
• Paywall — спільно з Boulevard Depo, 2015;
• Rage Mode (Rare Action) — спільно з i61, 2015;
• «Плакшері» — спільно з Boulevard Depo, 2016;
• «Кондитерська» — спільно з ЛСП, 2016;
• Phosphor — 2016;
• Pink Phloyd — 2017;
• PHUNERAL — 2018;
• Redrum — 2018;
• «Правило» — 2020;
• Million Dollar Depression — 2021;
• PHILARMONIA — 2022;
• PHREQUENCY — 2023;
• «10:13» — 2025.

PHARAOH увійшов в історію російськомовної популярної музики як артист перехідної епохи. Він з’явився в момент, коли вплив традиційних реп-лейблів і музичного телебачення слабшав, а головним простором формування нових зірок ставав інтернет.

Його ранні пісні багато хто сприймав як наслідування американського клауд-репу, однак із часом створені PHARAOH інтонації, візуальні прийоми та способи побудови композицій стали самостійним місцевим стандартом. Він не винайшов клауд-реп, треп чи мелодійний речитатив, але зміг адаптувати їх до російської мови та переживань покоління, яке дорослішало в соціальних мережах.

Із підліткового героя з вірусним едлібом PHARAOH перетворився на артиста з великою та стилістично різноманітною дискографією. Його шлях відображає еволюцію всієї російської нової школи — від домашніх записів і спільнот у «ВКонтакте» до великих майданчиків, масштабних альбомів і співпраці з представниками різних музичних поколінь.